ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ

 


Через це у стародавнiх [людей] Бог звався розум всесвiтнiй. Йому в них були рiзнi iмена: натура, буття речей, вiчнiсть, час, доля, необхiднiсть, фортуна та iнше. :
А в християн найвiдомiшi йому iмена такi: дух, Господь, цар, отець, розум, iстина. Останнi два iменi здаються принагiднiшi iнших тому, що розум у цiлком неуречевлений, а iстина вiчним своєм пробуттям цiлком супротивна непостiйнiй речовинi. Та й тепер
у деякiй землi Бог зветься iштен 2. Що ж до видимоє натури, то єй також не одне iмя, наприклад: речовина чи матерiя, земля. плоть, тiнь та iнше. :

Глава 3
ПРО ПРОМИСЕЛ ЗАГАЛЬНИЙ
Ця-бо блаженна натура чи дух утримуу у русi весь свiт, начебто машинiстова вправнiсть годинникову машину на баштi i, за прикладом дбалого батька, сам у буттям кожному творiнню. Сам надихау, годуу, розпоряджуу, лагодить, захищау i за своую-таки волею,
яка зветься всезагальним законом, чи перетворюу у грубу матерiю чи болото, а ми те звемо смертю.
Через це розумна древнiсть порiвняла його iз математиком чи геометром, тому що ненастанно в пропорцiях чи розмiрах управляуться, вилiплюючи рiзними фiгурами, наприклад, трави, дерева, звiрiв та все iнше, а уврейськi мудрецi уподiбнили його гончаревi.
Цей промисел у спiльний, тому що стосууться добробуту всього живого.

Глава 4
ПРО ПРОМИСЕЛ, ОСОБЛИВИЙ ДЛЯ ЛЮДИНИ
Цей найчистiший, усесвiтнiй, усiх вiкiв та народiв усезагальний розум вилив нам, як джерельний струмок, усi мудрощi та мистецтва, потрiбнi для провадження життя.
Але нiчим йому не зобовязаний так кожен народ, як тим, що вiн дав найвищу свою премудрiсть, яка у природний його портрет i печать.
Вона настiльки переважау iншi розумнi духи чи поняття, наскiльки наслiдник лiпше служителiв.
Вона вельми схожа на наймайстернiшу архiтектурну симетрiю чи модель, яка, через увесь матерiал нечуттуво простягаючись, чинить цiлий склад мiцним та спокiйним, що утримуу всi iншi прибори.
Так, слово у слово, i вона по всiх членах полiтичного тiла, яке iз людей, а не з камiння складауться, таумно розлившись, робить його твердим, мирним i добробутним.
Коли, наприклад, якийсь рiд, чи мiсто, чи держава за цiую моделлю заснованi i встановленi, в той час бувають вони раум, небом, домом Божим тощо. А коли якась одна людина створить за тим життя своу, у той час бувау в нiй страх Божий, святиня, доброчес
тя тощо. I як у тiлi людському один розум, але по-рiзному в розмислi рiзних частин дiу, так i в згаданих спiвжиттях, звязаних цiую премудрiстю, Бог через рiзнi члени творить дiйства на загальну користь.
Вона в усiх наших рiзного чину справах та речах душа, користь та краса, а без неє все мертве та бридке. Народжуумося ми всi без неє, однак для неє. :
Вибранi мiсця з творiв Григорiя Сковородия1

I

(З першоє вступноє проповiдi до курсу лукцiй "Про християнську добронравнiсть").
Увесь свiт спить!
Та ще не так спить, як то про праведника сказано: "спить так, що коли i впаде, то не розiбьуться". Нi. Свiт наш спить глибоко, наче пришиблений. А наставники, пасущiє Iзраiля, не тiльки не будять, а ще й приговорюють: "спи, спи - не бiйся. Мiсце добр
е - чого боятися?"
Колись-то сини Iзраiля не могли дивитися на осяяне славою лице Моiсея, що узрiв Бога. А на що ж вони дивилися? Та на саме покривало, що ним було прикрите Моiсеуве лице. Отуди! Який же ти Iзраiль? Виходить, що обрiзаний ти по тiлу та необрiзаний по с
мислу. Тьму очi твоє ще переносять, але iстини вже не можеш ти стерпiти.
Отак i теперiшня пiдлота християнська; отаким же саме оком дивиться вона на свого Христа. Та де Вiн родився? Та вiд яких батькiв? Та скiльки жив на свiтi й чи давно? Чи буде вже за двi тисячi лiт чи може не буде? О, християнине! Хрещений ти по плотi
та необмитий по смислу. По що ти звертауш увагу на сi дрiбницi? Чому вище не пiдiймаушся? Тут думауш i заснути? Невже й досi не тямиш, що то все плоть, i нiщо, i тiнь, яка покривау гору?
Слухай, християнине з язичеським серцем! Чи довго ж iще ти будеш лежати на землi? Чи станеш же ти нарештi колись людиною?
Нi, не станеш. А чому? Тому, що на плотську занавiску задивився, а на лице iстинного Божого чоловiка дивитися тобi зовсiм нема терпiння. Отже не переобразишся ти з земного в небесне доти, доки не пiзнауш що таке iстинний человiк.
А що ж воно таке - iстинний чоловiк? Не продереш очей доти, доки плоть i кров твоу серце держати будуть. Довго ж вони будуть держати? Доки не признаушся, що твоя плоть i кров нiщо.
Iстиною не бувала плоть нiколи. Плоть i брехня - одно, i хто любить сього идола, плоть - сам такий же. А там де брехня
й пустота - там людини немау.
Продерiмо ж, о мертва тiне, очi нашi i приноровляймо звикле до плотськоє тьми око наше дивитися на Iзраiля, на iстинного чоловiка минуючи плотi покривало! О, iстинний нетлiнний Боже Iзраiльський! Блесни свiтом Твоєм на нас стiльки хоч, скiльки може н
аше око стерпiти!
II
(З другоє такоє ж вступноє проповiдi)
Не знаумо ми як шукати Христа. Шукаумо Його пiд властею Кесаря Августа, в часи Тиверiуви, в володiннях Пилатових -
а Його там нема. Багато таких, що волочуться по трусалимах, по Йорданах, по Вифлеумах, по Кармiлах та Фаворах, нюхають мiж Тигром i Ефратом - отут Вiн напевне. "Ось Вiн, осьдечки Христос!" - кричать i другим. Але Христа й там нема.
Дехто шукау Його у високих свiтських почестях, в чудових будинках, в церемоньяльних столах i т. i. Шукають i розглядаючи небеса, сонце, мiсяць, зiрки - нема й там. Шукають у довгих молитвах, постах, у священничих обрядах: шукають у грошах,
в столiтнiм здоровью, в плотськiм воскресеню - нема й тут.
Та де ж Вiн? Ага, осьдечки: Його знайдеш, коли будеш проповiдувати, знати пророкiв, роздаш майно своу, мучитимеш своу тiло. Але - нема й там Христа.
(Христос - у вищiм помислi, у вищiм стремлiннi духа людського, "на землi нагорнiй, високiй").
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371 372 373 374 375 376 377 378 379 380 381 382 383 384 385 386 387 388 389 390 391 392 393 394 395 396 397 398 399 400 401 402 403 404 405 406 407 408 409 410 411 412 413 414 415 416 417 418 419 420 421 422 423 424 425 426 427 428 429 430 431 432 433 434 435 436 437 438 439 440 441 442 443 444 445 446

ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ    

Рубрики

Рубрики