ТОП авторов и книг ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ
Поняття робочого часу за трудовим правом
Обов'язковою умовою трудових вiдносин у тривалiсть робочого часу, тобто часу, протягом якого працiвник вiдповiдно до законодавства, колективного договору, угоди про працю i правил внутрiшнього трудового розпорядку повинен перебувати у визначеному йому мiсцi i виконувати роботу, яка йому доручауться.
Як вiдомо, нi рабовласницький, нi феодальний устроє не ма-i ли законодавчого обмеження робочого часу, оскiльки носiй робо-! чоє сили був разом з iншими знаряддями виробництва об'уктом ^Власностi.
', Норми права, спрямованi на деяке регулювання тривалостi i робочого часу, пов'язанi з розвитком капiталiстичного способу Е Виробництва на початку XIX ст. Але ще в умовах феодального 1 суспiльства в Англiє, що була пiонером розвитку капiталiстич- ного виробництва, з'явилися першi законодавчi акти (в 1349, i ^496 та 1582 рр.), якими встановлювався 13-годинний мiнiмальний робочий день. Здiйснювалося обмеження не максимальноє, а мiнiмальноє тривалостi робочого часу.
В дореволюцiйнiй Росiє по сутi не було законодавства про обмеження робочого часу аж до 1897 р. Щоправда, деяка регламентацiя робочого часу вводилась указом Петра i вiд 5 квiтня 1722 р. В 32 глави XII цього указу говорилось, що в перiод з 10 березня по 10 вересня бити в дзвiн на роботу вранцi за годину до сходу сонця, а ввечерi з роботи - через годину пiсля його заходу, за календарем (тобто бити в дзвiн вранцi - о 4,5 1 години, а ввечерi - о 7 годинi).
Навеснi 1896 р. вiдбувся перший масовий страйк пiтерських ткачiв, якi заявили вимоги про обмеження робочого часу. ; В сiчнi 1897 р. масовий страйковий рух повторився з тими ж вимогами. Царський уряд вiдчув загрозу своуму iснуванню i був змушений видати закон вiд 2 червня 1897 р. <Про скорочення робочого дня на фабриках i заводах i про встановлення святкового вiдпочинку>. Законом встановлювався робочий день тривалiстю в 11,5 години на добу.
Пiсля прийняття цього закону становище трудящих не по-ЛЦiшилось, оскiльки загальна кiлькiсть робочих годин на рiк єбiльшилась за рахунок зменшення кiлькостi святкових днiв.
286
ОСОБЛИВА ЧАСТИШ
Лютнева революцiя в Росiє 1917 р. не вирiшила питання про обмеження тривалостi робочого дня. Дiяльнiсть Тимчасового уряду по введенню восьмигодинного робочого дня звелася до того, що в особливому комiтетi мiнiстерства працi було тiльки обговорено, але без будь-яких наслiдкiв, питання про порядок роботи по створенню такого законодавства.
Пiсля бiльшовицького перевороту першим законодавчим актом про працю був декрет вiд 29 жовтня (11 листопада) 1917 р. <Про восьмигодинний робочий день>. Цей декрет став прикладом для революцiйне настроуних мас у деяких краєнах твропи, де також був уведений восьмигодинний робочий день (Нiмеччина, Австрiя, Фiнляндiя, Англiя, iталiя).
В Украєнi Центральною Радою 25 сiчня 1918 року був прийнятий i ухвалений Закон про восьмигодинний робочий день. Закон прийнятий <в вiдмiну та поправку> статей 64, 65, 68-70, 72-75 та 193-201 Устава о промьiшленном труде. Закон поширювався на всi пiдприумства, в яких прикладауться наймана праця, незалежно вiд розмiру цих пiдприумств, так i вiд того, кому вони належать.
Робiтничим часом або часом робочих годин на добу вважауться той час, в який згiдно умовi найму (статтi 48, 60, 96, 98 i 103 Устава о промьiшленном труде) робiтник повинен бути на промисловiм пiдприумствi i в розпорядженнi завiдуючого ним для виконання роботи.
Робочий день, який встановлюуться нормами внутрiшнього розпорядку пiдприумств (п. 1 ст. 103 Устава о промьiшленном труде - нормальний робочий час), не повинен бути вище 8 годин на добу та 48 годин на тиждень, рахуючи сюди i час, потрiбний для чистки машин та на наведення порядку в робiтничому помешканнi. Перед Рiздвом (24 грудня) та перед Трiйцею праця закiнчууться у 12 годин дня (наведено за мовою орiгiна-лу - В.П.). В листопадi 1919 р. на першiй мiжнароднiй конференцiє Лiги Нацiй була досягнута загальна угода про прийняття конвенцiє про восьмигодинний робочий день.
В СРСР на вiдзначення десятирiччя жовтневоє революцiє ЦВК СРСР манiфестом вiд 15 жовтня 1927 р. постановив забезпечити протягом найближчих рокiв перехiд вiд восьмигодинного до семигодинного робочого дня промислових працiвникiв без зменшення єх заробiтноє плати.
В розвиток цього манiфесту ЦВК i РНК СРСР сiчня 1929 р. прийняли постанову <Про семигодинний робочий день>, якою
Роздiл IX. Робочий час i час вiдпочинку
287
переважну бiльшiсть робiтникiв виробничих пiдприумств було поступово переведено на семигодинний робочий день. Вводилася шестиденка - п'ятиденний робочий тиждень з одним вихiдним днем. Тривалiсть робочого тижня фактично встановлювалась в 35 годин. Кожний шостий день - 6, 12, 18, 24 та ЗО числа кожного мiсяця, незалежно вiд того, на який день тижня вони припадали, оголошувались вихiдними днями.
Однак у зв'язку з напруженням мiжнародноє обстановки указом Президiє Верховноє Ради СРСР вiд 26 червня 1940 р. <Про перехiд на восьмигодинний робочий день, на семиденний робочий тиждень i про заборону самовiльного уходу робiтникiв i службовцiв з пiдприумств i установ> було здiйснено перехiд на восьмигодинний робочий день'. Тривалiсть робочого дня з семи годин була збiльшена до восьми, робочий тиждень 'встановлювався в 48 годин при шести робочих днях з одним вихiдним у недiлю.
Фактично було проведено закрiплення (<закрiпачення>) працюючих за пiдприумствами i установами, оскiльки заборонявся самовiльний уход робiтникiв i службовцiв iз державних, кооперативних i громадських пiдприумств i установ, а також самовiльний перехiд з одного пiдприумства на iнше або з однiує установи в iншу. В ст. 4 цього указу зазначались випадки, коли директор пiдприумства i начальник установи мали право i були зобов'язанi дати дозвiл на уход робiтника i службовця.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186
Обов'язковою умовою трудових вiдносин у тривалiсть робочого часу, тобто часу, протягом якого працiвник вiдповiдно до законодавства, колективного договору, угоди про працю i правил внутрiшнього трудового розпорядку повинен перебувати у визначеному йому мiсцi i виконувати роботу, яка йому доручауться.
Як вiдомо, нi рабовласницький, нi феодальний устроє не ма-i ли законодавчого обмеження робочого часу, оскiльки носiй робо-! чоє сили був разом з iншими знаряддями виробництва об'уктом ^Власностi.
', Норми права, спрямованi на деяке регулювання тривалостi i робочого часу, пов'язанi з розвитком капiталiстичного способу Е Виробництва на початку XIX ст. Але ще в умовах феодального 1 суспiльства в Англiє, що була пiонером розвитку капiталiстич- ного виробництва, з'явилися першi законодавчi акти (в 1349, i ^496 та 1582 рр.), якими встановлювався 13-годинний мiнiмальний робочий день. Здiйснювалося обмеження не максимальноє, а мiнiмальноє тривалостi робочого часу.
В дореволюцiйнiй Росiє по сутi не було законодавства про обмеження робочого часу аж до 1897 р. Щоправда, деяка регламентацiя робочого часу вводилась указом Петра i вiд 5 квiтня 1722 р. В 32 глави XII цього указу говорилось, що в перiод з 10 березня по 10 вересня бити в дзвiн на роботу вранцi за годину до сходу сонця, а ввечерi з роботи - через годину пiсля його заходу, за календарем (тобто бити в дзвiн вранцi - о 4,5 1 години, а ввечерi - о 7 годинi).
Навеснi 1896 р. вiдбувся перший масовий страйк пiтерських ткачiв, якi заявили вимоги про обмеження робочого часу. ; В сiчнi 1897 р. масовий страйковий рух повторився з тими ж вимогами. Царський уряд вiдчув загрозу своуму iснуванню i був змушений видати закон вiд 2 червня 1897 р. <Про скорочення робочого дня на фабриках i заводах i про встановлення святкового вiдпочинку>. Законом встановлювався робочий день тривалiстю в 11,5 години на добу.
Пiсля прийняття цього закону становище трудящих не по-ЛЦiшилось, оскiльки загальна кiлькiсть робочих годин на рiк єбiльшилась за рахунок зменшення кiлькостi святкових днiв.
286
ОСОБЛИВА ЧАСТИШ
Лютнева революцiя в Росiє 1917 р. не вирiшила питання про обмеження тривалостi робочого дня. Дiяльнiсть Тимчасового уряду по введенню восьмигодинного робочого дня звелася до того, що в особливому комiтетi мiнiстерства працi було тiльки обговорено, але без будь-яких наслiдкiв, питання про порядок роботи по створенню такого законодавства.
Пiсля бiльшовицького перевороту першим законодавчим актом про працю був декрет вiд 29 жовтня (11 листопада) 1917 р. <Про восьмигодинний робочий день>. Цей декрет став прикладом для революцiйне настроуних мас у деяких краєнах твропи, де також був уведений восьмигодинний робочий день (Нiмеччина, Австрiя, Фiнляндiя, Англiя, iталiя).
В Украєнi Центральною Радою 25 сiчня 1918 року був прийнятий i ухвалений Закон про восьмигодинний робочий день. Закон прийнятий <в вiдмiну та поправку> статей 64, 65, 68-70, 72-75 та 193-201 Устава о промьiшленном труде. Закон поширювався на всi пiдприумства, в яких прикладауться наймана праця, незалежно вiд розмiру цих пiдприумств, так i вiд того, кому вони належать.
Робiтничим часом або часом робочих годин на добу вважауться той час, в який згiдно умовi найму (статтi 48, 60, 96, 98 i 103 Устава о промьiшленном труде) робiтник повинен бути на промисловiм пiдприумствi i в розпорядженнi завiдуючого ним для виконання роботи.
Робочий день, який встановлюуться нормами внутрiшнього розпорядку пiдприумств (п. 1 ст. 103 Устава о промьiшленном труде - нормальний робочий час), не повинен бути вище 8 годин на добу та 48 годин на тиждень, рахуючи сюди i час, потрiбний для чистки машин та на наведення порядку в робiтничому помешканнi. Перед Рiздвом (24 грудня) та перед Трiйцею праця закiнчууться у 12 годин дня (наведено за мовою орiгiна-лу - В.П.). В листопадi 1919 р. на першiй мiжнароднiй конференцiє Лiги Нацiй була досягнута загальна угода про прийняття конвенцiє про восьмигодинний робочий день.
В СРСР на вiдзначення десятирiччя жовтневоє революцiє ЦВК СРСР манiфестом вiд 15 жовтня 1927 р. постановив забезпечити протягом найближчих рокiв перехiд вiд восьмигодинного до семигодинного робочого дня промислових працiвникiв без зменшення єх заробiтноє плати.
В розвиток цього манiфесту ЦВК i РНК СРСР сiчня 1929 р. прийняли постанову <Про семигодинний робочий день>, якою
Роздiл IX. Робочий час i час вiдпочинку
287
переважну бiльшiсть робiтникiв виробничих пiдприумств було поступово переведено на семигодинний робочий день. Вводилася шестиденка - п'ятиденний робочий тиждень з одним вихiдним днем. Тривалiсть робочого тижня фактично встановлювалась в 35 годин. Кожний шостий день - 6, 12, 18, 24 та ЗО числа кожного мiсяця, незалежно вiд того, на який день тижня вони припадали, оголошувались вихiдними днями.
Однак у зв'язку з напруженням мiжнародноє обстановки указом Президiє Верховноє Ради СРСР вiд 26 червня 1940 р. <Про перехiд на восьмигодинний робочий день, на семиденний робочий тиждень i про заборону самовiльного уходу робiтникiв i службовцiв з пiдприумств i установ> було здiйснено перехiд на восьмигодинний робочий день'. Тривалiсть робочого дня з семи годин була збiльшена до восьми, робочий тиждень 'встановлювався в 48 годин при шести робочих днях з одним вихiдним у недiлю.
Фактично було проведено закрiплення (<закрiпачення>) працюючих за пiдприумствами i установами, оскiльки заборонявся самовiльний уход робiтникiв i службовцiв iз державних, кооперативних i громадських пiдприумств i установ, а також самовiльний перехiд з одного пiдприумства на iнше або з однiує установи в iншу. В ст. 4 цього указу зазначались випадки, коли директор пiдприумства i начальник установи мали право i були зобов'язанi дати дозвiл на уход робiтника i службовця.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186