259 КК Украєни, мау три форми
прояву:
а) добровiльна участь вiйськовополоненого в роботах, якi
мають вiйськове значення (п. <а> ст. 259 КК Украєни);
б) вчинення вiйськовополоненим, який перебувау на стано-
вищi старшого, насильства над iншими вiйськовопо-
лоненими (п. <б> ст. 259 КК Украєни);
557
в) вчинення вiйськовополоненим дiй на шкоду iншим
вiйськовополоненим (п. <в> ст. 259 КК Украєни), як-
що цi дiє були вчиненi з корисливих мотивiв або з ме-
тою домогтися поблажливого до себе ставлення з бо-
ку ворога.
В усiх трьох формах злочин вчинюуться умисно.
Вiдповiдальними у вiйськовослужбовцi, якi перебувають
у полонi.
Караються злочиннi дiє вiйськовослужбовця, який пе-
ребувау у полонi, за п. <а> ст. 259 КК Украєни позбавленням
волi на строк вiд трьох до десяти рокiв, за п. <б> ст. 259 КК
Украєни - позбавленням волi на строк вiд трьох до десяти
рокiв i за п. <в> ст. 259 КК Украєни - позбавленням волi на
строк вiд одного року до трьох рокiв.
2.33. Мародерство
Мародерством називауться неправомiрне захоплення на
полi бою речей вбитих i поранених. Мародерство може
бути вчинено лише на полi бою пiд час бою чи вiдразу пiсля
закiнчення бою. Захоплення у вбитих або поранених зброє чи
боуприпасiв для використання єх у бою мародерством не у.
Мародерство вчинюуться умисно.
Вiдповiдальними за мародерство у лише вiйськовослуж-
бовцi. Цивiльнi особи за такi дiяння пiдлягають вiдповi-
дальностi за злочини проти власностi.
Карауться мародерство позбавленням волi на строк вiд
трьох до десяти рокiв або смертною карою.
вiдiбрання майна у населення у районi воунних дiй може
бути виправданим лише воунною необхiднiстю.
Розбiй, насильства, знищення чи вiдiбрання майна у районi
воунних дiй вчинюються умисно.
Вiдповiдальними за такi дiяння у лише вiйськовослуж-
бовцi.
Карауться насильство над населенням у районi воунних
дiй позбавленням волi на строк вiд трьох до десяти рокiв
або смертною карою.
2.35. Погане поводження з вiйськовополоненими
Згiдно з Женевською конвенцiую про поводження з вiй-
ськовополоненими (1949) життя, здоровя, честь та гiднiсть
вiйськовополонених повиннi належним чином охоронятися.
Дiяння, передбаченi ст. 262 КК Украєни, посягають на
здоровя, честь i гiднiсть вiйськовополонених, оскiльки
поуднанi з особливою жорстокiстю, недбалим ставленням
до поранених i хворих.
Погане поводження з вiйськовополоненими вчинюуться
умисно i необережно.
Вiдповiдальним за погане поводження з вiйськовополо-
неними може бути вiйськовослужбовець Збройних сил
Украєни i особа iз числа вiйськовополонених, яка залуча-
лась до догляду за хворими i пораненими.
Карауться погане поводження з вiйськовополоненими за
п. <а> ст. 262 КК Украєни позбавленням волi на строк вiд од-
ного до трьох рокiв, за п. <б> ст. 262 КК Украєни - застосуван-
ням правил Дисциплiнарного статуту Збройних сил Украєни.
2.34. Насильство над населенням у районi
воунних дiй
Женевська конвенцiя про захист цивiльного населення
пiд час вiйни (1949) заборонила терор, пограбування та
репресiє населення на захопленiй територiє. Знищення чи
558
2.36. Незаконне носiння знакiв Червоного Хреста
i Червоного Пiвмiсяця
Женевською конвенцiую про покращення долi поране-
них i хворих в дiючих армiях (1949) встановленi правила
559
використання знакiв Червоного Хреста i Червоного Пiвмi-
сяця.
Порушення цих правил утворюу обуктивну сторону
злочину - використання знакiв Червоного Хреста i Черво-
ного Пiвмiсяця всупереч вимогам конвенцiє - носiння єх
особами, якi не мають на те права, зловживання у воунний
час прапорами з такими знаками i т. iн.
Незаконне використання знакiв Червоного Хреста i Чер-
воного Пiвмiсяця вчинюуться умисно.
Вiдповiдальними за незаконне використання мiжнарод-
них знакiв Червоного Хреста i Червоного Пiвмiсяця можуть
бути всi вiйськовослужбовцi.
Карауться незаконне використання знакiв Червоного
Хреста i Червоного Пiвмiсяця позбавленням волi на строк
вiд трьох мiсяцiв до одного року.
Лiтература до теми
1. ВоробейП.А., КоржанськийМ.Й., ЩупаковськийВ.М.
Завдання i дiя кримiнального закону. - К., 1997.
2. Коржанський М. Й. Популярний коментар Кримiналь-
ного кодексу. - К., 1997.
3. Коржанський М. Про змiст кримiнальноє погрози. //
Юридичний вiсник Украєни. - 1997. -№41,43.
4. Науково-практичний коментар Кримiнального кодексу
Украєни.-К., 1997.
5. Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримi-
нальних та цивiльних справах. - К., 1995.
6. Уголовное право УССР. Особенная часть. - К., 1989.
БIБЛIОГРАФIЯ
I. Авдеев М. Определенис степени тяжести телесньiх повреж-
дений // Соц. законностi>. - 1975. - № 7.
2. Авдеев М. Й. Курс судебной медицини. - М., 1959. - 486 с.
3. Александров Ю. В. Борьба с изнасилованиями. (По материа-
лам Украинской ССР). - К., 1970. - 120 с.
4. Александров Ю. В. Советский уголовньiй закон на страже
здоровья человека. - К., 1977. - 45 с.
5. Александров Ю. В., Бондаренко Н. А., Матвейчук В. К.. Са-
мильiк Г. М. Собко-Нестерук А. М. Практические вопросн
квалификации органами внутренних дел преступлений в
сфере обслуживания населення. Учебное пособие. -
К., 1984.-64 с.
6. АндрееваЛ. Спорнне вопросм квалификации по совокупно-
сти преступлений // Сов. юстиция - 1969. - № 3.
7. АндрееваЛ. Влияние ошибки обвиняемого в личности по-
терпевшето на квалификацию преступлений // Сов. юсти-
ция.-1970-№21.
8. Аниянц М. К. Ответственность за преступления против жиз-
ни.-М., 1964.-212 с.
9. Бажанов М. Й. Ответственность за кражу личного имуще-
ства граждан й за разбой по советскому уголовному законо-
дательству. - Харьков, 1957. - 146 с.
10. Бажанов М. Й. У головная ответственность за преступления
против личности.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170