Саме iснування правовоє
норми, що передбачау вiдповiдальнiсть за вчинене правопору-
шення, так само у стимулюючим фактором. На вiдмiну вiд кар-
ноє функцiє, яка дiу тiльки при покладеннi вiдповiдальностi, пре-
венцiя здiйснюуться i без правозастосувальноє дiяльностi. Як мiра
державного примусу позадоговiрна вiдповiдальнiсть входить у
систему спецiальних засобiв, якi здiйснюють виховну функцiю.
Якщо карна функцiя здiйснюуться щодо правопорушника, то
превентивно-виховна функцiя дiу не тiльки на правопорушни-
ка, а й на всiх осiб. Зазначенi функцiє притаманнi i договiрнiй
вiдповiдальностi, а також iншим видам юридичноє вiдповiдаль-
ностi, кожна з яких здiйснюуться властивим єй методом.

.Загальновизнаним у юридичнiй лiтературi у положення за яким
особливостi вiдповiдальностi, що застосовууться на основi норм
тiує чи iншоє галузi права, являу собою один iз виразiв характер-
ного i специфiчного для неє методу правового регулювання, що
в свою чергу обумовлюуться природою предмету даноє галузi
права. Цивiльне право регулюу майновi вiдносини в вартiснiй
формi та немайновi, повязанi з майновими i без такого звязку.
Законодавство, встановлюючи мiри цивiльно-правовоє вiдповi-
дальностi, в тому числi позадоговiрноє вiдповiдальностi, чи iншi
цивiльно-правовi мiри примусу, передбачау таку єх направленiсть,
яка забезпечила нормальне функцiонування вiдповiдноє групи
суспiльних вiдносин. Враховуючи обукт правопорушення, чин-
ним законодавством у статтi 6 ЦК Украєни передбаченi й спосо-
би захисту цивiльних прав. Наприклад, захист майнових прав
здiйснюуться шляхом стягнення з особи, яка порушила право,
завданих збиткiв, а у випадках, передбачених законом або дого-
вором, сплатою неустойки, втратою завдатку чи його сплатою,
позбавленням субуктивного права.

Перелiченi мiри державного примусу за своую юридичною сут-
нiстю у цивiльно-правовою вiдповiдальнiстю. Майновий харак-
тер порушеного права, а в окремих випадках передбачених за-
коном, немайновий, обумовлюу майновий i немайновий змiст

309

вiдповiдальностi. Позадоговiрна вiдповiдальнiсть - це обовя-
зок особи, вiдповiдальноє за шкоду, вiдшкодувати єє в натурi або
повнiстю вiдшкодувати заподiянi збитки. Разом з тим характер
порушеного права зумовлюу i можливiсть його вiдновлення (ком-
пенсацiє) шляхом передачi потерпiлому стягнених з правопоруш-
ника грошових сум або майна, за допомогою позадоговiрноє
вiдповiдальностi усуваються несприятливi для потерпiлого май-
новi наслiдки, викликанi правопорушенням. Така соцiальна на-
правленiсть позадоговiрноє вiдповiдальностi обумовлюу у неє пра-
вовiдновлювальноє (компенсацiйноє) функцiє. Правовiдновлю-
вальною функцiую цивiльна вiдповiдальнiсть вiдрiзняуться вiд
iнших видiв юридичноє вiдповiдальностi, окремим видам яких
також властивий майновий змiст (наприклад, штраф i конфiска-
цiя як мiри адмiнiстративноє або кримiнальноє вiдповiдальностi).

Правовiдновлювальна (компенсацiйна) функцiя позадоговiр-
ноє вiдповiдальностi взаумоповязана з єє карною функцiую. Цей
звязок виявляуться у тому, що здiйснення правовiдновлюваль-
ноє функцiє повинно викликати зменшення майновоє сфери пра-
вопорушника. Коли вiдновлення майновоє сфери потерпiлого
не призводить до зменшення майна правопорушника, тодi така
мiра не може бути позадоговiрною вiдповiдальнiстю. Прикладом
може служити двостороння (одностороння) реституцiя, що мау
мiсце у випадку визнання угоди недiйсною, повернення одержа-
ного майна без правовоє пiдстави (ст.469 ЦК Украєни).

Втрата тiує чи iншоє функцiє призводить до припинення iсну-
вання позадоговiрноє вiдповiдальностi як правовоє категорiє. За-
значенi функцiє тiсно мiж собою повязанi, нi одна з них не мау
переваги перед iншою.

Мета позадоговiрноє вiдповiдальностi - виконання всiма учас-
никами цивiльно-правових правовiдносин диспозицiє правовоє
норми.

3. Пiдстави позадоговiрноє вiдповiдальностi

Юридичною пiдставою позадоговiрноє вiдповiдальностi у склад
цивiльного правопорушення (ст.440 ЦК Украєни). Необхiднi еле-
менти складу такi: шкода, протиправна поведiнка, причинний
звязок мiж шкодою i протиправною поведiнкою, вина. Фактич-
ною пiдставою у вчинення правопорушення. У цiй формi вира-
жена формула генерального делiкту: <Хто за своує вини заподiяв
iншому шкоду, зобовязаний єє вiдшкодувати>. Встановлений стат-
тею 440 склад цивiльного правопорушення поширюуться на всi
норми, що входять до глави 40 ЦК Украєни, тiую мiрою, в якiй

310

його не змiнюють спецiальнi правила, передбаченi окремими
статтями цiує глави.

Шкода - зменшення або знищення майнових чи немайнових
(особистих) благ, що охороняються законом. Виступаючи як
зменшення наявних майнових, особистих благ, шкода може бути
майновою i моральною (немайновою). Майновою вважауться
шкода, яка мау певну економiчну цiннiсть i виражауться в гро-
шах. Моральною, в свою чергу, буде шкода, яка не мау еконо-
мiчного змiсту i не може бути виражена в грошах. У судовiй
практицi моральна шкода визначауться як моральнi або фiзичнi
страждання, заподiянi внаслiдок порушення особистих немай-
нових прав громадянина або органiзацiє чи єх майнових прав
(постанова Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 31 березня
1995 р. <Про судову практику в справах про вiдшкодування мо-
ральноє (немайновоє) шкоди>). Необхiдно зазначити, що харак-
тер шкоди не визначауться обуктом, якому вона завдауться.
Майнова i моральна шкода може мати мiсце як при порушеннi
майнових, так i особистих благ.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209