ТОП авторов и книг ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ
вимагала вiдшкоду-
вання заподiяноє шкоди. Верховний Суд при вирiшеннi даноє
справи зайняв аналогiчну позицiю, яку висловив щодо справи
громадянина М.
Постанови судових iнстанцiй щодо наведених справ стали пред-
метом глибокого наукового дослiдження. Результати дослiджен-
ня знайшли своу вiдображення у новому iнститутi, який закрiп-
лений в статтях 467, 468 ЦК Украєни.
Як уже зазначалося, в силу такого зобовязання шкода, якоє
зазнав громадянин при рятуваннi колективного i державного
майна вщ небезпеки, що йому загрожувала, повинна бути вiдшко-
дована тiую органiзацiую, майно якоє рятував потерпiлий (ст.467
ЦК Украєни).
Субуктами даного зобовязання у: громадянин, який мау пра-
во на вiдшкодування понесеноє шкоди i вiн виступау в особi
кредитора (потерпiлого) та органiзацiя, що зобовязана цю шко-
ду вiдшкодувати, виступау в особi боржника.
Право вимагати вiдшкодування шкоди, понесеноє при ряту-
ваннi майна органiзацiє, належить будь-якому громадяниновi,
який, виконуючи свiй громадський обовязок, зазнав цiує шко-
ди. До того, немау значення, чи цi дiє вчиненi пiд час виконання
трудових обовязкiв, чи нi, важливо, щоб вони являли собою
здiйснення, громадського обовязку.
Слiд пiдтримати висловлений у лiтературi погляд, за яким пра-
во на вiдшкодування за статтею 467 ЦК Украєни мають так званi
професiйнi рятувальники, оскiльки вихiдна позицiя у хибною -
такi працiвники зобовязанi ризикувати своєм життям i здоров-
365
ям у силу трудових (службових) обовязкiв i ризик шкiдливих
наслiдкiв повинен падати на них. У разi смертi громадянина-
рятувальника право вимоги належить особам, якi мають право
на вiдшкодування шкоди в звязку зi смертю годувальника (час-
тина перша, друга, третя ст.456 ЦК Украєни).
Обовязок вiдшкодування шкоди покладено на органiзацiю, май-
но якоє рятував потерпiлий. Для визначення органiзацiє-боржни-
ка вирiшальним у приналежнiсть даного майна органiзацiє. Йдеть-
ся про державнi пiдприумства i установи, громадськi обуднан-
ня, кооперативи (колгоспи), колективнi пiдприумства, госпо-
дарськi товариства тощо, яким майно належить вiдповiдно на
правi колективноє власностi, повного господарського вiдання або
на правi оперативного управлiння. Якщо майно в момент ряту-
вання знаходилось в iншiй органiзацiє (оренда, перевезення, збе-
реження тощо) або навiть у громадянина (прокат), то зобовяза-
ним субуктом буде органiзацiя, якiй належить майно. Коли майно
належало кiльком органiзацiям, тодi шкода, якоє громадянин
зазнав у звязку з його рятуванням, вiдшкодовууться органiзацi-
ями солiдарне.
Змiст зобовязання, що виникау внаслiдок рятування колек-
тивного i державного майна, складау право потерпiлого одержа-
ти вiдшкодування шкоди, якоє вiн зазнав, i обовязок органi-
зацiє-боржника вiдшкодувати цю шкоду.
Обуктом зобовязання у вiдшкодування шкоди потерпiлому,
якоє вiн зазнав, рятуючи майно органiзацiє.
2. Пiдстави виникнення зобовязань, повязаних з
рятуванням колективного i державного майна
Обовязок вiдшкодування органiзацiую шкоди громадяниновi
при рятуваннi єє майна виникау за таких пiдстав: а) наявнiсть
шкоди; б) спрямованiсть дiй громадянина на рятування колек-
тивного i державного майна; в) реальнiсть небезпеки, що загро-
жувала колективному або державному майну; г) причинний звя-
зок мiж дiями громадянина по рятуванню майна i шкодою, якоє
зазнав громадянин.
Шкода, якоє зазнав громадянин при рятуваннi колективного
або державного майна, може виражатись у пошкодженнi або зни-
Ярошенко К.Б. Жизнь й здоровье под охраной закона. Граждан-
ско-правовая защита линньєх неимущественньи прав граждан. -
М.: Юрид. лит., 1990. - С. 97.
366
щеннi належного йому майна, в повнiй або частковiй втратi за-
робiтку, викликаною втратою або зменшенням працездатностi,
а також у витратах, викликаних ушкодженням здоровя (посиле-
не харчування, протезування, стороннiй догляд тощо).
У випадку смертi громадянина шкода виражауться у втратi за-
собiв до життя непрацездатними особами, якi перебували на ут-
риманнi померлого або мали право на таке утримання (частини
друга, третя ст.456 ЦК Украєни), а також у витратах, понесених
на поховання (ст.459 ЦК Украєни). Рятування колективного i
державного майна виявляуться у тому, що громадянин вчиняу
фактичнi дiє на вiдвернення небезпеки, що загрожувала колектив-
ному або державному майну (наприклад, зупиняу поєзд, чим за-
побiгау аварiє; повiдомляу про заiрозу небезпеки), або на єє змен-
шення чи лiквiдацiю: бере участь у гасiннi пожежi, знищуу речi,
що загрожували вибухом, тощо. Правове значення мау в цьому
випадку не вид дiє громадянина, а єє цiлеспрямованiсть. Не мау
значення i та обставина, що громадянин за власною iнiцiативою
чи за проханням iнших осiб брав участь у рятуваннi колективно-
го або державного майна.
Обовязок органiзацiє вiдшкодувати шкоду, якоє зазнав грома-
дянин при рятуваннi єє майна, виникау незалежно вiд наслiдкiв
рятування. Власне цю обставину пiдкреслюу й закон, вживаючи
термiн <при рятуваннi>, а не <в рятуваннi>. Отже, вимога грома-
дянина до органiзацiє грунтууться на фактi виникнення у нього
шкоди, а не на ефективностi дiє щодо вiдвернення небезпеки,
яка загрожувала майну органiзацiє. Органiзацiя не може ухиля-
тися вiд обовязку вiдшкодування шкоди, посилаючись на ту
обставину, що остання значно переважау шкоду, яка була або
могла бути вiдвернена.
Обовязок органiзацiє вiдшкодувати шкоду виникау i в тих ви-
падках, коли дiє громадянина були спрямованi на рятування майна
громадян, що знаходиться у володiннi органiзацiє.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209
вання заподiяноє шкоди. Верховний Суд при вирiшеннi даноє
справи зайняв аналогiчну позицiю, яку висловив щодо справи
громадянина М.
Постанови судових iнстанцiй щодо наведених справ стали пред-
метом глибокого наукового дослiдження. Результати дослiджен-
ня знайшли своу вiдображення у новому iнститутi, який закрiп-
лений в статтях 467, 468 ЦК Украєни.
Як уже зазначалося, в силу такого зобовязання шкода, якоє
зазнав громадянин при рятуваннi колективного i державного
майна вщ небезпеки, що йому загрожувала, повинна бути вiдшко-
дована тiую органiзацiую, майно якоє рятував потерпiлий (ст.467
ЦК Украєни).
Субуктами даного зобовязання у: громадянин, який мау пра-
во на вiдшкодування понесеноє шкоди i вiн виступау в особi
кредитора (потерпiлого) та органiзацiя, що зобовязана цю шко-
ду вiдшкодувати, виступау в особi боржника.
Право вимагати вiдшкодування шкоди, понесеноє при ряту-
ваннi майна органiзацiє, належить будь-якому громадяниновi,
який, виконуючи свiй громадський обовязок, зазнав цiує шко-
ди. До того, немау значення, чи цi дiє вчиненi пiд час виконання
трудових обовязкiв, чи нi, важливо, щоб вони являли собою
здiйснення, громадського обовязку.
Слiд пiдтримати висловлений у лiтературi погляд, за яким пра-
во на вiдшкодування за статтею 467 ЦК Украєни мають так званi
професiйнi рятувальники, оскiльки вихiдна позицiя у хибною -
такi працiвники зобовязанi ризикувати своєм життям i здоров-
365
ям у силу трудових (службових) обовязкiв i ризик шкiдливих
наслiдкiв повинен падати на них. У разi смертi громадянина-
рятувальника право вимоги належить особам, якi мають право
на вiдшкодування шкоди в звязку зi смертю годувальника (час-
тина перша, друга, третя ст.456 ЦК Украєни).
Обовязок вiдшкодування шкоди покладено на органiзацiю, май-
но якоє рятував потерпiлий. Для визначення органiзацiє-боржни-
ка вирiшальним у приналежнiсть даного майна органiзацiє. Йдеть-
ся про державнi пiдприумства i установи, громадськi обуднан-
ня, кооперативи (колгоспи), колективнi пiдприумства, госпо-
дарськi товариства тощо, яким майно належить вiдповiдно на
правi колективноє власностi, повного господарського вiдання або
на правi оперативного управлiння. Якщо майно в момент ряту-
вання знаходилось в iншiй органiзацiє (оренда, перевезення, збе-
реження тощо) або навiть у громадянина (прокат), то зобовяза-
ним субуктом буде органiзацiя, якiй належить майно. Коли майно
належало кiльком органiзацiям, тодi шкода, якоє громадянин
зазнав у звязку з його рятуванням, вiдшкодовууться органiзацi-
ями солiдарне.
Змiст зобовязання, що виникау внаслiдок рятування колек-
тивного i державного майна, складау право потерпiлого одержа-
ти вiдшкодування шкоди, якоє вiн зазнав, i обовязок органi-
зацiє-боржника вiдшкодувати цю шкоду.
Обуктом зобовязання у вiдшкодування шкоди потерпiлому,
якоє вiн зазнав, рятуючи майно органiзацiє.
2. Пiдстави виникнення зобовязань, повязаних з
рятуванням колективного i державного майна
Обовязок вiдшкодування органiзацiую шкоди громадяниновi
при рятуваннi єє майна виникау за таких пiдстав: а) наявнiсть
шкоди; б) спрямованiсть дiй громадянина на рятування колек-
тивного i державного майна; в) реальнiсть небезпеки, що загро-
жувала колективному або державному майну; г) причинний звя-
зок мiж дiями громадянина по рятуванню майна i шкодою, якоє
зазнав громадянин.
Шкода, якоє зазнав громадянин при рятуваннi колективного
або державного майна, може виражатись у пошкодженнi або зни-
Ярошенко К.Б. Жизнь й здоровье под охраной закона. Граждан-
ско-правовая защита линньєх неимущественньи прав граждан. -
М.: Юрид. лит., 1990. - С. 97.
366
щеннi належного йому майна, в повнiй або частковiй втратi за-
робiтку, викликаною втратою або зменшенням працездатностi,
а також у витратах, викликаних ушкодженням здоровя (посиле-
не харчування, протезування, стороннiй догляд тощо).
У випадку смертi громадянина шкода виражауться у втратi за-
собiв до життя непрацездатними особами, якi перебували на ут-
риманнi померлого або мали право на таке утримання (частини
друга, третя ст.456 ЦК Украєни), а також у витратах, понесених
на поховання (ст.459 ЦК Украєни). Рятування колективного i
державного майна виявляуться у тому, що громадянин вчиняу
фактичнi дiє на вiдвернення небезпеки, що загрожувала колектив-
ному або державному майну (наприклад, зупиняу поєзд, чим за-
побiгау аварiє; повiдомляу про заiрозу небезпеки), або на єє змен-
шення чи лiквiдацiю: бере участь у гасiннi пожежi, знищуу речi,
що загрожували вибухом, тощо. Правове значення мау в цьому
випадку не вид дiє громадянина, а єє цiлеспрямованiсть. Не мау
значення i та обставина, що громадянин за власною iнiцiативою
чи за проханням iнших осiб брав участь у рятуваннi колективно-
го або державного майна.
Обовязок органiзацiє вiдшкодувати шкоду, якоє зазнав грома-
дянин при рятуваннi єє майна, виникау незалежно вiд наслiдкiв
рятування. Власне цю обставину пiдкреслюу й закон, вживаючи
термiн <при рятуваннi>, а не <в рятуваннi>. Отже, вимога грома-
дянина до органiзацiє грунтууться на фактi виникнення у нього
шкоди, а не на ефективностi дiє щодо вiдвернення небезпеки,
яка загрожувала майну органiзацiє. Органiзацiя не може ухиля-
тися вiд обовязку вiдшкодування шкоди, посилаючись на ту
обставину, що остання значно переважау шкоду, яка була або
могла бути вiдвернена.
Обовязок органiзацiє вiдшкодувати шкоду виникау i в тих ви-
падках, коли дiє громадянина були спрямованi на рятування майна
громадян, що знаходиться у володiннi органiзацiє.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209