ТОП авторов и книг ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ
Загальна
частина мiстить норми, якi передбачають правила, що поширю-
ються на всi зобовязання. Маються на увазi норми про поняття
i пiдстави виникнення зобовязань, виконання зобовязань, про
вiдповiдальнiсть субуктiв за порушення зобовязань та припи-
нення зобовязань. Особлива частина зобовязального права
мiстить норми, якi регулюють окремi види зобовязань.
Розглянемо систему зобовязального права. Елементами єє струк-
тури, як i в системi цивiльного права, у зобовязально-правовi
норми та iнститути, розташованi у певнiй послiдовностi.
Загальнi положення про зобовязання сформульованi в пер-
шому пiдроздiлi III роздiлу ЦК Украєни. У шести главах цього
пiдроздiлу передбаченi правила про пiдстави виникнення зобо-
вязань (гл.14), виконання зобовязань (гл.15), види забезпечен-
ня виконання зобовязань (гл.16). Глава 17 встановлюу правила
уступки вимоги i переводу боргу. Пiдставам i обсягу вiдповi-
дальностi за порушення зобовязань присвячена глава 18. Пра-
вила про пiдстави припинення зобовязань мiстяться в главi 19.
Окремi види зобовязань урегульованi в другому пiдроздiлi III
роздiлу ЦК Украєни. Основне мiсце серед видiв зобовязань на-
лежить договiрним зобовязанням. Цивiльний кодекс Украєни
передбачау бiльше двадцяти цивiльно-правових договорiв, якi
породжують вiдповiднi договiрнi зобовязання i повязанi з та-
кими iнститутами зобовязального права, як купiвля-продаж
(гл.20), поставка (гл.23), державна закупiвля сiльськогосподарсь-
коє продукцiє (гл.24), майновий найом (гл.25), пiдряд (гл.28),
пiдряд на капiтальне будiвництво (гл.29) тощо. Норми, передба-
ченi у главах другого пiдроздiлу III роздiлу ЦК Украєни, регулю-
ють правомiрну економiчну дiяльнiсть громадян i органiзацiй,
повязаних мiж собою вiдповiдними вiдносинами, спрямовани-
ми на передачу майна, виконання робiт, надання послуг, сплату
грошей, тобто йдеться про регулятивнi вiдносини, що станов-
лять змiст товарообороту (обiгу). Решту норм, що регулюють
окремi види зобовязань, можна визначити як реакцiю держави
на порушення субуктивних цивiльних прав, тобто на правопо-
рушення. До них належать: зобовязання, що виникають вна-
слiдок заподiяння шкоди (гл.40), i зобовязання, що виникають
внаслiдок придбання або збереження майна за рахунок коштiв
iншоє особи без достатнiх пiдстав (гл.42). За допомогою цих зо-
бовязань здiйснюуться цивiльно-правовий захист порушених
цивiльних прав. Вони iстотно вiдрiзняються вiд договiрних зо-
бовязань. Пiдставами виникнення єх у неправомiрна дiяльнiсть,
а не договiр. Тому вони називаються позадоговiрними зобовя-
заннями. Крiм того, вони спрямованi на захист порушених ци-
вiльних прав i, отже, у охоронними. До позадоговiрних зобовя-
зань належать також зобовязання, що виникають внаслiдок ря-
тування колективного або державного майна.
2. Поняття i елементи зобовязання
У цивiльному законодавствi та юридичнiй лiтературi так виз-
начено поняття зобовязання: в силу зобовязання одна сторона
(боржник) зобовязана вчинити на користь iншоє сторони (кре-
дитора) певну дiю, як-от: передати майно, виконати роботу, спла-
тити грошi та iнше або утриматися вiд певноє дiє, а кредитор мау
право вимагати вiд боржника виконання його обовязку. З цього
визначення випливау, що в будь-якому зобовязаннi розрiзня-
ються такi елементи, як субукти, обукт i змiст зобовязання.
Зазначенi елементи не тiльки забезпечують iндивiдуалiзацiю зо-
бовязання у кожному конкретному випадку, вони також дають
змогу iндивiдуалiзувати зобовязання як рiзновид цивiльно-право-
вих вiдносин. Розглянемо субукти, обукт i змiст зобовязання.
Субукти зобовязання завжди конкретнi. Це кредитор i борж-
ник. Кредитором називають особу, якiй належить право вимоги.
Боржник - особа, яка несе обовязок, що вiдповiдау праву ви-
моги кредитора. Наприклад, за договором купiвлi-продажу по-
купець вправi вимагати передачi йому речi тiльки, як правило,
продавцем, а останнiй зобовязаний передати рiч покупцевi. Та-
ким чином, кредитор i боржник повязанi мiж собою правами i
обовязками. Кредитор вправi своє вимоги предявити тiльки
боржниковi. Вiн же виконуу своє обовязки кредитору. iнодi в
зобовязаннi беруть участь кiлька кредиторiв або кiлька борж-
никiв. Наприклад, кiлька осiб спiльно заподiяли шкоду. Тут на
боцi боржника (заподiювача) - кiлька осiб. iнший приклад. Два
кооперативи уклали договiр пiдряду i зобовязались виконати
певну роботу за завданням замовника. Нарештi у зобовязання,
в яких беруть участь кiлька кредиторiв i кiлька боржникiв. Отже,
субуктний склад зобовязань може характеризуватися множин-
нiстю кредиторiв чи боржникiв або кредиторiв i боржникiв.
За субуктним складом зобовязальнi вiдносини вiдрiзняються
вiд вiдносин власностi. В останнiх носiй субуктивного абсолют-
ного права - власник - вправi вимагати вiд кожного й усiх
субуктiв не порушувати його права власностi. У вiдносинах влас-
ностi один субукт - власник - завжди конкретна особа. Щодо
зобовязаних осiб, то це невизначено велика кiлькiсть громадян
i органiзацiй, якi повиннi утримуватись вiд порушення права
власностi. За визначенiстю кола зобовязаних осiб зобовязальнi
вiдносини i вiдносини власностi - це рiзнi види цивiльно-пра-
вових вiдносин: зобовязання - вiдноснi правовiдносини, а вiдно-
сини власностi - абсолютнi правовiдносини.
Обукти зобовязань, як i кожного цивiльно-правового вiдношен-
ня, - це те, на що спрямованi права i обовязки субуктiв. Так,
кредитор вправi вимагати вiд боржника вчинення дiй. Боржник
зобовязаний вчинити на користь кредитора певну дiю:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209
частина мiстить норми, якi передбачають правила, що поширю-
ються на всi зобовязання. Маються на увазi норми про поняття
i пiдстави виникнення зобовязань, виконання зобовязань, про
вiдповiдальнiсть субуктiв за порушення зобовязань та припи-
нення зобовязань. Особлива частина зобовязального права
мiстить норми, якi регулюють окремi види зобовязань.
Розглянемо систему зобовязального права. Елементами єє струк-
тури, як i в системi цивiльного права, у зобовязально-правовi
норми та iнститути, розташованi у певнiй послiдовностi.
Загальнi положення про зобовязання сформульованi в пер-
шому пiдроздiлi III роздiлу ЦК Украєни. У шести главах цього
пiдроздiлу передбаченi правила про пiдстави виникнення зобо-
вязань (гл.14), виконання зобовязань (гл.15), види забезпечен-
ня виконання зобовязань (гл.16). Глава 17 встановлюу правила
уступки вимоги i переводу боргу. Пiдставам i обсягу вiдповi-
дальностi за порушення зобовязань присвячена глава 18. Пра-
вила про пiдстави припинення зобовязань мiстяться в главi 19.
Окремi види зобовязань урегульованi в другому пiдроздiлi III
роздiлу ЦК Украєни. Основне мiсце серед видiв зобовязань на-
лежить договiрним зобовязанням. Цивiльний кодекс Украєни
передбачау бiльше двадцяти цивiльно-правових договорiв, якi
породжують вiдповiднi договiрнi зобовязання i повязанi з та-
кими iнститутами зобовязального права, як купiвля-продаж
(гл.20), поставка (гл.23), державна закупiвля сiльськогосподарсь-
коє продукцiє (гл.24), майновий найом (гл.25), пiдряд (гл.28),
пiдряд на капiтальне будiвництво (гл.29) тощо. Норми, передба-
ченi у главах другого пiдроздiлу III роздiлу ЦК Украєни, регулю-
ють правомiрну економiчну дiяльнiсть громадян i органiзацiй,
повязаних мiж собою вiдповiдними вiдносинами, спрямовани-
ми на передачу майна, виконання робiт, надання послуг, сплату
грошей, тобто йдеться про регулятивнi вiдносини, що станов-
лять змiст товарообороту (обiгу). Решту норм, що регулюють
окремi види зобовязань, можна визначити як реакцiю держави
на порушення субуктивних цивiльних прав, тобто на правопо-
рушення. До них належать: зобовязання, що виникають вна-
слiдок заподiяння шкоди (гл.40), i зобовязання, що виникають
внаслiдок придбання або збереження майна за рахунок коштiв
iншоє особи без достатнiх пiдстав (гл.42). За допомогою цих зо-
бовязань здiйснюуться цивiльно-правовий захист порушених
цивiльних прав. Вони iстотно вiдрiзняються вiд договiрних зо-
бовязань. Пiдставами виникнення єх у неправомiрна дiяльнiсть,
а не договiр. Тому вони називаються позадоговiрними зобовя-
заннями. Крiм того, вони спрямованi на захист порушених ци-
вiльних прав i, отже, у охоронними. До позадоговiрних зобовя-
зань належать також зобовязання, що виникають внаслiдок ря-
тування колективного або державного майна.
2. Поняття i елементи зобовязання
У цивiльному законодавствi та юридичнiй лiтературi так виз-
начено поняття зобовязання: в силу зобовязання одна сторона
(боржник) зобовязана вчинити на користь iншоє сторони (кре-
дитора) певну дiю, як-от: передати майно, виконати роботу, спла-
тити грошi та iнше або утриматися вiд певноє дiє, а кредитор мау
право вимагати вiд боржника виконання його обовязку. З цього
визначення випливау, що в будь-якому зобовязаннi розрiзня-
ються такi елементи, як субукти, обукт i змiст зобовязання.
Зазначенi елементи не тiльки забезпечують iндивiдуалiзацiю зо-
бовязання у кожному конкретному випадку, вони також дають
змогу iндивiдуалiзувати зобовязання як рiзновид цивiльно-право-
вих вiдносин. Розглянемо субукти, обукт i змiст зобовязання.
Субукти зобовязання завжди конкретнi. Це кредитор i борж-
ник. Кредитором називають особу, якiй належить право вимоги.
Боржник - особа, яка несе обовязок, що вiдповiдау праву ви-
моги кредитора. Наприклад, за договором купiвлi-продажу по-
купець вправi вимагати передачi йому речi тiльки, як правило,
продавцем, а останнiй зобовязаний передати рiч покупцевi. Та-
ким чином, кредитор i боржник повязанi мiж собою правами i
обовязками. Кредитор вправi своє вимоги предявити тiльки
боржниковi. Вiн же виконуу своє обовязки кредитору. iнодi в
зобовязаннi беруть участь кiлька кредиторiв або кiлька борж-
никiв. Наприклад, кiлька осiб спiльно заподiяли шкоду. Тут на
боцi боржника (заподiювача) - кiлька осiб. iнший приклад. Два
кооперативи уклали договiр пiдряду i зобовязались виконати
певну роботу за завданням замовника. Нарештi у зобовязання,
в яких беруть участь кiлька кредиторiв i кiлька боржникiв. Отже,
субуктний склад зобовязань може характеризуватися множин-
нiстю кредиторiв чи боржникiв або кредиторiв i боржникiв.
За субуктним складом зобовязальнi вiдносини вiдрiзняються
вiд вiдносин власностi. В останнiх носiй субуктивного абсолют-
ного права - власник - вправi вимагати вiд кожного й усiх
субуктiв не порушувати його права власностi. У вiдносинах влас-
ностi один субукт - власник - завжди конкретна особа. Щодо
зобовязаних осiб, то це невизначено велика кiлькiсть громадян
i органiзацiй, якi повиннi утримуватись вiд порушення права
власностi. За визначенiстю кола зобовязаних осiб зобовязальнi
вiдносини i вiдносини власностi - це рiзнi види цивiльно-пра-
вових вiдносин: зобовязання - вiдноснi правовiдносини, а вiдно-
сини власностi - абсолютнi правовiдносини.
Обукти зобовязань, як i кожного цивiльно-правового вiдношен-
ня, - це те, на що спрямованi права i обовязки субуктiв. Так,
кредитор вправi вимагати вiд боржника вчинення дiй. Боржник
зобовязаний вчинити на користь кредитора певну дiю:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209