Успішність протезування верхньої кінцівки здебільшого залежить від того, наскільки якісним, зручним та функціональним є сам протез. Конфігурація цього виробу залежить від рівня ампутації.
Про особливості й відмінності протезів кисті, передпліччя та плеча можна почитати за посиланням https://www.prothes.com.ua/protezuvannia-verkhnikh-kintsivok/. Ми ж поговоримо про те, як обрати штучну руку за конструктивом, матеріалом, переліком функцій та можливостями, які вона надає.
Тип протеза руки за функціональністю
Насамперед пацієнт повинен визначитися, чого саме він очікує від виробу. Якщо головна мета – зробити вигляд кінцівки максимально природним, достатньо буде пасивного косметичного протезу. Він виглядає як власна рука, є відносно недорогим та простим у догляді, допомагає збалансувати поставу, але не дозволяє здійснювати захват та стискання.
Наступний рівень – механічний тяговий протез. Керування ним здійснюється за участі спини й плечей через троси та ремені. Такий виріб є простим, надійним і таким, що дозволяє здійснювати захват предметів з певною силою.
Тим, для кого важливі точність рухів та тонке регулювання сили стискання, варто розглянути біонічні протези. При їх виборі слід враховувати:
- кількість хватів: базові конфігурації розраховані на 1-3 види захвату, багатофункціональні мають від 6 до 14-16 таких функцій;
- наявність зворотного віброзв’язку, який дозволяє краще контролювати силу та координацію рухів;
- ємність акумулятора – його має вистачати мінімум на 12 годин експлуатації без підзарядки;
- опція роботи з сенсорними екранами – такі протези дозволяють без обмежень користуватись смартфонами, планшетами, сенсорною побутовою технікою тощо.
Окрім цього, радимо уточнити у консультанта, чи є виріб вологотривким – якщо пацієнт планує користуватись ним під час прибирання, приготування їжі тощо.
Матеріали, естетика й комфорт протезів верхніх кінцівок
Перш за все варта уваги гільза (куксоприймач). Від того, наскільки зручним та міцним буде цей елемент, здебільшого залежить життєздатність протезу та комфорт пацієнта.
Тимчасові гільзи сьогодні виробляють переважно з недорогих гігієнічних термопластів. Вони легко змінюють форму при нагріванні – таким чином майстру вдається досягти ідеальної форми, по якій буде виготовлятися постійний куксоприймач.
Найпоширенішим матеріалом для гільз протезів тривалого носіння є карбон. Він легкий, надійний, стійкий до механічних впливів та добре тримає форму.
Вкладиші між куксою та гільзою зазвичай роблять із м’якого, гнучкого, гіпоалергенного силікону. Іноді до силіконової маси перед формуванням лайнеру додають мінеральні олії або вітамін Е для зволоження шкіри, запобігання подразненню та лущенню.
Найбільш популярним матеріалом для каркасу та внутрішніх елементів штучної руки є титан. Він легкий, не підвладний корозії, інертний та біосумісний. Бюджетна альтернатива – авіаційні сплави з алюмінію: вони легші й дешевші, проте більш схильні до деформацій. У виробництві тягових протезів іноді використовують надміцну нержавіючу сталь, але тільки для окремих елементів, оскільки вона значно обтяжує виріб.
Для того, щоб захистити електроніку в біонічному протезі та надати руці максимально природного вигляду, зовнішній шар зазвичай роблять із полівінілхлориду або силікону. ПВХ дешевий, але доволі складний у догляді, холодний на дотик та має менш реалістичний вигляд. Силікон дозволяє руці виглядати натурально, є тактильно комфортним, стійким до забруднень та довговічним.