366 ЦПК. -"Йi!
iз квитанцiє до прибуткового ордера вiд 23 береЗивКiiЯЦ
вбачауться, що Д. внесла в касу установи Ц
117994 кдэб.>в рахунок дострокового погашение ;
. -199- . .,i11"1:;
Вирiшуючи х спiр, суд цьому доказу в порушення вимог
статей 62, 203 ЦПК оцiнки не дав i не зясував, з чиуi вини
несвоучасно вiдшкодована шкода позивачцi. За таких обставин
рiшення суду вiд 5 листопада 1993 р. також пiдлягало скасу-
ванню. Керуючись статтями 336, 337 ЦПК, судова колегiя
Верховного Суду Украєни скасувала всi постановйенi у справi
рiшення, а справу направила на новий розгляд.
При змiнi в порядку нагляду судових рiшень у справах про
вiдшкодування шкоди, заподiяноє калiцтвом або iншим ушкод-
женням здоровя, а також умертю годувальника, поворот ви-
конання допускауться, якщо переглянуте рiшеная було обгрун-
товане <а; повiдомлених позивачем неправдивих вiдомостях або
поданих ним пiдроблених документах
Ухвала судовоє колеги в цивiльних спробах Верховного Суду
УРСРвiд 5 березня 1980 р.
(а и т я г) "~ ,
П. предявила позов до В. про вiдшкодування шкоди, за-
подiяноє калiцтвом. Позивачка зазначала, що вiдповiдач, керу-
ючи автомашиною, належною йому на правi особистоє влас-
ностi, внаслiдок порушення правил дорожнього руху наєхав на
неє i завдав тяжких тiлесних ушкоджень. За це В. засуджено
iртиським мiським народним судом за ч. 2 ст. 215 КК.
Згiдно з висновком Судово-медичноє експертизи П. втратила
1<Ю процентiв професiйно! i 60 процентiв загальноє працездат-
ностi, визнана iнвалiдом II групи i одержувала пенсiю у розмiрi
57 крб. \ . . . , ,.\ - , .
Посилаючись на те, що пенсiя не вiдшкодовуу втраченого
заробiтку, позивачка .просила задовольнити єє вимоги.
Рiшенням Єрпiнськогв мiського народного суду Києвськоє
областi вiд 22 березня 1979 р. позов задоволено частково. Ух-
валою судовоє колегiє Києвського обласного суду вiд 13 квiтня
1979 р. рiшення народного суду залишено без змiн. Постано-
вою президiє цього ж суду вiд 20 листопада 1979 р. вказанi
судовi рiшення змiненi, суму, ЩО пiдлягау вiдшкодуванню,
зменшено i в порядку повороту виконання рiшення народного
суду зП. на користь В. стягнуто 477 крб..
У протестi заступника Голови Верховного Суду УРСР ста-
вилось питання про скасування постанови президiє обласного
суду. - 1: i~"i:; ; ..:,. 1 <, ii 1 1 . . -
Протест пiдлягав задоволенню, оскiльки постанова президiє
обласного суду в частинi стягнення в порядку повороту вико-
нання рiшення народного суду ве вiдповiдау вимогам ст. 422
. - 200-
ЦПК. Згiдно з цiую статтею у разi скасування порядком-на-
гляду рiшення у справi; про вiдшкодування шкоди, заподiяноє
калiцтвом або iншим ушкодженням здоровя, поворот виконан-
ня допускауться, якщо скасоване рiшення грунтувалося на по-
вiдомлених позивачем неправдивих вiдомостях або поданих ним
пiдроблених документах. Це правило слiд застосовувати i при
змiнi рiшення. - "" .. " -
З постанови президiє обласного суду вбачалося, що судовi
рiшення у справi змiненi ве у звязку з тим, що вони обгрун-
тованi на неправдивих вiдомостях або поданих пiдроблених до-
кументах. Тому поворот вйжввднвя.рцпения народного суду не
мiг мати мiсця. iУя.i-єиу-,- .. : .:;
Керуючись статтями ЗЗб,:33i11:ЕiЕiIЖ
ного Суду .УРСР протест заступаивЄтеiЙ"#Я
задовольнила; постанову президiє Києвського обяасййгб суду вiд
20 листопада 1979 р. у частинi стягнення в порЗДку пово;


виконання рiшення народного суду з П. на користь В. 477 ;
скасувала. "
Рiшення, яким суд зменшив розмiр вiдшкодування за ушкод-
ження здорова лря дохньо-транспортнiй подiє з посиланням
на грубу иеобврежвiстi> потерпiлого, скасовано, оскiльки суд
. Нт/iС4МйК:;|i-iiЙ| . . У
Постанова президiє Харкiвського обласного <уi9у
вiд 4 липня 1969 р.
(в и тя г)
Г. предявила позов до М. про вiдшкодування шкоди у
звязку з калiцтвом. Позивачка зазначала, що 1 серпня 1966 р.
автомашиною "Волга", належною вiдповiдачу, єй було заподiяно
тiлеснi ушкодження. Внаслiдок цього-до є сiчня 1967 р. вона
перебувала в лiкарнi i стала iнвалiдом П групи. До нещасного
випадку працювала медичною сестрою з заробiтком 78 крб.
Оскiльки пенсiя, яку вона одержуу, повнiстю не компенсуу цi
суми, позивачка просила стягнути з вiдповiдача 1349 крб. од-
норазово i по 46 крб. щомiсяця.


Рiшенням народного суду Дергачiвського району вiд 6 сiчня
1969 р. постановлено стягнути з М. на користь Г. 1107 крб.
одноразово i по 35 крб. щомiсяця, починаючи з 1 сiчня 1969 р>
до ЗО .жовтня 1970 р. Ухвалою судовоє колегiє Харкiвсьа
обласного суду вiд 10 лютого 1969 р. рiшення залишено
змiн. ;
У протестi заступник Голови Верховного Суєу
- 201-
судовi .рiшення скасувати, а справу надiслати на новий розгляд.
Протест пiддягав задоволенню з таких пiдстав.
Згiдно з ст. 454 Цивiльного кодексу, якщо груба необе-
режнiсть самого потерпiлого сприяла виникненню або збiль-
шенню шкоди, то залежно вiд ступеня його вини розмiр-вiд-
шкодування повинен або зменшуватися, або у вiдшкодуваннi
шкоди слiд вiдмовляти. Крiм того, суд може зменшити розмiр
вiдшкодування зааодiяноє громадянином шкоди залежно вiд
його матерiаяьвого-стану.
, Заперечуючи проти позову, вiдповiдач вказував, що нещас-
ний випадок стався внаслiдок грубоє необережностi самоє по-
зивачки, яка порушила правила вуличного руху.Обгрунтовував
вiв це висновком, автотехнiчноє експертизи. та постановою слiд-
чого вiйськовоє прокуратури Харкiвськогогарнiзону вiд Я сер-
пня-1966 р., якою закрито кримiнальнусправу щодо вiйсько-
вослужбовця М., який керував автомашиною в день, коли стався
нещасний випадок. .Крiм того, вiдповiдач посилався на те, що
мау на утриманнi трьох дiтей, а одержуу 65-70 крб. на мiсяць,
тому вiдшкодуватишкоду позивачцi вiн не мау змоги.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126