Останньою ухвалою Жовтневого районного народного суду
м. Луганська в задоволеннi заяви А. вiдмовлено.
Президiя Луганського Обласного суду задовольнила протест
заступника Голови Верховного Суду УРСР. Скасовуючи ухвалу
Жовтневого районного народного суду, вказала на таке. Вiд-
мовляючи у визнаннi прилюдних торгiв недiйсними, народний
еуд виходив з того, що торги проведено вiдповiдно до вимог
ст. 399 ЩiК, а Б. придбав частину будинку на законних
пiдставах.
Проте з такими висновками погодитися не можна. Дану
справу розглянуто за правилами ст. 343 ЩiК з винесенням
ухвали. Проте прилюднi торги у лише формою укладення уго-
ди, якi дозволяють покупцевi одержати в нотарiальних органах
свiдоцтво про право власностi на будинок.
В цiлому вимоги позивача зводяться до оспорювання права
на будинок та визнання недiйсною угоди про його вiдчуження.
Таким чином, виник цивiльно-правовий спiр, i вимоги по-
зивача мали розглядатися за правилами позовного провадження
з оплатою державного мита та залученням усiх заiнтересованих
осiб до участi у справi. " ~
Не можна погодитись i з висновком суду про законнiсть
прилюдних торгiв та обгрунтованiсть придбання будинку Б.
Рiшенням Жовтневого районного народного суду м. Луган-
ська договiр дарування, який став пiдставою для винесення
рiшення райвиконкому про примусовий продаж 47/100 частини
зазначеного будинку, визнано недiйсним-як такий, що укла-
дений внаслiдок грубого порушення вимог ст. 49 iнструкцiє про
порядок вчинення нотарiальних дiй державними нотарiальними
конторами Украєни. Тому договiр дарування у недiйсним з дня
його укладення. До того х виконком Жовтневоє районноє Ради
скасував своу рiшення про примусовий продаж 47/100 частини
будинку.
Цим обставинам суд не дав належноє оцiнки.
- 216
Спори про виселення громадян з нежилих примiщень пiд-
вiдомчi судам
Ухвала судовоє колеги в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР дiд 9 травня 1963 р.
(витяг) / -
Судова колегiя в цивiльних справах Верховного Суду УРСР,
розглянувши в судовому засiданнi протест заступника Голови
Верховного Суду УРСР на ухвалу народного суддi Ленiнського
району м. Львова вiд 6 серпня 1962 р. в справi за позовом
квартирно-експлуатацiйноє частини Львiвського району
м. Львова до П. i фабрика iндпошиву та ремонту одягу про
виселення, встановила.
Квартирно-експлуатапiйна частина Львiвського району мiс-
та в липнi 1962 р. предявила позов до П. i фабрики iндпошиву
та ремонту одягу про виселеная. У своєй заявi позивач зазна-
чав, що згiдно з. договором фабрика iндпошиву одержала в
оренду примiщення пiд взуттуву майстерню. У березнi 1962 р.
майстерня була закрита i в це. примiщення самоправне вселився
для проживання вiдповiдач П., якого квартирно-експлуатапiйна
частина просила виселити. {
Ухвалою народного суддi Ленiнського району м. Львова вiд
6 серпня 1962 р. в прийомi позовноє заяви вiдмовленоє за не-
пiдвiдомчiстю спору судовi.
Протест, в якому ставиться питання про скасування поста-
нови народного суддi, обгрунтований i пiдлягау задоволенню.
Згiдно зi ст. 4 Основ цивiльного судочинства Союзу РСР i
союзних республiк1 судам пiдвiдомчi справи по спорах, що
виникають з цивiльних, сiмейних, трудових 1 КОЛгоспнях пра-
вовiдносин, якщо хоча б однiую 3 сторiн у спорi е громадянин
або колгосп, за виняткомвнпадкiв, коли розвязання таких
спорiв вiднесено законом до вiдання адмiнiстративних або iн-
ших органiв. -,,.,. ,
Розвязання спорiв про виселення громадян з нежилих при-
мiщень не вiднесено до компетенцiє адмiнiстративних або iнших
органiв, тому спiр повинен вирiшити суд. За таких обставин
народний суддяневiрно вiдмовив у прийняттi позовноє заяви,
не вказавши, чому спiр непiдвiдомчий судовi.
З 1 сiчня 1964 р. цi питання регулюються ст. 24 ЩiК 1963 р.
- 217 -
/
Справи про виконання умов договору i надання квартири в
звязку з участю у будiвництвi хилого будинку пiдвiдомчi
судам
Ухвала судовоє колеги в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР вiд 31 серпня 1961 р.
(в и пi я г)
Судова колегiя в цивiльних справах Верховного Суду УРСР,
розглянувши в судовому засiданнi протест заступника Голови
Верховного Суду УРСР ухвалу Києвського обласного суду вiд
8 червня 1961 р. в справi за позовом К. до мостопоєзда № 500
про виконання умов договору i вселення, встановила.
К. у позовнiй заявi посилався на те, що вiн виконав усi
умови, передбаченi угодою, укчаденою мiж ним i вiдповiдачем
про трудову участь у будiвництвi жилого будинку, але вiд-
повiдач вiдмовивсянадати йому квартиру площею 18,3 кв. м
у будинку № 14 по вул. Остапа Вишнi, як це передбачено
згаданою угодою.
Народний суд Дарницького району м. Киува рiшенням вiд
18 травня 1961 р. в позовi вiдмовив. Києвський обласний суд
ухвалою вiд 8 червня 1961 р- рiшення народного суду скасував
i справу провадженням закрив.
Заступник Голови Верховного Суду УРСР у протестi про-
сить ухвалу обласного суду скасувати i справу повернути на
новий касацiйний; розгляд. Протест пiдлягау задоволенню з та-
ких пiдстав. Закриваючи справу провадженням, судова колегiя
обласного суду послалася на те, що надання громадянам жит-
ловоє площi здiйснюуться адмiнiстративним порядком, тому да-
на справа суду не пiдвiдомча. Однак з такими мотивами пого-
дитись не можна.
З матерiалiв справи вбачауться, що в даному разi мау мiсце
спiр не про надання житловоє площi взагалi, а про виконання
адмiнiстрацiую умов, передбачених договором про трудову
участь позивача у будiвництвi жилого будинку. Тому, розвязу-
ючи спiр про визнання права на житлову площу за особою,
що брала участь у будiвництвi жилого будинку, яке здiйсню-
валось силами робiтникiв i службовцiв, суд повинен виходити
з умов договору, укладеного мiж робiтниками та адмiнiстрацiую.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126