Вiдповiдно до розяснень Пленуму Верховного Суду Ук-
раiии, викладених у п. 12 постанови № 7 вiд 27 червня 1986 р. >
"Про практику застосування судами Украєни земельного зако-
нодавства при розглядi цивiльних справ", суд при встановленнi
порядку користування земельною дiлянкою зясовуу i враховуу
можливiсть нормального користування будинком i здiйснення
догляду за ним.
Обравши сьомий варiант експертизи при вирiшеннi спору в
цiй частинi, суд позбавив позивача проєзду на свою частину
дiлянки, оскiльки при необхiднiй мiнiмальнiй ширинi проєзду
в 2,6 м цей варiант передбачау лише 1,9 м. Вiдповiдачка ж
позбавлена, можливостi здiйснювати догляд за однiую iз сторiн
своує частини будинку, оскiльки не мау до неє доступу, i
Крiм того, вся плоша земельноє дiлянки визначена в
948 кв. м, в той час коли в свiдоцтвi про право на спадщину
за законом вiд 11 квiтня 1-991 р. (а.с 9) площа присадибноє \
земельноє дiлянки визначена в 600 кв. м. Причини цiує супер-
ечностi судом не зясованi.
У висновку технiчноє експертизи вiд 17 вересня 1991 р.
щодо земельноє дiлянки згадуються рiшення виконкому № 1588
вiд 17 вересня 1956 р., № 437 вiд 23 грудня 1988 р., однак
самi цi рiшення в справi вiдсутнi, а правовi пiдстави землеко-
ристування, розмiри та мехi спiрноє земельноє дiлянки судом
не перевiренi.
Таким чином, рiшення-суду постановлене за неповно зясо-
ваних обставин спору, недостатньо мотивоване, чим порушенi
вимоги статей 15,. 62, 202 ЩiК.
Суд касацiйноє iнстанцiє згаданi недолiки, .в порушення
ст. 310 ЩГК, залишив без уваги.
Тому, керуючись статтями 337, 338 ЩiК, президiя облас-
ного суду скасувала опротестованi судовi рiшення, а справу
направила на новий розгляд.
\ ." .
У рiшеннi суд повинен мотивувати, чому вiн визнав, що особа,
яка багато рокiв проживала у жилому примiщеннi як член сiмє
наймача цього примiщення, не набула права користування ним
> .
Постанова презида Вiнницького обласного суду
вiд 23 вересня 1993 р.
(витяг)
У липнi 1987 р. Ленiнський райвиконком м. Вiнницi
предявив позов до К. про виселеная з квартири, посилаючись
- 236 -
на те, що наймач цього примiщення, з яким вiдповiдачка була
у фактичних шлюбних вiдносинах, помер, а остання вiдмо-
вилась звiльнити жиле примiщення, хоча права на нього не
набула.
Рiшенням Ленiнського районного суду м. Вiнницi вiд 12
жовтня 1987 р., залишеним без змiни ухвалою судовоє колегiє
в цивiльних справах Вiнницького обласного суду, позов за-
доволено.
У протестi Голови Верховного Суду Украєни поставлено
питання про скасування зазначених судових рiшень i направ-
лення справи на новий розгляд.
Президiя Вiнницького обласного суду знайшла, що протест
пiдлягау задоволенню з таких пiдстав. Згiдно зi ст. 65 ЖК
особи, якi вселились в жиле примiщення у встановленому ло-
рядку як члени сiмє наймача, набувають .рiвного з iншими
членами сiмГ права користування жилим примiщенням, якщо
при вселеннi мiж цими особами, наймачем та членами сiмє,
якi проживають з ним, Не було iншоє угоди про порядок ко-
ристування жилим примiщенням.
У судовому засiданнi вiдповiдачка пояснювала, що вона з
1976 р. проживау у спiрнiй квартирi як член сiмє наймача
- квартири, який помер у сiчнi 1987 р. Однак в порушення статей
15, 203 ЦПК суд цих доводiв вiдповiдачки не перевiрив i в
своуму рiшеннi не навiв мотивiв, на пiдставi яких доказiв i
якого закону вiн дiйшов висновку, що К., проживаючи з 1976 р.
у спiрнiй квартирi на правах члена сiмє наймача, не набула
на неє права. .
Виходячи з наведеного, президiя Вiнницького обласного
суду скасувала судовi рiшенняi справу направила на новий
розгляд.
Вiдповiдно до ст, 160 ЦПК суд,, що розглядау цивiльну справу
по попереднiй iнстанцiє, повинен безпосередньо дослiдити до-
кази в справi: заслухати пояснення осiб, якi беруть участь у.
справi, показання свiдкiв висновки експертiв, ознайомитись з
письмовими доказами, оглянути речовi докази
Ухвала судовоє колеги в цивiльних справах Верховного Суду
Украйни вiд 20 липня 1992 р.
(вит яг)
У листопадi 1984 р. К. предявила позов до К-оє про вихiд
з колгоспного двору. .Позивачка зазначала, що в колгоспному
дворi у жилий будинок, куплений нею з К. за 1780 крб., гос-
подарськi будови, худоба на- загальну суму 5119 крб., три тонни
начення порядку користування присадибною земельною
дiлянкою.
Вiдповiдно до розяснень Пленуму Верховного Суду Ук-
раєни, викладених у п. 12 постанови № 7 вiд 27 червня 1986 р. .
"Про практику застосування судами Украєни земельного зако-
нодавства ари розглядi цивiльних справ", суд при встановленнi
порядку користування земельною дiлянкою зясовуу i враховуу
можливiсть нормального користування будинком i здiйснення
догляду за ним.
Обравши сьомий варiант експертизи при вирiшеннi спору в
цiй частинi, суд позбавив позивача проєзду на свою частину
дiлянки, оскiльки при необхiднiй мiнiмальнiй ширинi проєзду
в 2,6 м цей варiант передбачау лише 1,9 м. Вiдповiдачка х
позбавлена можливостi здiйснювати догляд за однiую iз сторiн
своує частини будинку, оскiльки не мау до неє доступу.
Крiм того, вся плоша земельноє дiлянки визначена в
948 кв. м, в той час коли в свiдоцтвi про право на спадщину
за законом вiд 11 квiтня 1991 р. (а.с 9) площа присадибноє
земельноє дiлянки визначена в 600 кв. м. Причини цiує супер-
ечностi судом не зясованi.
У висновку технiчноє експертизи вiд 17 вересня 1991 р.
щодо земельноє дiлянки згадуються рiшення виконкому № 1588
вiд 17 вересня 1956 р., № 437 вiд 23 грудня 1988 р., однак
самi цi рiшення в справi вiдсутнi, а правовi пiдстави землеко-
ристування, розмiри та мехi спiрноє земельноє дiлянки судом
не перевiренi.
Таким чином, рiшення- суду постановлене за неповно зясо-
ваних обставин спору, недостатньо мотивоване, чим порушенi
вимогистатей 15" 62, 202 ЩiК.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126