науч. статьи:   демократия как оружие политической и экономической победы в условиях перемен --- конфликты в Сирии и на Украине по теории гражданских войн
ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ

науч. статьи:   пассионарно-этническое описание русских и др. важнейших народов мира --- принципы для улучшения брака: 1 и 3 - женщинам, а 4 и 6 - мужчинам
А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

Ми солiдарнi з К.Юнгом,
що не потрiбно забувати: "В царствi фантазiє почуття
у все".

Символ дау змогу психiцi iнтегруватися тому, що вiн у iр-
рацiональним утворенням, вiн у образ, а не поняття, котре не
допускау алогiчностей. К. Юнг звертав увагу на те, що символ
виражау ще непiзнане, невиразне, тс, що вiдчувауться, але не

о

" 12. Отже,

проговорюуться. Внаслiдок свого образного багатства символ не
мау чiтко окреслених рацiональних меж. Проте його життуве
значення для психiки важко переоцiнити - вiн виконуу iнте-
груючу функцiю, сприяу примиренню непримиренного. З цього
випливау, що символ здатний уднати в собi свiдомi й несвiдомi
змiсти, логiка яких перебувау в суперечностi.

Тут не можна не згадати про тестовi iнтерпретацiє малюнкiв,
якi фактично знiмають багатомiрнiсть значень символiв, вони
Єх роблять одномiрними й нiвелюють можливiсть бачення в
малюнку декiлькох семантичних картинок, важливих для ро-
зумiння несвiдомого. Тестова iнтерпретацiя "забирау" можли-
вiсть прояснення специфiки поуднання свiдомих i несвiдомих
аспектiв психiки в символ, можливостей створення мозаєчноє
картини образу несвiдомого шляхом комбiнування малюнкiв.
Фсноменологiчнщi пiдхiд бiльшою мiрою сприяу актуалiзацiє
структурно складних образiв несвiдомого, якi. у звязку з забо-
роною, не можуть пробити собi шлях у поведiнку й реалiзува-
тися.

Ми цiлком солiдарнi з Е. Керлотом. який указуу, що "сим-
волiзм у динамiчною й полiсемантичною реальнiстю" 12. Отже,
змiст символу не можна розумiти буквально, тобто за ним кри-
уться певний смисл, що не лежить на поверхнi й часто розкри-
вауться лише в поуднаннi з iншим малюнком.

Якщо поставити запитання про смисл символiчностi снови-
дiнь i малюнкiв, то спiльним буде те, що символiчнiсть завжди
вуалюу певний змiст, який потрiбно ще розкрити. Та що гово-
рити про сон чи малюнок, коли мова загалом теж символiчна -
це у система знакiв або символiв, шо позначають реальну дiйс-
нiсть або душевнi стани.

К. Юнговi вдалося встановити звязок мiж психологiую сну
й психологiую мiфу. Сон сягау в дитинство, мiф створювала
епоха, що мислила по-дитячому. Якщо ж звернутися до психо-
малюнка, то малювання вважауться дитячим заняттям, i часто
люди, котрi ШУТЬ в АСПН, говорять, що вони навiть забули,
коли малювали. Не викликау сумнiву факт опосередкованого
вираження того чи iншого психологiчного змiсту малюнком.
Рiдше трапляуться безпосередну вiдображення в малюнках яко-
єсь конкретноє ситуацiє (й то в образнiй формi), нiж опосеред-
коване викладення змiсту. Поряд iз цим малюнок виражау
змiст, про який його автор не збирався розповiдати, а iнколи
для нього самого цей змiст у вiдкриттям у звязку з його неус-
вiдомлюванiстю до цього часу.

Проiлюструумо згадане вище аналiзом малюнкiв Анi (32 ро-
ки) в контекстi використання лiбiдiозноє символiки.

Дуже нечасто ми можемо спостерiгати в малюнках суто фа-
лiчнi образи, якi за напрямом спiввiдносяться з лiбiдо. Ось,

132

Мол. 3. Чоловiк, жiнка i Я

примiром, мал. З, в якому фалiчний образ уплетений в сюжетну
канву Едiпового змiсту. З цього малюнка ми можемо бачити
наявнiсть iдентифiкацiє авторки малюнка з матiрю (справа єє
око на постатi матерi), увага до батька як чоловiка та злиття з
його фалiчною суттю представляу лiва частина малюнка (око
та повiка над ним зливауться з фалосом батька ). Око авторки
злiва явно вказуу на єє увагу до чоловiчо-жiночих стосункiв мiж
матiрю та батьком. Така вiдкрита iнформацiя, як у даному
випадку, хоч i пiд покривом загальноє теми "Чоловiк, жiнка i
Я", не часто виражауться в малюнках.

Частiше "лiбiдiозна" символiка, на перший погляд, зовсiм не
у такою, єє вiдношення до "лiбiдо" зясовууться шляхом аналiзу
малюнкового матерiалу, який щоразу однозначно вказуу на
силу впливу сiмейноє ситуацiє, особливостей дитячих (душев-
них) тяжiнь до близьких людей. За таких обставин символiка
лiбiдо виводить нас на стабiлiзовану внутрiшню суперечнiсть
суб скта, яка уднау iнстинкт життя, творчостi (енергiю лiбiдо)
з iнстинктом смертi-танатос (енергiя мортiдо).

Хоча тема .малюнка "Чолонiк, жiнка i Я", сама авторка малюнка визна-
л, iiiо фiтурка з.-iiка - батько, справа - мати.

133

Мил. 4. "Я" - реальне, "Я" - iдеальне

Кожного разу комплекси тематичних малюнкiв, незалежно
вiд неповторностi зображень i кольорiв, засвiдчують, що особи-
стiсна проблематика субукта виражауться в деструктивних тен-
денцiях - "психологiчноє iмпотенцiє" та "психо-
логiчноє смертi". Тому, говорячи про символiку "лiбiдо",
в полi зору практичного психолога мають бути системнi харак-
теристики малюнкiв, якi вкажуть на тенденцiє, що зашкоджу-
ють повноцiнним контактам субукта з оточенням, тенденцiям
"розпаду" ii "омертвiння" близьких людей. За цим може стояти
власне почуття неповноцiнностi, провини та самопокарання.

Якщо звернутися всього до кiлькох малюнкiв, виконаних
однiую учасницею АСПН, можна побачити, що мал. З, який

134


Мил. 5. Як мене бачать люди, як я бачу сама себе

нам дав пiдставу констатувати факт табуйованого iнтересу до
батька-чоловiка, до Єхнiхiз матiрю стосункiв, мау послiдовне
продовження в мал. б "Значуща для мене ситуацiя", в якому
авторка (що прояснив дiалог з нею) зобразила своє стосунки з
батьком. Вона Єх назвала - омертвiлими. Коли ми звернули
увагу на гiлочку праворуч, котра нагадуу жiночу фiгурку, яка,
лежачи, намагауться припасти устами до сучка", вона погоди-
лася, що у така схожiсть, "хоч я лише малювала гiлочку (це
"Я"), що вiдломилася вiд дерева".

Все це пiдтверджуу наявнiсть iнцсстуозного тяжiння до бать-
ка, яке блокууться "омертвiлiстю" та вiдсутнiстю контакту -
"ротик не торкауться сучка". Таку уднiсть iз батьком засвiдчуу

135

" \\

лЛiУу
У Є

Л/i/,7. 7. Снрийпяiгя блидькiєми мого небуття

Мил. 6. Значуща для мене ситуацiя

й мал. 5 - "Як мене бачать люди - як я бачу сама себе":

вiдсутнiсть контакту за наявностi злиття з ним - як одне
дерево. Цiкаво, що мал. 5 мау схожiсть iз мал. З, але мiсце
матерi (праворуч) займау сама авторка. Так опосередковано
ми можемо констатувати наявнiсть iнтересу до батька як до
чоловiка.

Наступнi три малюнки даноє авторки ми наводимо, аби про-

136


iлюструвати деструктивнi наслiдки Едiповоє ситуацiє, яка обтя-
ЖУС єє психiку. Цi малюнки (4. 7, 8). хоч i опосередковано,
вказують н;! тенденцiю психологiчноє смертi та психологiчноє
iмпотенцiє, яку дуже добре засвiдчуу мал. 8, де зображенi дра-
матичнi подiє життя. Ми бачимо, що всi вони одноманiтнi й
мiстять натяк на кастрацiйну тенденцiю - смерч вiння (усiчен-
ня) чоловiчого потенцiалу (якщо повернутися до мал. б, то ми
бачимо там омертвiле дерево - батько й сучок). Мал. 8, вико-
наннi) у чорному кольорi, хоч рiзнобарвнi стрiчки вказують на
святкову урочистiсть, а обрубки - немовби в обручках. Анало-
гiчнi деструктивнi тенденцiє засвiдчуу й мал. 4, де "Я" зображене
способом вiдтiнення як темрява, чорне небуття що саме по собi
говорять про Єх поуднання: через темряву - небуття визнача-
уться як. реальне та й iдеальне "Я". Бiля дерева, внизу, праворуч
(мал. 4) - палиця - пiдпiрка-чоловiк, хрестик - дитина. Пра-
вору" \ горi зображено КЕiiтку "-: символ цнотливостi - цс для
"-ра поста;, iдеалом "Я". Оi-таннс пiдтверджуу тяжiння до
оiПiє;::,. перед якгм Єй хотiлось н зберегти свiй iдеал.

Для психiки не бувау нереалiзованих прагнень: забороненi

Мол. 8. Драматичнi подiє мого життя

прагнення знаходять утiлення в мал. 7, присвяченому сприй-
манню автором власноє смертi (й ставлення до неє близьких
людей). Власну смерть авторка змалювала в барвистих кольо-
рах: вiдламана гiлка злiва в червоних барвах (кров - багаття),
саме зображення гiлки близьке до зображення "чорта" з копит-
цями, а його голiвка повернута до сонечка (батька). Права
частина малюнка разом iз великим сухим деревом (яке е теж
зображенням авторки) засвiдчуу омертвiння при самому життi
й головне, що цс омертвiння стосууться й близьких до неє лю-
дей - чоловiка (деревце, що ближче до великого дерева) та
дочка (зовсiм пригнуте деревце). Таким чином зясувалося, що
сповнена життувими барвами у картина злiва, яка засвiдчуу
вiдхiд iз життя на тлi уднання з батьком - сонечком. Лише
при вiдходi з життя батько зображений життуво значущим (со-
нечком - основою життя). Обручки на мал. 8 теж такого ко-
льору.

138

6.3. ЕДiПiВ КОМПЛЕКС ТА ЙОГО
ДЕСТРУКТИВНi НАСЛiДКИ
ДЛЯ ПСИХiКИ СУБтКТА

Ланцюгом, що уднау змiст малюнка (в його свiдомих i несвiдо-
мих аспектах), у такi способи образного вiдтворення психоло-
гiчного змiсту, якi мають "iсторичний характер". Ця "iсто-
ричнiсть" повязана з колективним несвiдомим, яке виража-
уться в архстипах. Вони, як ми переконуумося, формуються пiд
впливом казок, народноє мудростi, прислiвєв, мiфiв. Провiдну
роль в усьому цьому вiдiграу мiф про Едiпа.

Назва цього комплексу походить вiд грецького мiфу про царя
Едiпа, якому долею судилося вбити свого батька й одружитися
з матiрю. Згiдно з мiфом, Едiп робить усе, щоб уникнути про-
гнозiв оракула, а проте без власноє на тс волi потрапив у ситу-
ацiю, яка пiдтвердила давну пророцтво. Коли вiн дiзнався, що
здiйснив обидва "злочини", сам себе карау, виколюючи собi очi.
Все це майстерно вiдображено в однойменнiй трагедiє античного
поста Софокла.

Голос поста можна зрозумiти як звинувачення Едiпа в тому,
що вiн, незважаючи на прагнення уникнути таких подiй, не
змiг запобiгти реалiзацiє власних iнцестуозних потягiв, якi пiд-
свiдомо iснували в ньому.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53
науч. статьи:   политический прогноз для России --- праздники в России на основе ключевых дат в истории --- законы пассионарности и завоевания этноса
загрузка...

ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ    

    науч. статьи:   циклы национализма и патриотизма --- идеологии России, Украины, ЕС и США

Рубрики

Рубрики