ЗО за темою "Драматична подiя мого життя". Тут по-
уднанi й хрест, i Христос, i меч. Загалом цей малюнок iлюструу
уднання лiбiдiозноє та мортидiозноє енергiє. Малюнки засвiдчу-
ють тенденцiю "ч уре з м орт i! до до л i б iд о ". Кiнчик меча
на мал. ЗО, пiсля того як проткнув серце, оживився - чорний
колiр змiнився на синiй.

Мечi бачимо й на мал. 31 i 33. "Людського лику" вони на-
бувають у темi "Драматична полiя", де меч схожий на той, що
зображений на надгробнiй плитi (мал. 32). Меч - у фалiчним
образом, i цим пояснюуться змiст мал. 31 як бажане уднання з
тобуйованою фiгуркою - "голубкою". Але все це - на тлi
смертi. Тiнь смертi бачимо и на мал. ЗО, 31, 33. В мал. 34 вона
теж присутня: вихiд iз кризи автор мислить собi пiд водою.
Проте тут виражено й труднощi уднання з "голубками" (замi-
щеннями), й цс природно, бо "сам у собi несу конфлiкт, несу
боротьбу та суперечнiсть з iншим чоловiком-батьком" (мал. 33,
меч злiв;! трохи бiльший - це батько, як пояснив Юрiй, пра-
воруч менший меч-це Юрiй). Автор витлумачив зображення
так: "що я несу вiд батька й у чому хочу ствердитися сам".

Проте мал. 33 i 35 водночас показують, як у Юрiя форму-

Що оносередконано вказуу на табунонанiсть уднання.

Не маумо змоги iю.iаiи в кольорi.

12 - Т. Яценко

Мал. 29. Людина, яка не iснуу

Мил. ЗО. Драматична
подiя мого життя

Мал. Зi. Конфлiкт

Мал. 32. Сприймання
минулого, яке не мож-
на виправити

Мал. 33. Як я бачу
сам себе

Мал. 34. Криза й
етапи виходу з неє

Мал. 35. Як мене бачать
батьки

сться комплекс неповноцiнностi. Меч,
що належить Юрiю на мал. 35, менший,
та частина голови, що справа (з боку
"меча - Юрiя") - темна. Напевно, це
викликане почуттям провини, "само-
осудом". Цьому може сприяти нсусвi-
домленс тяжiння до матерi. Голова на
мал. 33 зображена так, що схожа на
образ жiночоє статi (пiхву). Водночас
мечi проходять на рiвнi очей (око - теж
жiночий фалiчний символ). Важливим
у той момент, шо мечi не "входять" в
очi, а символiзують лише потенцiйну можливiсть чуттувого уд-
нання. Причому логiка така: "Я з батьком на рiвних" (адже два
ока), але можливостей у Юрiя менше (око на темному фонi
вужче), а бiля батька - ширше. Кольори правоє частини голови
темнi, що вказуу на песимiстичне ставлення до себе.

Поуднанням чоловiчоє й жiночоє символiки цiкавий мал. 33:

голова - жiночий символ, меч, сам по собi, - чоловiчий фа-
лiчний символ, але вiн фактично символiзуу уднання з жiно-
чiстю, якщо врахувати, що його ручка зображуу голубку
(жiнку, матiр). Семантика цього фрагмента дуже багатомiрна:

"Я не хочу конфлiктувати з батьком"; "Ми схожi i нас уднау
мати"; два мечi перехрещуються (мовби приховано за намальо-
ваною голiвкою) - цс може бути конфлiкт iз батьком. А може
також означати й гомосексуальнi тенденцiє, якщо врахувати
iдентифiкацiю Юрiя з матiрю (мал. 35). Разом iз цим iснуу
тяжiння до матерi - "бо я хочу зайняти мiсце батька". Доказом
наявностi такого нсусвiдомлсного бажання Юрiя у мал. 35 -
"уднання з голубкою".

Конфлiктнiсть чуттувих стосункiв iз жiнкою фактично за-
свiдчуу мал. 31. єхню залежнiсть вiд iнфантильного досвiду Едi-
пового порядку демонструу та ж сама символiка - голубка i
меч (мал. 31). Бiля рота фалiчний жiночий символ) бачимо
чорне - це страхи Юрiя. його ревнощi. Оскiльки жiнка (голуб-
ка) у замiщенням матерi, то природно, що стосунки з нею досить
напруженi й конфлiктнi. Малюнки показують тенденцiю до си-
ли: "я повинен бути сильним, бути над" (мечi по всiх ма-
люнках - над...). i тому в стосунках iз замiщенням "матерi-
голубки" (мал. 31) проявляуться "вимушена" жорстокiсть,
яка маскуу внутрiшнiй конфлiкт i виводить його назовнi в мор-
тидних тенденцiях.

Прояв жорстокостi робить мiсце iнцсстуозного обукта недо-

Ф а лiчи й й - той, що стосууться заплiднюючого як чоловiчого, так i
iночого органа розмноження.

12

179

торканним, святим. Такi тенденцiє тлумачаться через процес
iдентифiкацiє: "Це моє риси неперевершеностi й недосяжностi".
Цс вiдповiдау генеральному механiзмовi "захистiв": "вiд слаб-
костi - до сили". Вся драматичнiсть малюнкiв проявляуться в
тенденцiях: "угору" (мал. 29, 34, 35) i "вниз" (мал. ЗО - 32,
34). Тут ми виходимо на тенденцiю до психологiчноє смертi
("вниз").

Продовжуючи аналiз, можемо знайти психологiчне обрун-
тування такого "негативного" уднання з жiнкою в амбiвалент-
ностi почуттiв до матерi. Перш за все, в тому, що iдеалiзований
образ потрапляу в тему "не iснуу" (мал. 29). А хотiлось би, щоб
iснував, i вже у потреба шукати образи-замiщення, щоб задо-
вольнити потаумнi бажання. Образ пташки (мал. 29) створено
сiрим, i вiн затуляу сонце. Цю розбiжнiсть почуттiв скрашуу
нiмб, але вiн водночас у й символом того, що стоєть вище над
голубкою (поза нею й над нею) - це те, до чого прагне автор.

Серед малюнкiв Юри у один, який яскраво iлюструу деструк-
тивнi наслiдки Едiповоє ситуацiє. Його тема - "Криза й етапи
виходу з неє" (мал. 34). Якщо тенденцiє психологiчноє iмпотенцiє
поки що нам засвiдчив мал. 31, то даний, 34-й, показуу факт
потягу до матерi й прагнення замiстити батька. Дивимся "пiд-
водну" частину: злiва кружечком, за формою нiмба на мал. 29,
бiля нього злiва написана буква Я (прилiпилася до кружечка),
стрiлочка-якiр, як символ чуттувого уднання, вцiляу в серце (на
мал. ЗО воно належить матерi, за поясненням Юрiя). Серце
розкололося, й це "натяк" на те, що стрiлка "досягла мети"
(iнцсстуозного бажання).

При цьому важливо врахувати семантичну полiмiрнiсть ма-
люнка: серце матерi - це й серце Юрiя (мал. 33 - iдентифi-
кацiя з матiрю). Тому подальший смисл вичленовусться через
зображення половинки серця бiля нiмба, а половинки - бiля
зародка.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88