Звязок тiсний, нiщо не пору-
шууться. Лише Єм доводиться щось нести на своєх ногах, а
звязок не порушууться.

1б

243

Мал. 82 - "Сприймання минулого, яке не можна випра-
вити"

А.: Я хотiла показати, що минуле, справдi, неможливо по-
вернути. Як пташку, що вилетiла з клiтки. Вона вже нiколи
не повернеться в це мiсце, тому що тут вона жила в неволi. Так
i минуле, якого вже не повернеш, не прокрутиш, наче кiно,
назад.

П.: Але тут у Вас видне бажання, щоб усе те, чого не можна
виправити, вiдiйшло геть, щоб це не турбувало Вас. i клiтка
залишауться вiдкритою, й залишауться пiря птаха.

А.: Неможливо пройти вiдповiдну частину життувого шляху,
не залишивши слiду. Звичайно, ти залишауш пiсля себе якийсь
слiд.

П.: Якби Ви так вiдобразили, що це минуле зi знаком "+" i
"-" одночасно. Вашi розповiдi про вiдєзд чоловiка вiдiграли тут
якусь рольi

А.: Його немау вже 5 мiсяцiв.

П.: Ви вiдчувауте себе мовби тс пiрячко, за яким мають
повернутися. Й чого це Вам здасться, що там десь краще, ос-
кiльки вiн вiдлетiвi Себе ж почувауте, наче в клiтцi.

А.: Може, в клiтцi тих правил, якi склалися вдома чи на
роботi.

П.: А звiдки клiткаi Що фiгурально вона означау. Начебто
вiдкрита, щоб можна було увiйти. Але те пiрячко не
може вiдлетiти саме. А це схоже на хвiстi (Праворуч пiд
клiткою).

А.: Нi, малюнок такий.

Мал. 96 - "Я - реальна. Я - iдеальна"

А.: Я першим зробила цей малюнок.

П.: Уявляю, бо iнтуєтивно вiдчула, що тут клiтка, а насправ-
дi ми бачимо, що клiтка на мал. 82.

А.: Можливо, я хотiла показати себе як бiлку в колесi, котра
безперервно перебувау в русi, дiу, кипить, як напружена.

П.: Але це Вам подобауться, тому що в iдеалi Ви намалювали
те ж саме. Фонтан - угору - вниз. Це теж процес, циркульо-
ваний. i знову таким камiнням обкладений, подiбно як на мал.
102. i знову падiння вниз. Тут у Ваше бажання, щоб те, що
вилетiло, повернулося. Тому це пiрячко теж падау вниз.

А.: Звичайно, якщо чоловiк звик до чогось, i з цим прожив
ЗО рокiв, то неможливо враз вiдмовитися вiд усього.

П.: Але менi здасться, що Вам хотiлось би цього птаха "при-
колоти" Цей хвiст начебто пiд клiтку потрапив i ненароком
намальований. Можливо, Ви не можете собi зiзнатися в тому,

244

шо хотiли б зупинити такi "вiдльоти"... Але боєтеся, що птах
тодi втратить (якщо залишатиметься) тi барви, якi зображенi
на тлi сонця.

А.: Не можу дати нiякоє реакцiє.

Мал. 91 - "Мiй звичайний день"

А.: Я не змогла нiчого кращого придумати, як таку дiаграму.
Показати, як до кiнця дня заряджаюсь, а потiм несвiдомо по-
ринаю в сон.

П.: Знову внизi

А.: Вниз. Справдi, мене щось туди тягне.

П.: Тодi зрозумiло, що тут постау: в минулому у позитивне
й негативне ("+" i "-"). Справдi, не виключено, що Ваш вибiр
упав на чоловiка, який то вiдлiтау, то прилiтау. Бо ця модель
у Вас закладена; тобто ця модель у спрощеному виглядi iлю-
струу життя або смерть. Тому вiдєзд коханого чоловiка - цс
такс падiння вниз. Потiм - приєзд, повернення, тобто знову
пiдйом. Цс як фонтан.

А.: Можливо, якби вiдєзди чоловiка вiдiгравали не таку для
мене роль, то навiщо б я вiдпускала його! Вiн же не перший рiк
вiдєжджау.

П.: Для Вас, можливо, важливий саме цей процес: вiдходу-
приходу. На малюнку вiн у центрi, в iдеалi. Малюнки показу-
ють: якщо Ви будете разом, то у небезпека, що вiн станс таким
птохом, який, потрапивши в клiтку, може втратити своє барви.
Ось вiд чого практична психологiя мау застерегти Вас. Тому що,
з одного боку, може бути прагнення, щоб вiн був тут, а коли
вiн буде - станс занадто важко.

А.: Щоб був i нi. Тут, зi мною, з дитиною. Але щоб батьки -
я не згодна. Як мiж двома вогнищами. У мене вдома - три
сiмє. 1 вашим, i нашим. Можливо, цс й вiдбилося на малюнках.
iще залежить i вiд чоловiка: який у нього характер, чи пiдда-
уться спiлкуванню... А в нас удома всi з характерами, в усiх
своу "Я", тому дуже важко.

П.: Чому цi кружальця поступово теплiшають, стають при-
умнимиi

А.: Можна сказати, що я до кiнця дня стаю такою. На межi...
Тiльки б до подушки...

Мал. 80 - "Чоловiк, жiнка i я"

А.: Спочатку я не знала, що малювати, але потiм зрозумiла.
Не знала, як пiдписати малюнок, що вгорi.

П.: Ви майстерно намалювали. Ноги й волосся одночасно.
i помiтно - хвостик, i клiтка була на хвостику. А тут - i
жiнка своєми ногами неначебто топче. Хоча за iншими малюн-

245

ками цього не скажеш. Примiром; кульбаба намальована мен-
шою.

А.: Я хотiла показати, що в менi бiльше жiночого, вiдчуваю
себе жiнкою. Це - вiд природи, верховенство жiночого над
чоловiчим... Я тут подовжила чоловiчу сЬiгуру.

П.: Ви вийшли iз надр батькаi..

А.: Хоча вiн мене й дуже любить, але стосунки прохолоднi.
Вiн - наче камяна брила, не може висловити свого тепла.

П.: Але тут чоловiк теж намальований без рук, без дiй,
неактивний, як брила.

А.: Може, повторюуться маскаi

П.: Це як Ваша маска. Ви закривауте той бiк, де у сльозинка,
а iншим людям демонструуться ця сторона. Якщо дiагностика
правильна, то далi в малюнках ми цс побачимо.

Мал. 105, 106 - "Моу майбутну". "Моу минуле"

А.: Я обуднала цi малюнки.

П.: Минуле складне. Тут лабiринт. Але лабiринт неначебто
не для Вас. Десь Ви його спростили, бо Ваша перевага в тому,
що й у найскладнiшому лабiринтi Ви знаходите спрощений ви-
хiд. 1 Ви не можете вiдмовитися вiд цього лабiринту. Але май-
бутну для Вас бiльш ясне. Ви зможете його самi зрозумiти.

А.: Далi моу життя не буде iдеальним. На шляху будуть
перепони, тобто не буде позначень на цiй дорозi. Але менi
хочеться, щоб було набагато краще, нiж минуле. Простiше...

Мал. 95 - "Драматична полiя мого життя"

П.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88