половина заробiтку (доходу) осiб, якi зобовязанi утриму-
вати -непрацездатних повнолiтнiх членiв сiмє. ;
Стаття 98. Змiна розмiру алiментiв
У тих випадках, коли матерiальне або сiмейне становище особи,
зобовязаноє надавати утримання, або особи, що одержуу алiменти,
змiнилося, суд вправi за позовом будь-якого з них змiнити вста-
новлений розмiр алiментiв.
Стаття 119.-Порядок визнання усиновлення недiйсним i
скасування усиновлення
Визнання усиновлення недiйсним i скасування усиновлення до-
пускауться тiльки в судовому порядку.
При розглядi таких справ необхiдним у подання письмового
висновку органiв опiки i пiклування, а також участь у судовому
засiданнi представника цього органу i прокурора.
Стаття 120. Пiдстави визнання усиновлення недiйсним
Усиновлення визнауться недiйсним, якщо воно було проведено
на пiдставi пiдроблених документiв, або без намiру породити вiд-
носини, встановленi для батькiв i дiтей (фiктивне усиновлення)
або особою, яка не може бути усиновителем.
Стаття 121. Особи, якi мають право вимагати визнання
усиновлення недiйсним
Усиновлення може бути визнано недiйсним лише за заявою
особи, права якоє були порушенi усиновленням, а також за заявою
органiв опiки i пiклування та прокурора.
Стаття 123. Пiдстави до скасування усиновлення
Усиновлення скасовууться, якщо воно суперечить iнтересам
дитини.
Усиновлення може бути скасоване, якщо воно буде проведено
без згоди батькiв усиновленого, самого усиновленого, другого з
подружжя усиновителя, коли згода єх на усиновлення необхiдна
за законом (частина перша статтi 104, статтi 105 i 107 цього Ко-
дексу), лри умовi, що скасування усиновлення не суперечить iнте-
ресам дитини.
При скасуваннi усиновлення мау бути враховано бажання
усиновленого, якщо вiн досяг десятирiчного вiку.
Стаття 125. Особи, якi мають право вимагати скасування
усиновлення
Усиновлення без згоди батькiв усиновленого може бути ска-
совано за позовом батькiв, якщо повернення єм дитини вiдповiдау
iнтересам останньоє.
Скасування усиновлення з iнших пiдстав, передбачених стат-
тею 123 цього Кодексу, може бути проведено тiльки на вимогу
органiв опiки i пiклування або прокурора. iншi державнi та гро-
мадськi органiзацiє i окремi особи звертаються в цих випадках
до органiв .опiки i пiклування,-вiд яких залежить вирiшення пи-
танця про дальше направлення матерiалiв про скасування усинов-
лення до суду." ... , \ .. .
Стаття 128. Завдання опiки i пiклуваннi)
Опiка i пiклування встановлюються для виховання непобнб-
лiтнiх дiтей, якi внаслiдок, смертi батькiв, позбавлення .батькiв
батькiвських прав, хвороби батькiв ни з iнших причин- лишилися
без батькiвського пiклування, а також для захисту особистих i
майнових прав та iнтересiв цих дiтей.
Опiка i пiклування встановлюються також для захисту осо-.
Дистих i майнових прав та iнтересiв повнолiтнiх осiб, якi за ста-
ном здоровя не можуть самостiйно здiйснювати своє права i ви-
конувати своє обовязки.
Стаття 129. Органи опiки i пiклування
Опiка i пiклування встановлюються державною адмiнiстрацiую
районiв, районiв мiст Киува i Севастополя, виконавчими комiтета-
ми мiських чи районних у мiстах, сiльських, селищних Рад народ-
них депутатiв.
Безпосередну ведення справ по опiцi i пiклуванню покладауть-
ся на вiдповiднi вiддiли i управлiння мiсцевоє державноє адмi-
нiстрацiє районiв, районiв мiст Киува i Севастополя, виконавчих
комiтетiв мiських чи районних у мiстах Рад народних депутатiв:
щодо осiб, якi не досягли 18 рокiв; щодо осiб, визнаних судом
недiуздатними внаслiдок душевноє хвороби або недоумства; щодо
осiб, визнаних судом обмежено дiуздатними внаслiдок зловживання
спиртними напоями або наркотичними засобами; щодо дiуздатних
осiб, якi потребують пiклування за станом здоровя.
У селищах i селах справами опiки i пiклування безпосередньо
вiдають виконавчi комiтети селищних i сiльських Рад народних
депутатiв.
Органи опiки i пiклування здiйснюють свою дiяльнiсть вiдпо-
вiдно др цього Кодексу i правил, що затверджуються у порядку,
встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни.
2. Про порядок введення в дiю Кодекса
про шлюб та сiмю Украєнськоє РСР
Указ Президiє Верховноє Ради Украєнськоє РСР
вiд 29 грудня 1969 року
Витяг
2. Кодекс про шлюб та сiмю Украєнськоє РСР застосовууть-
ся до шлюбно-сiмейних правовiдносин, що виникли пiсля введення
його в дiю, тобто з 1 сiчня 1970 року.
По шлюбно-сiмейних правовiдносинах, якi виникли до 1 сiчня
1970 року, Кодекс застосовууться до тих прав i обовязкiв, що
виникнуть пiсля введення в дiю Кодексу за винятками, встановле-
ними наступними статтями цього Указу.
6. Правила частини другоє та третьоє статтi 53 Кодексу про
встановлення в судовому порядку батькiвства особи, з якою мати
не перебувала в шлюбi, застосовуються у вiдношеннi дiтей, що
народилися пiсля введення в дiю Основ законодавства Союзу РСР
i союзних республiк про шлюб та сiмю, тобто пiсля 1 .жовтня
1968 року.
7. У вiдношеннi дiтей, якi народилися до 1 жовтая 1968 року
вiд осiб, що йе перебувають мiж собою у шлюбi, батькiвство може
бути встановлено за спiльною заявою матерi дитини i особи, яка
Вiдомостi Верхов. Ради У РСР. 1970. № 2, Ст. 16.
89
визнау себе батьком дитини. В разi смертi матерi, визнання матерi
недiуздатноє, .позбавлення єє, батькiвських прав, а також при не-
можливостi встановлення єє мiсця проживання, батькiвство може
бути встановлено за заявою багька. У разi снергi особи, на ут-
риманнi якоє перебувала дитина i яка визнавала себе батьком
дитини, факт визнання нею батькiвства може бути встановлений
в судовому порядку. На пiдставi спiльноє заяви батькiв або рi-
шення суду про встановлення факту визнання батькiвства про-
вадиться вiдповiдна реустрацiя в органах запису актiв громадянсь-
кого стану з внесенням запису про батька у свiдоцтво про на-
родження дитини.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112