Провадження у справi вiдновлюуться пiсля пе-
рерахунку платежу органом стягнення або пiдтвердження заяви
| Про стягнення його вищестоящим органом.
Суд, встановивши, що вимога про стягнення недоємки у за-
конною, постановляу рiшення про вилучення у недоємника май-
| на згiдно з поданим у суд актом опису, а в разi вiдсутностi майна
або недостатностi цього майна для погашення недоємки - про
звернення стягнення на грошовi суми, якi недоємниковi належить
одержати вiд iнших осiб.
Якщо до акта опису включено майно, на яке за законом не може
бути звернуто стягнення, суд вилучау з акта опису це майно.
Якщо суд встановить, що вимога про стягнення недоємки у
незаконною, вiн вiдмовляу в задоволеннi заявленоє вимоги
(ст. 252 ЦПК).
Рiшення суду в справi про стягнення недоємки може бути ос-
каржене в касацiйному порядку.
Особливiстю цiує категорiє справ у те, що виконання рiшен-
ня суду про стягнення недоємки провадиться не державним ви-
конавцем, а вiдповiдним органом стягнення за правилами, вста-
новленими законодавством Украєни.
Глава
XXII
ОКРЕМЕ
ПРОВАДЖЕННЯ
1. iсторико-правовий нарис
окремого провадження
У,
цившьному процесуальному законодавствi протягом
бiльше нiж сторiччя закрiплювалась конструкцiя декiлькох форм
цивiльного судочинства - спiрного (позовного) та особливого
порядку цивiльного процесу, викликаного необхiднiстю форму-
лювання процесуальних спецiальних норм.
Конструкцiю кiлькох форм судочинства деякi дослiдники звя-;
зують з традицiую римського права, яка видiляу спiрне позовне су-
дочинство та безспiрне (добровiльне), котра, на єх думку, була вiдтво-
рена цивiльним процесуальним законодавством сучасних держав.
Як свiдчить законотворча практика, така конструкцiя цивiль-
ного процесу набула аксiоматичного характеру i сумнiву не
пiддауться. Разом з тим у рiзний час у наукових публiкацiях, а
також у практицi законотворчостi були висловлювання та при-1
клади, якi свiдчать про iнший пiдхiд до конструювання структу-1
ри цивiльного процесу. . i
Так, при розробцi Статуту цивiльного судочинства 1864 р. як
критика судочинства за Звiтом законiв 1857 р. вказувалось, що |
одним з iстотних недолiкiв чинного на той час законодавства було
проведення рiзних порядкiв судочинства. Як вiдомо. Звiд законiв
передбачав загальний порядок судочинства, чотири головних та !
шiстнадцять особливих. На думку департамента законiв та цивiль-
них справ Державноє ради таке законодавче рiшення викликало:
повiльнiсть судочинства, розвиток формалiзму2.
Див.: Штефаи М. Й. Цивiльний процес. С. 408.
2 Див.: Судебньєе уставьi20 ноября 1864 г., с изложением рассуждений, на
которнх они основаньє. Издание государственной канцелярии. СПб., 1866. 4.1.
С. VIII.
Окреме провадження 333
р, При остаточнiй редакцiє Статуту думка департаментiв Дер-
Кавноє ради була врахована, i прийнятий у 1864 р. Статут ци-
иiльного судочинства передбачав лише спiрний (позовний) поря-
док здiйснення правосуддя у цивiльних справах. Разом з тим вже
через короткий час були зробленi протилежнi кроки: вiдбулися
доповнення Статуту Книгою IV <Судочинство охоронне>, у
|Киiтнi 1866 р. було передбачено введення особливоє форми судо-
чинства. Дане рiшення мотивувалось тим, що необхiдно було
iiнзначити, крiм спiрного (позовного) порядку судочинства, i
iЛравила неспiрного або охоронного порядку. У звязку з цим
нiдзначалося, що змiшування цих окремих категорiй справ скла-
дау одну з надзвичайно суттувих причин недосконалостi цивiль-
ного судочинства.
Австрiйський Статут цивiльного судочинства 1895 р., що дiяв
На територiє Захiдноє Украєни, також передбачав диференцiацiю
цивiльного процесу. Роздiл II цього закону, який мав назву <Про-
вадження у судах першоє iнстанцiє>, мiстив главу V <Окремi провад-
ження>, яка передбачала особливостi розгляду окремих категорiй
справ: провадження за вексельними позовами, провадження запо-
ювами, якi виникають з угод майнового найму, провадження у тре-
тейському судi, провадження за позовами про винагороду за збит-
ки, спричиненi чинами судового вiдомства. Крiм того, у систему
окремого провадження включалося наказне провадження2.
Радянському цивiльному процесуальному законодавству та-
кож була притаманна iдея закрiплення рiзних форм цивiльного
судочинства.
Першi радянськi нормативнi акти про цивiльне судочинство
розрiзняли два види цивiльного судочинства: позовне та охорон-
не, яке мало назву окремого безспiрного або непозовного. Ци-
вiльний процесуальний Кодекс УРСР 1924 р., як i цивiльнi про-
цесуальнi кодекси iнших республiк СРСР, не даючи визначення
позовного та окремого проваджень, тiльки закрiплював факт
наявностi так званих справ окремого провадження.
Окреме провадження передбачалось як безспiрне проваджен-
ня. У тимчасовiй iнструкцiє Наркомюста Украєни вiд 4 сiчня
Див.: Судебньєе уставн 20 ноября 1864 г. С. VIII.
2 Див.: Австрийский Устав гражданского судопроизводства 1895 г. в сопос-
тавлении с нашим Уставом. Н. А. Тура. С. П. Б. Типография Правительствующего
Сената, 1896. Приложение к № 10 <Журнала Министерства Юстиции>. Декабрь
1896 г.С. 209-226.
334 Глава XXII
1924 р. (циркуляр № 4) робилась спроба визначити природу ок-
ремого провадження. У цьому документi окреме провадження
протиставлялось позовному за двома ознаками: а) встановлен-
ня права у позовному провадженнi та встановлення факту в без-
спiрному; б) можливiсть заперечень, а, отже, i виклик сторiн у
позовному провадженнi та провадження без вiдповiдача в окре-
мому провадженнi. iнших джерел, в яких тiую чи iншою мiрою
закрiплювались законодавчi мотиви, немау.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197