Москва виділяла для цього гроші. Пленум ЦК РКП(б) затвердив план повстання і переправив його до Берліну. Дата виступу — 9 листопада 1923 року. Однак тодішнє керівництво компартії Німеччини відмовилося від цієї авантюри. Лише комуністи Гамбур-" га під керівництвом Е. Тельмана взялися до зброї. Через три дні боїв вони були вимушені відступити.
Майже в той самий день, 8 листопада 1923 року, розпочався «пивний путч» - пряма спроба нацистів захопити державну владу. Дев'ятого листопада Гітлер у Мюнхені на чолі трьох тисяч штурмовиків намагався розпочати похід на Берлін. Але нацисти були зупи-
355
Частина четверта
її Іпо/ІІя І!і'р.>/І:акІІ і прана Ііовітпього часу
Ро'іииток буржуаіноі Ііержавн к XX столітті
Розділ І
нені і розігнані, а Г'ітлер був ув'язнений до фортеці на п'ять років, але через півроку звільнений.
Після невдалих спроб захопити владу силою, обидві партії — комуністична і нацистська —-змінюють свою тактику, розпочинаючи «боротьбу за рейхстаг». Вони намагаються розширити свою соціальну базу, посилити керівництво. У 1925 році головою комуністичної партії Німеччини був обраний Е. Тельман. Гітлеру після звільнення з ув'язнення довелося поборотися за партію з Ремом і Штрассером. Остаточно переміг Гітлер. Правда, перші успіхи були не дуже значними. Комуністи на виборах 1928 року до рейхстагу зібрали 3,2 мільйона голосів і отримали п'ятдесят чотири місця, нацисти зібрали лише 0,8 мільйона голосів і отримали дванадцять мандатів. Невдовзі ситуація змінилася. На виборах у липні 1932 року комуністи зібрали 3,5 мільйона голосів, а нацисти 13,7 мільйона. У соціал-демократів було лише дев'ять мільйонів голосів.
Була ще одна можливість прийти до влади — вибори президента Німеччини. У 1925 році переміг фельдмаршал фон Гінденбург, він і став президентом на наступні сім років. Чергові вибори відбулися в березні 1932 року. Партії вели напружену боротьбу. Тельман зібрав п'ять мільйонів голосів, Гітлер — 13,4 мільйона. Перемогу знову здобув Гінденбург: за нього проголосувало 19,4 мільйона виборців (53%).
Гінденоург розпускає тільки що обраний рейхстаг і призначає нові вибори на листопад 1932 року. Результати були досить несподіваними. Втратили значну частину виборців соціал-демократи. Понесли серйозні втрати і націонал-соціалісти, які зібрали тепер лише 11 мільйонів голосів. І тільки компартія поліпшила своє становище, зібравши близько п'яти мільйонів голосів. Внаслідок цього жодна з партій
Підсумки виборів до рейхстагу провідних партій Німеччини у 1930-1932 роках
Партії Кількість поданих голосів
1930р. липень 1932р. листопад 1932р.
Соціал-демократи Комуністи Націонал-соціалісти 9,5млн. 9 млн. 7,2млн.
3,2млн. 3,5млн. 5 млн.
6,4млн. 13,7 млн. 11 млн.
не здобула перемоги. Однак загроза захоплення влади нацистами була реальною. Комуністична парпя закликала соціал-демократичну партію створити народний фронт, об'єднатися в боротьбі проти нацистів. Але керівництво соціал-демократів не дало на це своєї згоди.
Наприкінці 1932 року рейхсканцлер гейерал Шлейхер і колишній рейхсканцлер фон Папен розпочали боротьбу за владу. Кожен з них намагався створити свій склад уряду, включивши до нього три-п'ять нацистів на чолі з Гітлером. Переміг фон Папен. Вранці ЗО січня 1933 року він передав президентові список нового уряду і рекомендував вручити Гітлеру повноваження його голови. Гінденбург погодився і ЗО січня 1933 рок> на підставі статті 48 Веймарської конституції призначив Адольфа Гітлера рейхсканцлером. Нацисти прийшли до влади.
§3. Встановлення нацистської диктатури
С
356
хпочатку у складі уряду було лише три нацисти: Гітлер — рейхсканцлер, Герінг — міністр без портфеля, Фрік -міністр внутрішніх справ. Пізніше додався четвертий -— Геббельс — міністр пропаганди. Сто дев'яносто шість нацистів були депутатами рейхстагу. Але фон Папен помилявся, коли гадав, що він «найняв Гітлера», «дав йому доручення». Гітлер відразу розпочав активну діяльність.
Гітлер. як .глава уряду, підкорив собі поліцію, озброїв штурмові загони, включив до апарату нацистів. Першого лютого і 933 року він розпустив рейхстаг і розпочав докорінну ломку демократичних інститутів Веймарської конституції.
Одним із напрямів політики нацистів була ліквідація буржуазно-демократичних прав і свобод. У лютому 1933 року було видано кілька надзвичайних указів, які забороняли проведення демонстрацій, зборів, скасовували свободу преси. Двадцять сьомого лютого був підпалений рейхстаг, І вже наступного дня — 28 лютого 1933 року'— президент підписав надзвичайні укази: «Проти зради німецькому народу» і «Про захист народу і держави», які повністю ліквідували більшість демократичних прав і свобод. У підпалі рейхстагу було звинувачено компартію Німеччини, і вона була заборонена. У 1934 році було заборонено і соціал-демократичну партію.
Другим напрямом політики нацистів стало руйнування парламентської системи Веймарської республіки. У березні 1933 року уряду було надано право видавати закони, що могли навіть відхилятися від
357
Частина четверта
Історія держави і права Новітнього часу
Зміни в державному ладу Німеччини
(Закон «Про переустрій імперії» від ЗО січня 1934 року і Закон «Про скасування рейхсрату» від 14 лютого 1934 року)
ПРЕЗИДЕНТ ІМПЕРІЇ
РЕЙХСТАГ
Рейхсканцлер
ІМПЕРСЬКИЙ УРЯД
Імперські міністри
ЛгїмДтаг ...:,:,-Т, Імперськи «І 1 - /І|йД^г — -,1---Імперський
-<^.'.-.^>-?. •Ь'-'-^л'-;^'-;' намісник І І і .-Х*Г.' І7Х:':' намісник
'ї'^;Л;5-:::;:'; ;*':•: :\ ':"::... і '!'.. :,:!.:. •' -•'•:• '''•:!• ^.^-'^!
задля Уряд ЗЕМЛЯ • Уряд
•ЇШЙЯІВ5ЯЯ&ЄІ&Ж»** ^ІЖід«^™и».
конституції. Недоторканними залишалися права палат і президента.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166