Віковий ценз дорівнював тридцяти рокам. До участі в суді присяжних були допущені громадяни всіх чотирьох розрядів. Геліея була не тільки найвищим судовим органом країни з широкою компетенцією, але й мала важливі політичні функції.
Цензова реформа Солона Розподіл громадян Політичні права громадян
І розряд -пентаксіомедімни
II розряд - вершники
І розряд - зевгіти
IV розряд - фети
Право на виші посади 1 1ЙНЯТГЯ посад
Право на з; державни>
л^ '.-•--.-.•- . . :
Право брати участь у народних зборах
/
34
35
Частина перша
Історія держави і права Стародавнього світу
Організація управління за реформою Солона
Держава І право античного світу
\
Розділ II
Народні збори
1__ Беруть участь громадяни і усіх чотирьох розрядів
Рада чотирьохсот
. По 100 чоловік від племені з громадян перших трьох розрядів
6000 чоловік з громадян усіх розрядів
Реформа Солона завдала удару родовій організації та привілеям,^ родоплемінної аристократії. Вона була важливим етапом формував-) ня політичної організації в Афінах: Але компромісний характер ре-| форм став на перешкоді вирішенню гострих протиріч. Боротьба мія|| різними групами не припинилась, а стала ще гострішою. У 580 році\ до н.е. до влади приходить Пісістрат, який встановлює тиранію, і' лише в 509 році до н.е. демократи, об'єднавшись навколо свого вож-, дя Клісфена, покінчили з тиранією і завдали вирішального удару за-, лишкам родового ладу. :
Реформа 509 року до н.е, остаточно ліквідувала поділ на старі племена. Клісфен розділив Аттику на десять територіальних філ. Кож-; на з них складалася з трьох територій (тріттій) — міської, приморської та землеробської. У свою чергу вони поділялись на деми. Так, на зміну родовому прийшов територіальний принцип поділу населення.
Крім цього, Клісфен скасував Раду чотирьохсот і на основі нової територіальної організації населення створив Раду п'ятисот, до якої кожна територіальна філа обирала по п'ятдесят чоловік. Клісфеном було створено також колегію десяти стратегів — по одному від філи. Головним чином це були військові вожді, але вони мали також важливі адміністративно-політичні повноваження.
Інші державні органи — геліея, ареопаг, колегія архонтів — з деякими змінами в їх компетенції залишилися і діяли.
Для боротьби проти афінських громадян, які загрожували демократії, і зокрема для того, щоб запобігти відновленню тиранії чи влади аристократії, Клісфен запровадив так званий остракізм — «суд черепків». Один раз на рік на народних зборах присутні повинні були відповісти на запитання, чи є в державі людина, яка своєю діяльні-
стю шкодить демократії. Якщо народ відповідав ствердно, то присутнім роздавали глиняні таблички-черепки, на яких вони писали ім'я такої людини. Засуджені більшістю голосів'повинні були залишити Афіни на десять років.
Закони Солона і Клісфена завершили-тривалий процес становлення держави в Афінах. Боротьба між родовою аристократією та демосом закінчилася перемогою останнього. Внаслідок цієї перемоги в Афінах виникла рабовласницька держава у формі демократичної республіки.
Рим. Реформа Сервія Туллія. Час заснування Риму історична традиція пов'язує з 753 роком до н.е. Відомо, що в VIII-VII столітгі до н.е. на західному узбережжі Апеннінського півострова жили племена, які знаходилися на стадії первіснообщинного ладу. Об'єднання трьох таких племен — латин, сабін та етрусків, що оселилися біля річки Тібр, привело до утворення римського народу.
Розвиток скотарства і землеробства викликав майнову диференціацію, появу приватної власності. Поступово виникає патріархальне рабство. Однак все ще велике значення мають родові установи: взаємне право спадкування, загальні земельні володіння членів роду, право носити родове ім'я і т.ін.
Звертає на себе увагу чітка організація структури римського народу. Вона була такою: 300 родів об'єднувалися в ЗО курій, 10 курій складали одну трибу, кожна триба, напевне, відповідала одному з трьох племен, що об'єдналися в римський народ. Управління, як і в Афінах, мало вигляд військової демократії: народні збори, сенат — рада старійшин, воєначальник — рекс.
Вища влада належала народним зборам (куріатним коміціям), де кожна курія мала один голос. До компетенції народних зборів були віднесені найважливіші питання, які стосувалися інтересів усього римського народу: проблеми війни і миру, прийняття нових общин До складу римського народу, обрання службових осіб та вождів і т.д.
Сенат складався з родових старійшин. Отже, членів римського сенату на той час було триста — за кількістю родів. Це був впливовий орган, який попередньо обговорював усі основні питання, що виносилися на народні збори. Усі рішення куріатних коміцій повинні були дістати схвалення сенату, сенат самостійно вирішував багато різних справ, що торкалися управління, зовнішньої політи-Ки та фінансів.
36
37
Частина перша
Історія дерзн-ави і права Стародавнього світу
Рекс обирався на народних зборах. Він не був царем, хоч інкол його так називають. Рекс найперше був воєначальником, верховий жерцем, суддею. Межі його влади визначалися звичаями.
Наступна історія Риму пов'язана з боротьбою між патриціями плебеями. Річ у тім, що повноправними громадянами Риму були лиі ті, хто належав до одного з трьохсот римських родів і був зарахо ний до однієї з тридцяти курій. Вони отримали назву патриціїв, п ступово сіавши привілейованою частиною суспільства. Тільки п риції. мали право обіймати виборні посади, виступати як судді, бр ти участь у розподілі земель, які були завойовані Римом у сусідів.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166