Війна, з одного боку, привела до зміцнення позицій монополістичного капіталу, фінансової олігархії, на чолі якої стояли концерни «дзайбацу», а з другого — до зубожіння народних мас.
Підйом стихійної боротьби робітників і селян набув 1918 року форми так званих «рисових бунтів». Проводяться страйки робітників, виступають селяни-орендарі. Виникають різного роду об'єднання, політичні організації. У 1921 році була створена Загальна Федерація праці, виникає Соціалістична ліга Японії, а в 1922 році — комуністична партія. Ситуація загострюється наприкінці 20-х — на початку 30-х років, коли країну охопила світова економічна криза.
В умовах економічних потрясінь і загострення класових суперечностей правлячі кола хочуть сильної влади. Починається наступ на буржуазне-демократичні інститути. У 1928 році був прийнятий антидемократичний закон про охорону громадського спокою, розпущені профспілки на військових підприємствах і т.ін. Посилюється роль вояччини, виникають різного роду екстремістські організації. У 1936 році група «молодих офіцерів» вивела з казарм близько двох тисяч солдатів і зробила спробу державного перевороту, намагаючись змінити склад уряду. Заколот був придушений, однак прагнення до встановлення військово-мояархічної диктатури ставало все наочнішим.
Нова політична структура. У червні 1940 року міністром-пре-зидентом, тобто главою уряду, удруге стає прихильник тоталітарного режиму принц Коное. Його уряд складався з представників армії та флоту, а також найвпливовіших монополістичних концернів (Міцуї, Міцубісі тощо). Цей уряд заявив про створення «Нової політичної структури» - широкої реорганізації державного ладу Японії з метою ще більшої централізації управління, ліквідації опозиції і посилення військової диктатури.
Першим кроком при встановленні «Нової політичної структури» був розпуск усіх політичних парламентських партій. Натомість була створена напівгромадська, напівдержавна організація «Асоціація допомоги трону», низові осередки якої охоплювали всю країну. Очолював Асоціацію глава уряду, а на чолі її підрозділів стояли представники військової і цивільної бюрократії, керівники саморозпущених партій.
Виникають у цей час численні спілки і союзи: Патріотична спілка робітників друку і літератури, Жіноча асоціація оборони вітчизни. Замість профспілок були створені «товариства служіння вітчизні». Відбувалося відродження низки середньовічних інститутів: сільських сусідських громад, системи «дванадцяти дворів» тощо.
Розвиток буржуазної держави \ в XX столітті \
Розділ І
«Нова політична структура» давала можливість встановити режим загального поліцейського стеження, значно посилити культ імператора, розгорнути пропаганду шовінізму. ,
«Нова політична структура» була доповнена «Новою економічною структурою», яка повинна була забезпечити підпорядкування японської економіки завданням посилення військової могутності країни. Відповідно до цієї структури в основних галузях промисловості, торгівлі, фінансах створювалися різного роду «контрольні асоціації», які примусово об'єднували всі підприємства за територіально-галузевим принципом, їх очолювали президенти, яких призначав уряд із представників великого монополістичного капіталу. До їхньої компетенції були віднесені вирішення найважливіших питань виробництва і збуту: розподіл сировини, енергоносіїв, робітничої сили, визначення цін основних умов праці тощо. Рішення таких «асоціацій» мали обов'язкову силу. Економіка країни була мілітаризована.
На початку 30-х років японський уряд розпочинає практичну реалізацію своїх військових планів. Японія виходить з Ліги Націй, розширює агресію в Китаї, підписує з Німеччиною та Італією «пакт трьох держав». У грудні 1941 року Японія нападає на військово-морську базу США Пірл-Харбор і вступає у війну проти США та інших держав — членів антигітлерівської коаліції.
§ 2. Японська держава після Другої світової війни
оуга світова війна закінчилася поразкою Японії і її беззастережною капітуляцією. Після припинення військових дій на території Японії висадилися 1945 року американські війська. Верховна влада перейшла до рук американської військової адміністрації на чолі з генералом Д. Макартуром. Відбулася окупація Японії.
Перші післявоєнні перетворення в Японії провадилися відповідно до вимог Потсдамської декларації про відродження «демократичних тенденцій.серед японського народу». Була проведена повна демобілізація японської армії, розпущені мілітаристські і ультрана-ціоналістичні організації, були зняті обмеження свободи слова, зборів тощо. Відбулася ліквідація таємної поліції, міністерства внутрішніх справ, військового і морського міністерств. Однак «чистка» державного апарату управління була проведена непослідовно і поверхово.
Серед соціально-економічних перетворень важливе місце посідає аграрна реформа, яка внесла зміни в соціальну структуру післявоєнної
374
375
Частина четверта
/Історія держави і права _/_ _ Новітнього часу
Розвиток буржуииюї держави е XX стойтпіі
Розділ І
Японії. Закон про аграрну реформу, схвалений парламентом у жовтні 1946 року, зобов'язував поміщиків продати державі надлишок землі, що ними оброблялася, зверх трьох те (близько дев'яти га). Держава продавала отриману в такий спосіб землю селянству. Одночасно були введені обмеження для перекуповування землі, встановлені межі орендної плати. Внаслідок цих перетворень у сільському господарстві з'явилася значна кількість нових земельних власників, як правило, малоземельних, були ліквідовані напівфеодальні форми землеволодіння.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166