Стаття 52 Закону Украєни <Про банки i банкiвську дiяльнiсть>
гарантуу збереження банками таумницi по операцiях, рахунках
та вкладах своєх клiунтiв i кореспондентiв. Усi службовцi банкiв
зобовязанi зберiгати таумницю по цих операцiях.

Довiдки по операцiях та рахунках юридичних осiб й iнших
органiзацiй можуть видаватися самим органiзацiям, державним
податковим iнспекцiям, а також на письмову вимогу судам,
слiдчим органам, органам арбiтражу та аудиторським органiза-
цiям.

Довiдки по рахунках i вкладах громадян видаються, крiм са-
мих клiунтiв та єх представникiв, також судам i слiдчим органам
по справах, що знаходяться в єх провадженнi, якщо на грошовi
кошти або iншi цiнностi клiунтiв, що знаходяться на рахунках i
вкладах, може бути накладено арешт, звернено стягнення або
застосовано конфiскацiю майна.

Довiдки по рахунках i вкладах у випадку смертi єх власника
видаються особам, вказаним банку власником рахунку i вкладу
в заповiдальному розпорядженнi, державним нотарiальним кон-
торам по справах спадщини, що знаходяться на розглядi, а та-
кож iноземним консульським установам.

Основними джерелами правових норм, що регулюють вiдно-
сини, якi виникають iз дiяльностi установ кредитноє системи, у
Конституцiя, Укази Президента, Цивiльний кодекс Украєни, За-
кон Украєни <Про банки i банкiвську дiяльнiсть>, урядовi поста-
нови, статути кредитних установ, а також багаточисленнi
iнструкцiє та нормативнi листи Нацiонального банку.

2. Кредитнi правовiдносини

Банкiвське кредитування здiйснюуться на певних засадах, вста-
новлених законодавчими актами та положенням Нацiонального
банку Украєни <Про кредитування> вiд 28 вересня 1995 року.

Найбiльш суттувою рисою кредитних вiдносин у зворотнiсть
коштiв, з приводу яких банк вступау у правовiдносини з одер-
жувачем позички. На вiдмiну вiд бюджетного фiнансування, при
якому пiдприумство без повернення i безоплатного фiнансуван-
ня користууться наданими коштами, одержану у банку суму
коштiв позичальник зобовязаний повернути. Поворотнiсть по-

232

зики примушуу його рацiонально використовувати одержану вiд
банку суму, вести своу господарство так, щоб з настанням стро-
ку платежу мати кошти для повернення боргу кредитнiй уста-
новi.

Банкiвськi позички мають цiльовий характер, тобто банк видау
позичку конкретному одержувачу тiльки на потреби, що вини-
кають у його дiяльностi. Позички пiдприумствам надаються на
потреби поточноє дiяльностi за укрупненими обуктами чи на
капiтальнi вкладення у розмiрi фактичних витрат, до того ж-в
мiру єх здiйснення. Установи банку перевiряють фiнансовий стан,
виробничу або iнвестицiйну дiяльнiсть, не втручаючись у єх ви-
робничу дiяльнiсть. Нецiльове використання банкiвськоє позич-
ки призводить до дострокового єє стягнення.

Банкiвська позичка обовязково забезпечууться. У банкiвсько-
му кредитуваннi застосовуються такi види забезпечення: заста-
ва, поручительство та гарантiє. Кредитор-заставодержатель, нада-
ючи позички, мау право в разi невиконання боржником (пози-
чальником) забезпеченого заставою зобовязання (банкiвськоє
позички) одержати задоволення з вартостi заставленого майна
переважно перед iншими кредиторами.

Проте застава мау похiдний характер вiд кредитного договору,
укладеного у письмовiй формi i нотарiально посвiдченого на
пiдставi вiдповiдних правоустановчих документiв.

Забезпеченням також можуть бути поручительство та гарантiє
банкiвських установ, якi видаються банками при виконаннi тре-
тiми особами зобовязань у грошовiй формi.

Перед iноземними банками гарантом iноземних кредитiв ви-
ступау Кабiнет Мiнiстрiв Украєни разом з Нацiональним банком
Украєни, проте лише по кредитах, якi надаються субуктам зов-
нiшньоекономiчноє дiяльностi згiдно з укладеними мiждержав-
ними та мiжурядовими угодами. Платежi за гарантiями, надани-
ми Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни разом з Нацiональним банком
Украєни, забезпечуються коштами Державного валютного фон-
ду та iншого державного майна. Перелiк i вартiсть високолiквiд-
ного майна, що передауться пiд заставу, може виступати одним
з джерел його повернення, визначауться Кабiнетом Мiнiстрiв
разом з Фондом державного майна.

Банки можуть приймати рiшення щодо надання позички без
забезпечення. Це банковий кредит, тобто позички клiунтам, якi
мають довготривалi дiловi вiдносини з банком, довiряють йому
своє фiнансовi операцiє i мають високу платоспроможнiсть.

Важливим принципом банкiвського кредитування у його стро-
ковiсть. Позичена у банку сума коштiв повинна бути повернена

233

в точно встановлений у кредитному договорi строк. Строк креди-
тування залежить вiд цiлей, на якi береться позичка, та обуктiв
кредитування. Конкретнi строки, на якi видiляються кредити, ви-
значаються у кредитному договорi одержувача позичок з банком.

Довгостроковi позички надаються в основному iндивiдуаль-
ним позичальникам на будiвництво житла i надвiрних будов,
фермерам та сiльськогосподарським пiдприумствам.

Оплатнiсть - один iз принципiв банкiвського кредитування.
Кожний клiунт банку, отримавши позичку в кредитнiй установi,
повинен оплатити йому користування грошима. Вiдповiдно до
статтi ЗО Закону Украєни <Про банки i банкiвську дiяльнiсть>
комерцiйнi банки самостiйно встановлюють вiдсотковi ставки
по своєх операцiях, однак Нацiональний банк надiлений правом
регулювання рiвня вiдсоткових ставок банкiвських та iнших
фiнансово-кредитних установ.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209