Говорить, як у дзвін б'є.
Говорить, ^к ціпом молотить.
Голий, як долоня.
Голий, як палець.
1
Голий, як бубон.
Голодний, як вовк.
Голосочок, як дзвіночок.
Горить, як мокре.
Гризуться, як собаки за кістку.
Дав, як кіт наплакав.
День, наче рік.
Дивиться, як кіт на сало.
Дівчина, як зіронька.
Дівчина, як золото.
Дівчина, як калина.
Дівчина, як квітка.
Дівчина, як лебідка.
Дівчина, як пава.
Дівчина, як у лузі калина.
Діти маленькі, мов пташенята.
Дощ як з відра.
Душа черства, як сухар.
Живе, як горох при дорозі: хто не йде, той скубне.
Живе, як у батька за пазухою.
Живуть, як голубів пара.
Живуть, як кіт з собакою.
*Журба точить людину, як іржа залізо.
Замерз, як цуцик.
Зачервонів, як буряк.
Земля м'яка, як пух.
Коси, наче в русалки.
Крутиться, як муха в окропі.
Лисий, як бубон (як макогін).
Міцний, як граніт (дуб, камінь, мур, скеля).
Набрид, як гірка редька.
Написав, мов курка лапою.
На словах, як на цимбалах, а на ділі, як на бубні.
Очі сині, як волошки в житі.
Очі темні, як ніч.
Очі чорні, як терен (як вуглинки).
Побілів, як крейда (глина, полотно, сгіна).
І
Пропало, як з воза впало.
Робить, наче мокре горить.
Робить, наче сонний (наче спить, як віл).
Розбирається, як баран на зорях.
Сидить, як на голках.
Сказав, як зав'язав (як у дзвін вдарив).
Слова, як мед, а діла, як полин.
Сльози, як перли.
Старе, як мале,— що побачить, того й просить.
Сяє, наче сонце.
Тиха, як вода в криниці.
Товчеться, як Марко по пеклі.
Тупий, як сибірський валянок.
У вічі — як лис, а позаочі — як біс.
Хата чужая, як свекруха лихая.
Як вода змила.
Ясний, як день.
ЗАГАДКИ
208
Загадки — це стислі поетичні запитання, мудрі сен-
тенції, які в «прихованій» формі, часто нарочисто заву-
альованій формі зображають окремий предмет чи явище
через інші — на основі їх певної спорідненості, подіб-
ності, часом ледве вловимої і навіть далекої. (Березов-
ський І. Українські народні загадки // Загадки.— К.,
1962.—С. 7).
У загадках наявний елемент гри, а тому цим жанром
захоплюються діти. Загадки розвивають кмітливість,
увагу, стимулюють уяву, допитливість, спостережли-
вість дитини при вивченні явищ природи, навколишньо-
го оточення, трудової діяльності людини, тому мають
велике етнопедагогічне значення.
Загадки, як і прислів'я та приказки, можна викорис-
товувати щоуроку, особливо на тому його етапі, коли
|діти втомились і потрібний невеличкий відпочинок,
ш
Щ14 — Уроки з народознавства 209
зміна видів діяльності. У нас цей етап називається «І г-
рова хвилинка», яка проводиться в різних фор-
мах: диктанти, завдання, конкурси «Хто швидше?»,
«Хто кмітливіший?» тощо.
Звичайно, на кожному уроці під час вивчення теми
«Іменник» варто використовувати загадки. Адже майже
всі відгадки — іменники. Тому граматичні завдання до
ігрових хвилинок учитель пропонує на власний розсуд:
записати відгадки (чи із текстів іменники), визначити
рід, число, відміну іменників; усно провідміняти; пояс-
нити правопис; із тексту загадки виписати іменник у
три стовпчики (за родами); виписати лише іменники І
(II, III, IV) відміни і т. п.
Подаємо кілька прикладів використання загадок
під час вивчення морфології у 6 класі.
Іменник
Ігрова хвилинка
Вибірковий диктант
із граматичним завданням
Відгадати загадки, виписати відгадки, іменники з
тексту, визначити їхній рід, число, відмінок, відміну.
1. Ой за полем, за горами золота нагайка в'ється.
(Блискавка).
2. Стоїть корито, повне води налито. (Ставок).
3. Зайде в дім — не виженеш, прийде час — сам вий-
де. (Промінь сонця).
4. Сіре сукно лізе в вікно. (Ранок).
5. Що то за твір, що ні чоловік, ні звір, а має вуса?
(Ячмінь).
6. Коло вуха завірюха, а в вусі ярмарок. (Бджоли),
Прикметник
Ігрова хвилинка
З текстів загадок виписати прикметники із словами,
до яких вони відносяться, визначити розряд їх за зна-
ченням, рід, число, відмінок.
1. Червоний колір, а винний смак, кам'яне серце,
чому так? (Вишня).
210
2. Зелене, а не дуб, кругле, а не місяць, з хвости-
ком, а не миша. (Гарбуз).
4. Червона, солодка, пахуча, росте низько, до землі
близько. (Суниця).
5. За білими березами талалайло плеще. (Язик).
Ч й с л і в н ик
Конкурс «Хто кмітливіши й?»
Кмітливішим стає той учень, что відгадає найбільше
загадок.
Граматичне завдання: виписати числівники, визначи-
ти їхній розряд за значенням.
1. Одно рядно сім баб тягло. (Хмара).
2. Одно біжить, друге лежить, а третє нахиляється.
(Річка, берег, верба).
3. Головата, дженджуриста, сорочок наділа триста,
а нога одна. (Капуста).
4. Сімсот невісток на одній подушці сплять. (Соняш-
ник).
5. Чотири тики, два патики, сьоме помахайло. (Ко-
рова).
6. Шість ніг, дві спинки, одна голова. (Людина си-
дить на стільці).
7. У двох матерів по п'ять синів, і всім одне ім'я.
(Пальці на руках).
Займенник
Гра «Впіймай займенник»
Із тексту загадки «впіймати» (усно) займенник, ви-
значити його розряд.
1. Гарне, добре, на всіх дивиться, а людям на себе
дивитися не дозволяє. (Сонце).
2. Сам не біжить, а стояти не дозволяє. (Мороз).
3. Прийшов хтось, взяв щось, бігти за ним, не знати
за ким. (Вітер).
4. Ніхто їх не лякає, а вони все тремтять. (Листя
осики). *
5. Що то за голова, що лиш зуби і борода? (Часник).
6. Вік свій з клунками, та ще сідають на нього з
мішками. (Верблюд).
їй* 2Н

Дієслово
Вибірковий диктант-завдання
Виписати дієслова, заповнити таблицю:
№ з/п
Дієслово
Неозн. ф-ма
Вид
Перехідність
Час
Особа, число
1.
Веселить
веселити
недок.
перехідн.
теп.
III с. од.
1. Навесні веселить, влітку холодить, восени годує,
взимку гріє.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68