ТОП авторов и книг ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ
ри. На уражених ділянках шкіри випадає волосся.
Холера – одна з грізних епідемічних хвороб.
А потім Смерть до артикулуЇм воздала косою честь,Наперед стоя калавуру,Який у її мосці єсть:Чума, война, харцизтво, холод,Короста, трясця, парші, голод;За сими ж тут стояли в ряд:Холера, шолуді, бешихаІ всі мирянські, знаєш, лиха,Що нас без милості морять. Це сімейна строфа. Тут названі члени патріархальної сім'ї, ближчі і дальші родичі, які могли чинити зло, порушувати заповіді сімейного життя. Свояк – брат дружини. Шурин – тут у значенні: брат чоловіка. Зовиця – сестра чоловіка. Ятровка – дружина чоловікового брата. Сучасного читача може здивувати, що в ряду «злих» родичів не згадана теща. Тут треба нагадати, що йдеться про старосвітську патріархальну сім'ю з її укладом, коли жінка йшла в сім'ю чоловіка і родичі з боку жінки не втручалися у її сімейне життя. Більшість «злих» подано тут з позиції невістки, жінки-дружини, хоч вона й сама фігурує в цьому ряду, навіть відкриває його. У давніх народних піснях теща ніде не фігурує у негативному плані, до неї тільки шле свої плачі-жалі безправна і зневажена чоловіконою родиною дочка. «Зла теща» з'являється тільки із занепадом патріархального укладу та емансипацією жінки в родинному і громадському житті.
Іще ж не все тут окошилось,Іще брела ватага лих:За смертію слідом валилосьЖінок, свекрух і мачух злих.Вітчими йшли, тесті-скуп’яги,Зяті і свояки-мотяги,Сердиті шурини, брати,Зовиці, невістки, ятровки –Що все гризуться без умовки –І всякі тут були кати. Представлений тодішній нижчий і середній ноліцейсько-судовий апарат. Від найнижчої ланки до вищих – повітового та міського масштабу.
Каламар – чорнильниця.
Десятський – найнижчий щабель в поліцейсько-судовій ієрархії. Звичайний селянин, вибраний громадою і схвалений начальством для виконання поліцейських обов'язків на своєму кутку. Часом несе сторожову службу, бере участь у збиранні податків, взагалі є помічником сільського старости. Посада десяцького на Україні з'явилася із введенням губернського адміністративно-територіального поділу у 1782 р. і проіснувала аж до Жовтневої революції. Нар.: Доти чоловік добрий, доки його десятником не нарядили (Номис. – С. 21).
Соцький – нижчий поліцейський служитель на селі; виконував ті ж функції, що й десяцький. Над десяцькими і соцькими, які є зрештою частиною трудящого люду, стоять «начальники, п'явки людськії», канцелярська братія, відома в народі під одним збірним іменем «писарі».
Ісправники все ваканцьові – посада ісправника (справника) введена за царювання Катерини II. Справник здійснював вищу поліцейську владу в повіті. «Ваканцьовий – зайвий» (К.) Мабуть, це претендент на посаду справника, вакансію. Річ у тім, що справника, так само як і предводителя дворянства (маршалка), на перших порах обирали з-поміж себе дворяни. Можливо, той, хто надіявся бути обраним на посаду справника, стажувався (вживаючи сучасний термін) на цій або інших посадах поліцейсько-судового відомства. Пізніше справника стали призначати без виборів на місцях губернські власті.
Стряпчий – помічник прокурора, інколи в його відсутності виконував прокурорські обов'язки. Взагалі знавець і тлумач законів.
Повірені – юристи, які вели чиюсь справу в суді за довіреністю клієнта.
Секретар – особа, яка відала канцелярією суду. Як знавець законів і юридичних процедур, секретар брав участь у слідстві та судовому процесі.
Якіїсь злидні ще стояли,Жовали все в зубах папір,В руках каламарі держали,За уха настромляли пір.Се все десятські та соцькії,Начальники, п’явки людськії,І всі прокляті писарі;Ісправники все ваканцьові,Судді і стряпчі безтолкові,Повірені, секретарі. [48] За сими йшли святі понури,Що не дивились і на світ,Смиренної були натури,Складали руки на живіт;Умильно богу все молились,На тиждень днів по три постилисьІ вслух не лаяли людей;На чотках мир пересуждалиІ вдень ніколи не гуляли,Вночі ж було не без гостей. Моргух, мандрьох, ярижниць, п'яниць – грішні жінки, перелічені залежно від міри падіння, чим далі – тим більш пропащі (див, також коментар: III, 86).
З підрізаними пеленами Стояли хльорки наголо – хльорка – жінка легкої поведінки (див. також коментар: III, 86). За давнім звичаєм, виявленій розпутниці обрізали косу, підрізали пелену і в такому вигляді водили по селу чи місту.
Насупротив сих окаянницьКвартал був цілий волоцюг,Моргух, мандрьох, ярижниць, п’яницьІ бахурів на цілий плуг;З обстриженими головами,З підрізаними пеленамиСтояли хльорки наголо.І панночок фільтіфікетних,Лакеїв гарних і дотепних,Багацько дуже щось було. Діти гуртові – тобто позашлюбні діти, незаконнонароджені. Тут у значенні: діти, яких матері-грішниці погубили зразу пі
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98
Холера – одна з грізних епідемічних хвороб.
А потім Смерть до артикулуЇм воздала косою честь,Наперед стоя калавуру,Який у її мосці єсть:Чума, война, харцизтво, холод,Короста, трясця, парші, голод;За сими ж тут стояли в ряд:Холера, шолуді, бешихаІ всі мирянські, знаєш, лиха,Що нас без милості морять. Це сімейна строфа. Тут названі члени патріархальної сім'ї, ближчі і дальші родичі, які могли чинити зло, порушувати заповіді сімейного життя. Свояк – брат дружини. Шурин – тут у значенні: брат чоловіка. Зовиця – сестра чоловіка. Ятровка – дружина чоловікового брата. Сучасного читача може здивувати, що в ряду «злих» родичів не згадана теща. Тут треба нагадати, що йдеться про старосвітську патріархальну сім'ю з її укладом, коли жінка йшла в сім'ю чоловіка і родичі з боку жінки не втручалися у її сімейне життя. Більшість «злих» подано тут з позиції невістки, жінки-дружини, хоч вона й сама фігурує в цьому ряду, навіть відкриває його. У давніх народних піснях теща ніде не фігурує у негативному плані, до неї тільки шле свої плачі-жалі безправна і зневажена чоловіконою родиною дочка. «Зла теща» з'являється тільки із занепадом патріархального укладу та емансипацією жінки в родинному і громадському житті.
Іще ж не все тут окошилось,Іще брела ватага лих:За смертію слідом валилосьЖінок, свекрух і мачух злих.Вітчими йшли, тесті-скуп’яги,Зяті і свояки-мотяги,Сердиті шурини, брати,Зовиці, невістки, ятровки –Що все гризуться без умовки –І всякі тут були кати. Представлений тодішній нижчий і середній ноліцейсько-судовий апарат. Від найнижчої ланки до вищих – повітового та міського масштабу.
Каламар – чорнильниця.
Десятський – найнижчий щабель в поліцейсько-судовій ієрархії. Звичайний селянин, вибраний громадою і схвалений начальством для виконання поліцейських обов'язків на своєму кутку. Часом несе сторожову службу, бере участь у збиранні податків, взагалі є помічником сільського старости. Посада десяцького на Україні з'явилася із введенням губернського адміністративно-територіального поділу у 1782 р. і проіснувала аж до Жовтневої революції. Нар.: Доти чоловік добрий, доки його десятником не нарядили (Номис. – С. 21).
Соцький – нижчий поліцейський служитель на селі; виконував ті ж функції, що й десяцький. Над десяцькими і соцькими, які є зрештою частиною трудящого люду, стоять «начальники, п'явки людськії», канцелярська братія, відома в народі під одним збірним іменем «писарі».
Ісправники все ваканцьові – посада ісправника (справника) введена за царювання Катерини II. Справник здійснював вищу поліцейську владу в повіті. «Ваканцьовий – зайвий» (К.) Мабуть, це претендент на посаду справника, вакансію. Річ у тім, що справника, так само як і предводителя дворянства (маршалка), на перших порах обирали з-поміж себе дворяни. Можливо, той, хто надіявся бути обраним на посаду справника, стажувався (вживаючи сучасний термін) на цій або інших посадах поліцейсько-судового відомства. Пізніше справника стали призначати без виборів на місцях губернські власті.
Стряпчий – помічник прокурора, інколи в його відсутності виконував прокурорські обов'язки. Взагалі знавець і тлумач законів.
Повірені – юристи, які вели чиюсь справу в суді за довіреністю клієнта.
Секретар – особа, яка відала канцелярією суду. Як знавець законів і юридичних процедур, секретар брав участь у слідстві та судовому процесі.
Якіїсь злидні ще стояли,Жовали все в зубах папір,В руках каламарі держали,За уха настромляли пір.Се все десятські та соцькії,Начальники, п’явки людськії,І всі прокляті писарі;Ісправники все ваканцьові,Судді і стряпчі безтолкові,Повірені, секретарі. [48] За сими йшли святі понури,Що не дивились і на світ,Смиренної були натури,Складали руки на живіт;Умильно богу все молились,На тиждень днів по три постилисьІ вслух не лаяли людей;На чотках мир пересуждалиІ вдень ніколи не гуляли,Вночі ж було не без гостей. Моргух, мандрьох, ярижниць, п'яниць – грішні жінки, перелічені залежно від міри падіння, чим далі – тим більш пропащі (див, також коментар: III, 86).
З підрізаними пеленами Стояли хльорки наголо – хльорка – жінка легкої поведінки (див. також коментар: III, 86). За давнім звичаєм, виявленій розпутниці обрізали косу, підрізали пелену і в такому вигляді водили по селу чи місту.
Насупротив сих окаянницьКвартал був цілий волоцюг,Моргух, мандрьох, ярижниць, п’яницьІ бахурів на цілий плуг;З обстриженими головами,З підрізаними пеленамиСтояли хльорки наголо.І панночок фільтіфікетних,Лакеїв гарних і дотепних,Багацько дуже щось було. Діти гуртові – тобто позашлюбні діти, незаконнонароджені. Тут у значенні: діти, яких матері-грішниці погубили зразу пі
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98