ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

й (Сісhorium intybus) – трава з довгими стеблами і потовщеним коренем. Має лікувальні властивості, з кореня цикорію і зараз добувають лікувальні препарати. Згідно з легендою, цією травою апостол Петро відганяв дітей, які знущалися з Ісуса Христа, коли той піднімався з хрестом на Голгофу, звідки й походить народна назва.
Конвалія (Соnvallarіа) – багаторічна трав'яниста рослина. Настій з квіток конвалії здавна застосовується як ліки при серцевих хворобах. На Україні росте один вид – конвалія травнева.
Любисток (Levisticum) – ароматна трав'яниста рослина. Корінь і листя використовуються в народній медицині.
Просерень (Scillа) – підсніжник, пролісок.
Чебрець (Thymus) – степова трава з повзучими стеблами, цвіте дрібними лілувато-рожевими, інколи білими квітами, має лікувальні властивості.
І все се налила водою Погожею, непочатою – зілля для зцілення від хвороб, для ворожіння треба було варити у свіжій воді з криниці, з якої в той день ще ніхто її не брав. Ставили зілля на вогонь з відповідними ритуальними замовляннями.

І зараз в горщечок наклалаВідьомських разних-всяких трав,Які на Костянтина рвала,І те гніздо, що ремез клав:Васильки, папороть, шевлію,Петрів батіг і конвалію,Любисток, просерень, чебрець;І все се налила водоюПогожею, непочатою,Сказавши скількось і словець. [137] Горщок сей черепком накрила,Поставила його на жар,І тут Енея присадила,Щоб огоньок він роздував;Як розігрілось, зашипіло,Запарилось, заклекотіло,Ворочалося зверху вниз;Еней наш насторочив уха,Мов чоловічий голос слуха,Те чує і старий Анхіз. [138] Як стали роздувать пильніше,Горщок той дужче клекотав,Почули голос виразніше,І він Енею так сказав:«Енею годі вже журитись,Од його має розплодитисьВеликий і завзятий рід;Всім світом буде управляти,По всіх усюдах воювати,Підверне всіх собі під спід. Покіль не будуть ціловати Ноги чиєїсь постола – віщий голос заглядає далеко вперед у грядущі віки. Заснована Енеєм Римська держава стоятиме до того часу, поки язичество не впаде під натиском нової релігії – християнства – і на її місці виникне Священна Римська імперія під зверхністю папи. Гумористичне обігруеться відомий вираз: «Цілувати пантофлю папи».

І Римськії поставить стіни,В них буде жити, як в раю;Великі зробить переміниВо всім окружнім там краю;Там буде жить та поживати,Покіль не будуть ціловатиНоги чиєїсь постола…Но відсіль час тобі вбиратьсяІ з панотцем своїм прощаться,Щоб голова тут не лягла». [140] Сього Анхізу не бажалось,Щоб попрощатися з синком,І в голову йому не клалось,Щоб з ним так бачитись мельком.Та ба! вже нічим пособити,Енея треба відпустити,Із пекла вивести на світ.Прощалися і обнімались,Слізьми гіркими обливались –Анхіз кричав, як в марті кіт. [141] Еней з Сівіллою староюІз пекла бігли навпростець;Синок ворочав головою,Поки аж не сховавсь отець;Прийшов к троянцям помаленькуІ крався нишком, потихеньку,Де їм велів себе пождать.Троянці покотом лежалиІ на дозвіллі добре спали –Еней і сам уклався спать. Частина четверта Зразок жартівливої словесної гри, так званої «тарабарщини», її можна розшифрувати приблизно так:

Як три дні без борщу посидиш,
Почне за серце тормошить,
І підтягне живіт до спини,
І в кендюсі забуркотить.
Коли ж що за язик напхаєш,
Живіт як слід натеребиш,
Утроба весело заграє;
Об землю лихом добре вдариш,
Вчорашній голод не згадаєш,
Тоді тобі сам чорт не брат.
Та що там теревені править,
Байки не кормлять солов'я.
Ось ну калиткою трусни,
Брязкалом душу звесели,
Добудь з калитки п'ятака.
Коли п'ятак у руку сунеш,
То, може, новину почуєш:
Куди човни по морю править,
Які Юнона сільця ставить
І як її перехитрить.

Словесна гра тут побудована на довільній перестановці складових частин слова і членів речення: підмет – на місце присудка, додаток – на місце підмета і т. д. За такою «тарабарщиною» – добре знання і чуття рідної мови, її гнучкості, невичерпних словотворчих можливостей. Сівілла, якій належать ці слова, – звичайна сільська баба, і Котляревський, укладаючи «тарабарщину», виходив з її рівня. Тільки один, останній, рядок взятий явно з другого лексикону – мандрованих дяків: «І як Еней замінервить». Мінерва – богиня мудрості в стародавніх римлян. Перед нами словесна еквілібристика, розрахована на те, щоб приголомшити, збити з толку співрозмовника у відповідальний момент розрахунку. Щоб розщедрити Енея, Сівілла обіцяє ще стати йому в пригоді – навчити, яким шляхом плисти, щоб щасливо досягти мети, розповісти, які каверзи готує йому Юнона і як їх уникнути. Еней замість запрошеного п'ятака дає старій «шагів з дванадцять» (шість копійок, шаг – півкопійки). Хитра баба, тут же забувши обіцянки, «ізслизла, мов лихий злизав». Інтригуюча і малозрозуміла тарабарщина вигідна ще й тому, що може тлумачитись і сяк, і так, тим самим полегшуючи обман.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98

ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ    

Рубрики

Рубрики