Мова символiв дуже багата, як i реаль-
нiсть, котра оточуу нас. Будь-який предмет навколишнього свi-
ту, будучи значущим для субукта, може стати символом
вираження його внутрiшнього свiту. Символiчний змiст унiвер-
сальний не лише в окремих елементах, а й у взаумозвязках
мiж ними, й у кожного субукта вiн неповторний, специфiчний.

Теми малюнкiв пiдiбрано так, щоби при Єх виконаннi акту-
алiзувалися емоцiйнi аспекти досвiду, -ставлення до пережитих
ситуацiй, субуктивне бачення себе та власних стосункiв з iн-
шими людьми.

Комплекс (33 теми) тематичних малюнкiв такий:

Чоловiк, жiнка i я.

Неiснуюча тварина.

Сприймання минулого, яке вже не

можна виправити.
Сприймання близькими й оточенням

мого неiснування.
Людина, яку я люблю.
Людина, яку я не люблю.
Людина, яку я поважаю.


Драматична подiя мого життя.
Я - реальне, Я - iдеальне.
Звичайний психiчний стан близьких

менi людей.
Як мене бачать (бачили в минулому)

батьки i я сам.

Як мене бачать люди, як я бачу сам
себе.
Радiсний день у сiмє.

109

Людина, яку я вiдчужую.
Людина, яка психологiчно не iснуу.
Найбiльш значуща для мене людина.
Мiй звичайний день.
Мiй звичайний емоцiйний стан.
Моє бажання.
Конфлiкт.

Людина, якоє я боюся.
Моя сiмя тепер.
iдеальна сiмя.
Я в сiмє батькiв.

Сiмя в мою вiдсутнiсть. Я поза
сiмую.


Криза й етани виходу з неє.
Моя мрiя.
Моу минуле.
Моу майбутну.
Шлях мого життя.

Як мене бачать у службовiй ситуацiє.
Я йду назустрiч бiдi.
Сприймання нещастя.
Сприймання щастя.

Сприймання близькими (рiдними)
один одного.

Набiр тематичних малюнкiв подiбний до художнього моза-
єчного полотна, яке мас вiдобразити своурiдну iндивiдуально-
психологiчну iсторiю життя субукта.

Однiую iз заслуг нашоє багаторiчноє практики у вiдкриття
того факту, що чисельнiсть малюнкiв одного й того ж автора
допомагау пiзнати такi внутрiшнi механiзми психiки й тенденцiє
його поведiнки, якi зумовлюються логiкою несвiдомо-
г о, що не розкривауться зi змiстом кожного зокрема малюнка.
Змiст цей виражауться через взаумозвязки мiж окремими ма-
люнками й через спiльнi характеристики Єх усiх загалом.

Це спонукау переглянути дiагностичну спроможнiсть тесто-
вих iнтерпретацiй окремих малюнкiв, уважнiше поставитися
до пропонованоє тематики малюнкiв учасникам груповоє ко-
рекцiє.

5.2. ПСИХОДiАГНОСТИЧНА

СПРОМОЖНiСТЬ

ПСИХОМАЛЮНКА

Вченi давно помiтили, що графiчна продукцiя дозволяу пiзнати
внутрiшнi характеристики особистостi людини. Для цього було
розроблено спецiальнi графiчнi психодiагностичнi тести, що ду-
же поширились на Заходi на початку 50-х рокiв. Це, зокрема,
тест "Будинок-дерево-людина", "Малюнок сiмє", "Автопорт-
рет" i багато iнших, котрi стали по-своуму класичними.

Континуум указаних методик i сфер Єх використання досить
багатий, проте розробка й дослiдження Єхнiх дiагностичних
можливостей представленi в психологiчнiй лiтературi дуже ма-
ло.

Найгострiше питання iнтерпретацiє одержаних за допомогою
малюнкових методик результатiв розглядауться рiзними авто-
рами в тестовому ключi. Наприклад, Г.Т. Хоментаускас 1, до-
слiджуючи малюнок сiмє для вивчення внутрiшньосiмейних

110

вiдносин, в iнтерпретацiє матерiалу посилауться на такi показ-
ники: структуру малюнка, особливостi намальованих членiв
сiмє, розмiщення фiгур (як показник емоцiйноє близькостi чи
вiдчуженостi персонажiв), а також сам процес малювання.
Г.Т. Хоментаускас вважау показовими графiчнi презентацiє зо-
бражених обуктiв, якi виражають почуття дитини до них. За
iнтерпретацiє процесу малювання акцентууться увага на послi-
довностi зображення фiгур, iнтервали перемальовування, над-
мiрна штриховка й т.п. Наявна однозначнiсть iнтерпретацiй
конкретних особливостей процесу малювання (так, витирання
малюнка часто означау амбiвалентнiсть почуттiв i т.iн.).

Проблемi застосування графiчних методiв у психологiчнiй
дiагностицi присвячена праця т.С. РомановоЄ та О. Ф. Потьом-
кiноє2.

5.3. ПСИХОКОРЕКЦiЯ

В КОНТЕКСТi ЦiЛiСНОГО

АНАЛiЗУ МАЛЮНКiВ

Психологiя нинi вийшла з-пiд металевих прокомунiстичних ле-
щат, коли не залишалося мiсця для вивчення несвiдомих аспек-
тiв психiки субукта. Це, звiсно, гальмувало розвиток психологiє
загалом, а тим бiльше практичноє, яка грунтууться на цiлiснос-
тi сприймання та розумiння психiки в ситуацiє спiлкування.
Сьогоднi психологiя набирау темпiв у подоланнi цiує прогалини,
проте найгострiшi проблеми постають у сферi пошукiв адекват-
них методiв, якi б забезпечили вивчення психiки в єє свiдомих
i несвiдомих проявах.

Як ми вже зазначали, психодiагностика та психокорекцiя в
груповiй роботi функцiюють симультанне, нероздiльно. Проте
психокорекцiйний ефект, ясна рiч, залежить вiд теоретичних
та методичних пiдходiв керiвника групи.

Однiую з найзнамсннiших подiй у галузi освiти останнiх рокiв
у введення психологiчноє служби в рiзних навчальних закладах.

У перiод перебудови освiти важливим у єє спрямування на
гуманiзацiю. Реалiзацiє гуманiстичних цiлей сприяу практична
психологiя. Вданому контекстi проблема "особистостi" й узагалi
"субукта" стау центральною в гуманiтарних, суспiльних та су-
мiжних iз ними науках.

Гуманiстичне трактування людини як субукта протистоєть
розумiнню його як "гвинтика" дсржавно-виробничоЄ машини,
як продукту (тобто як обукта) розвитку суспiльства. Гуманi-
стичний пiдхiд дау змогу розкрити вплив не лише суспiльства
на iндивiда, а й iндивiда на суспiльство.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88