Так будь-який конфлiкт дау свiй
вiдбиток.

П.: З iншого боку, пелюстка згорнулася й вiдпалаi

А.: Так, вона засохла.

Мал. 81 - "Неiснуюча тварина"

П.: Що це ви написалиi

А.: "Благодар".

П.: Хвiст, як у птаха. Бузковi чорнила, нiжки, маска.

А.: Тс, чого не iснуу в фiолетовому кольорi.

П.: Наче птах, що летить до сонця. Також намальована
тварина - високо й близько до сонця. Фактично, мовби в кос-
мосi перебувау. i ця тварина - начебто всi Вашi хвилювання
й страхи. Тварина зображена в пiдвiшеному станi, бо не можна
сказати, що вона летить, рухауться. Й знову у рiзниця мiж
переднiми лапками й потенцiйною активнiстю задньоє частини.

А.: У мене е вiдчуття: я не вмiю водити автомобiль, але менi
здауться, якби сiла за кермо - зразу поєхала б i на будь-якiй
швидкостi. Можливо, справдi "нереалiзацiя". У мене стiльки
енергiє, що вона горить у менi. Здауться, менi потрiбно цю
енергiю кудись дiти, але фiзично... Може, це повязано не з
фiзичною працею, може потрiбно вiддати єє людям...

Мал. 88 - "Людина, яку я вiдчужую"

(Малюнок повязаний з морем, як на мал. 84 - "Людина,
яку я люблю").

А.: Менi, очевидно, не слiд iдеалiзувати цю людину.

П.: Вiд цього нiчого не змiнеться.

А.: Мал. 94 "Конфлiкт" i мал. 88 "Людина, яку я вiдчу-
жую "- схожi.

П.: Цс протилежностi. Ми виходимо на Вашi бажання, щоб
"було в клiтцi". Але коли буде "в клiтцi", згаснуть усi форми.

249

17

Т. Яценко

Мал. 82 - "Сприймання минулого, яке не можна виправити". З
iншого боку, це в фарбах, але "Я" не люблю те, що повязане з
морем, водою, з падiнням. (Мал. 88 - "Людина, яку я вiдчу-
жую"). Й цей бузковий колiр на мал. 89 - "Людина, яка психо-
логiчно не iснуу". Дитина намальована так, що с ризик падiння.
Малюнки показують, що в дитинствi у Вас було тяжiння до бать-
ка, й. воно витiснене з вашоє свiдомостi. Вам нiколи не спадало на
думку, щоб ваш партнер у життi був схожим на вашого батькаi
А.: Частково-

П.: А малюнки показують (наприклад, мал. 80 - "Чоловiк,
жiнка i я"). Нiякоє жiнки тут начебто й немау, окрiм Вас. Вона
зливауться з чоловiчою фiгурою, i здасться, що "жiнка" i "Я" -
цс i с жiнка. Це злиття. Взасмопсрсхiд. Начебто сам факт, що
Ви народженi вiд батька, тут домiнуу над усiм iншим.

А.: Я дуже схожа на батька. Хоч зовнi сестра схожа на
батька, а я - на матiр, але я памятаю свою схожiсть iз батьком,
багато в чому повторюю його.

П.: Те, шо ви схожi з матiрю, для батька служить якоюсь
стимулюючою енергiую, пiдживленням. Його ви вабите як жiн-
ка! Ви повторюуте матiр у молодостi. Як майстерно виконаний
мал. 86 - у виглядi розставлених нiг, але так, щоб сексуальна
частина була закоита. Чоловiк намальований так, начебто вiн
не дивиться "туди". Очi заплющенi. Дуже оригiнальнi малюнки!
Цс вираження iнцестуозного тяжiння, тобто забороненого, на
що накладено табу.

Ось у чоловiка заплющенi очi. У жiнки це - як ноги i як
волосся, тобто нижня частина якоє мау вiдношення до чутливо-
стi, але - спробуй доведи, що вона дiйсно там представлена!
Але iснуу тяжiння, цс волосся у виглядi нiжок i те, шо "Я" несу
в собi чоловiчин потенцiал. Це, якщо розглядати голiвку, вона
начебто чайка, чи ще щось - символ чоловiчого фалоса. Але
якщо розглядати малюнок унизу, то це символiзуу чоловiчу
iмпотенцiю, й залишауться жiнка, котра несе в собi чоловiчий
потенцiал. Але все зображено в сiрому кольорi (мал. 80), тобто
"бачу в чоловiчо-жiночих стосунках себе наполовину". Зокрема,
чуттува сторона. Й цс- повязано з батьком.

Чоловiк намальований якось неприумно - борода, щетина.
Так, що й не доторкнувся б до нього. Тобто табуйованiсть вiд-
носин тут с. Але тут с й те, що людина, котру я поважаю (мал.
86), теж мау такi колючки, щетрiну, тобто Ви начебто свого
батька поважауте й не поважауте (амбiвалентнiсть). Це Вас
зупиняу. "Табу" просто так не накладауться. Воно породжууться
за рахунок амбiвалентностi почуттiв до людини, до котроє у
тяжiння. Просто не вiдбувауться витiснення, а вiдбувауться це
за рахунок додаткових засобiв. Це - "Я" вiдчужую через ко-
лючiсть i рiзкiсть можливу емоцiйнiсть.

250

Цiнууться чоловiча потенцiя, але з цим у Вас труднощi. У
Вас бажання чуттувого уднання вступау в протирiччя з Вашими
можливостями.

Ось цей кiнь (мал. 28) - це, за Фрсйдом, символ чуттувостi,
отже, людина (iстота) - це "збентежений кiнь", а вгорi -
вершник.

Добре зобразили, за рахунок передньоє частини, стан спокою
(статики). Чуттувiсть вiдчужууться: вона табуиована, заборо-
нена. Й Ви надауте коневi статичностi. "Хотiлось би..." - гово-
рить задня частина, але ноги у коня зiмкнутi. "Хотiлось би, але
не дозволено". Бажання й можливiсть вступають у величезне
протирiччя.

А.: Справдi, багато чого хочеться, але виникау багато при-
чин, щоб не реалiзувати бажання, й доводиться вiдмовлятися
вiд того, чого бажауш. Я це вiдчуваю постiйно.

П.: Спробуумо проiгнорувати тему малюнкiв i здiйснити уза-
гальнений аналiз. Ми бачимо лише малюнки, Єхнiй змiст, виз-
начений активнiстю несвiдомого, який подауться в закон-
спiрованому виглядi. Пiд захистом тiує чи iншоє теми малюнки
несвiдомо обуктивують проблеми. Ви показали, що у нереалi-
зована чуттувiсть, потенцiя чоловiча (або Ваша), але Ви ЄЄ бо-
єтеся, бо це може Вас травмувати. Малюнок виконано в сiрих
тонах. Начебто чим бiльше Ви кохауте, тим бiльше травмуутеся.

Ось iще мал. 87 - "Людина, якоє я боюся". Тут також у й
Ви. Ви боєтеся дати волю своєм дiям, хоча бажауте бути госпо-
даркою ситуацiє. Ви берете в своє руки нитку i, здасться, боєтеся
цiує людини. Що тут дивовижногоi Завязаний лантух - тобто
боєтеся власноє чуттувостi. "i якщо я можу сама його розвяза-
ти, то й завязати теж - у взауминах".
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88