До них належать: будівлі, офісна техніка, меблі, транспорт тощо. Характерною рисою основних фондів е їх
тривале використання в процесі діяльності НПО. Головними завданнями бухгалтерського обліку основних фондів е:
документальне оформлення їхнього надходження, переміщення і вибуття; контроль за наявністю, збереженням і
рухом основних засобів; правильне і своєчасне нарахування зносу; контроль за ефективністю їх використання.
У зв'язку з набранням чинності Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» з 1
січня 2000 р. змінився порядок обліку основних фондів у НПО. Однак протягом 2000 року бухгалтер може викори-
стовувати і «старі» нормативні акти, що регулювали документальне оформлення й облік основних фондів у НПО до 1
січня 2000 р. Це - Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» і Положення про організацію обліку і
звітності в Україні № 250 (далі - Положення).
Відповідно до Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" основні фонди - це матеріальні цінності, які
використовуються в господарській діяльності протягом періоду, що перевищує 365 календарних днів від початку їх
експлуатації; вартість цих матеріальних цінностей поступово зменшується у зв'язку зі зносом. Іншими словами, основні
фонди - це предмети праці вартістю понад 550 гривень і терміном служби більше одного року.
Відповідно ж до стандарту 7 «Основні засоби» основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство утримує з
метою використання їх у процесі виробництва чи постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для
здійснення адміністративних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких перевищує один
рік.
Слід наголосити, що в новому визначенні основних фондів немає вартісної межі віднесення того чи іншого засобу
праці до об'єктів основних фондів. При цьому термін корисного використання (експлуатації) - це очікуваний період часу,
протягом якого основні засоби будуть використовуватися підприємством, чи обсяг продукції (товарів, послуг), який
підприємство очікує отримати від їх використання. Термін корисного використання об'єкта неприбуткова організація
встановлює самостійно. При визначенні терміну корисного використання необхідно враховувати такі чинники:
• очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності і продуктивності;
• передбачуваний фізичний чи моральний знос;
• правові чи подібні обмеження використання об'єкта. Відповідно до Закону "Про оподаткування
прибутку підприємств" існує три групи основних фондів:
1) будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі житлові будинки та їх
частини;
2) автотранспорт і запасні частини до нього; оптичні, електронні, електромеханічні пристрої та інструменти,
меблі, електронно-обчислювальні машини, інші машини для обробки інформації, інформаційні системи,
телефони, мікрофони, рації, офісне устаткування;
3) основні фонди, не включені до груп 1 та 2.
Однак під час розподілу основних фондів за названими групами у багатьох бухгалтерів виникають різні тлумачення
складу кожної з груп. Для уникнення цього розроблено державний класифікатор України, де найчастіше
використовувані основні фонди розподілено на групи. Кожна група основних засобів має свої особливості при
відображенні в бухгалтерському обліку. У податковому обліку відповідно до Закону "Про оподаткування прибутку
підприємств" кожна група основних фондів має свою облікову одиницю. Одиницею обліку основних засобів є ін-
вентарний об'єкт - автономний пристрій чи конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання
визначених самостійних функцій і конкретної роботи. Так, облік балансової вартості основних фондів 1-ої групи
ведеться по кожному окремому об'єкту і загалом по групі як сума балансових вартостей її окремих об'єктів.
Облік основних фондів 2-ої та 3-ої груп ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи незалежно
від часу введення в експлуатацію таких основних фондів.
Щодо стандарту 7 «Основні засоби», то принцип поділу на групи передбачуваних основних фондів не наво-
диться. Дається лише визначення групи основних фондів, відповідно до якого це - сукупність основних засобів,
28

_________________Бухгалтерський облік для неприбуткових організацій: нові стандарти - нові можливості
однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання. Однак йдеться про те, що
визнання об'єкта основним засобом можливе лише в тому випадку, коли існує ймовірність, що підприємство отримає в
майбутньому економічні вигоди, пов'язані з використанням активу, і його вартість може бути достовірно визначена. Це
дуже важливо для НПО, оскільки в багатьох випадках неможливо визначити достовірну вартість переданого на
безоплатних умовах об'єкта.
Придбані (створені, безоплатно отримані) основні засоби зараховуються до балансу за первісною вартістю.
У звітності, поточному обліку основні засоби відображаються у вартісній оцінці. Відповідно до Положення ви-
користовуються три види оцінки основних засобів.
Первісна оцінка - це сума фактичних витрат на виготовлення (спорудження) чи придбання основних засобів
включно з витратами на їх транспортування, установку. По будинках і спорудах до первісної вартості зараховуються
витрати на проектно-дослідницькі роботи. Зміна первісної вартості можлива у випадках переоцінки (індексації) за
розпорядженням уряду чи модернізації або реконструкції об'єкта.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80