"Мета маркетингу - зробити зусилля по збуту непотрiб-
ними. Його мета - так добре пiзнати i зрозумiти, що товар чи
послуга будуть так пiдходити споживачевi, що вони будуть
продавати себе самi. Маркетинг не починауться там, де завер-
шууться виробництво. Вiн повнiстю базууться на вивченнi
споживчого попиту i його основна мета - виробляти i пропо-
нувати споживачам такий товар, послуги, iнфраструктуру,
сервiс тощо, якi вiдповiдають платоспроможному попиту".
Британський iнститут маркетингу визначау маркетинг як
функцiю управлiння, що полягау в органiзацiє i координацiє
всiх форм дiловоє активностi, повязаноє з оцiнкою плато-
спроможностi споживанням i перетворенням єє ефективного
попиту на певний товар, просуванням товару чи послуги до
кiнцевого споживача або клiунта з метою досягнення прибут-
ку чи iнших цiлей, намiчених компанiую.
У зарубiжнiй лiтературi щодо маркетингу визначаються та-
кi засади - правила:
- виробляйте те, що можна продати, замiсть того, щоб
прагнути продати те, що можете виробляти;
- вивчайте потреби i задовольняйте єх;
- любiть клiунта, а не товар.
Безперечно, що зарубiжний досвiд треба вивчати, уза-
гальнювати i впроваджувати.
Роздiл XVII
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
ФiНАНСОВОЄ ДiЯЛЬНОСТi
СiЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПiДПРИтМСТВ
1. Поняття фiнансовоє дiяльностi
та єє правове регулювання
1. Фiнансовою дiяльнiстю сiльськогосподарських пiдпри-
умств у виконання фiнансовоє частини єхнiх виробничо-гос-
Йодарських бiзнес-планiв. Саме тому єє правовому регулюван-
ню вiдводиться значне мiсце в аграрному правi. Як i виробни-
чо-господарська, фiнансова дiяльнiсть у найважливiшим iн-
ститутом вказаноє галузi нацiонального права.
Виробничо-господарська i фiнансова-економiчна пiдпри-
умницька дiяльнiсть сiльськогосподарських пiдприумств ста-
новить удине цiле. Фiнансово-економiчнi вiдносини у сферi
цiує дiяльностi охоплюють ту єхню частину, яка стосууться за-
безпечення єє коштами (грiшми, фiнансами). Це в першу чер-
гу грошова оцiнка усiх основних, обiгових фондiв та спецiаль-
них фондiв, наявноє готiвки, вартостi у грошовому виразi усiх
тих знарядь i заходiв, що набуваються, використовуються i
списуються в результатi виробничо-господарськоє дiяльностi;
це кошти на оплату працi усiх категорiй працiвникiв i це гро-
шова оцiнка тiує сiльськогосподарськоє продукцiє, яку сiльсь-
когосподарське пiдприумство реалiзувало або ще мау реалiзу-
вати.
Обуктом фiнансово-кредитних правовiдносин у грошовi
суми, одержанi сiльськогосподарським пiдприумством в по-
рядку його кредитування. З моменту одержання цих сум пiд-
приумство набувау на них право власностi i розпоряджауться
ними в iнтересах пiдприумства, тобто для задоволення його
потреб.
2. Фiнансова дiяльнiсть товаровиробникiв охоплюу як
внутрiшнi, так i зовнiшнi фiнансовi вiдносини. Метою пер-
ших у створення необхiдноє фiнансовоє бази для виробництва
продуктiв харчування, продовольства i сировини рослинного
та тваринного походження структурними виробничими пiд-
374 Роздiл XVII
роздiлами, а метою других вiдносин - сприяння аграрним
товаровиробникам (через надання єм кредитiв, страхування
врожаю тощо) в єхнiй статутнiй дiяльностi, а також у реалiза-
цiє виробленоє ними продукцiє (продовольства, сировини, у
тому числi й пiсля єх переробки) вiдповiдно до вимог сучасноє
ринковоє економiки. Правове регулювання фiнансовоє дiяль-
ностi сiльськогосподарських пiдприумств характеризууться
певними ознаками, йому притаманнi правовi норми ряду га-
лузей права. Внутрiшнi фiнансовi вiдносини за своую суттю у
вiдносинами пчугрiєпньогосподарськими. Саме тому вони
охоплюються предметом аграрного права. Зовнiшнi фiнансовi
вiдносини частково регламентуються нормами цивiльного,
господарського, адмiнiстративного i фiнансового права. Це
дау пiдставу стверджувати, що iнститут фiнансовоє дiяльностi
субуктiв аграрного права належить до комплексних правових
iнститутiв.
Фiнансова дiяльнiсть сiльськогосподарських пiдприумств
пiдпорядкована єхнiм статутним цiлям i завданням. Цi пiд-
приумства вiдкривають в установах банку рахунки для зберi-
гання коштiв i проведення всiх касових, розрахункових та iн-
ших операцiй вiдповiдно до встановлених чинним законодав-
ством правил.
3. Правове регулювання фiнансовоє дiяльностi сiльсько-
господарських пiдприумств здiйснюуться згiдно iз загальними
i спецiальними законами i пiдзаконними актами.
Найважливiшими з них у закони: "Про пiдприумства в
Украєнi", "Про господарськi товариства", "Про колективне
сiльськогосподарське пiдприумство", "Про селянське (фер-
мерське) господарство" i "Про сiльськогосподарську коопе-
рацiю", якi визначають загальну правову основу спецiальноє
право- та дiуздатностi цих субуктiв щодо здiйснення фiнан-
совоє дiяльностi. Вони у тiую правовою базою, на основi якоє
розвивауться спецiальне законодавство, що регулюу саме фi-
нансовi вiдносини п усiй єхнiй багатогранностi. До нього>
зокрема, належить Закон "Про банки i банкiвську дiяль-
нiсть", а також правовi акти (рiшення, постанови, iнструкцiє
та iн.) Нацiонального банку Украєни та його правлiння про
ведення касових операцiй, вiдкриття рахункiв тощо. !и
У цих законах вмiщено правовi норми стосовно фiнансо
воє дiяльностi сiльськогосподарських пiдприумств. Найповнi
ше цi питання врегульовано в ст. 24 Закону "Про пiдприум-
Правове регулювання фiнансовоє дiяльностi СГП 375
ства в Украєнi", де йдеться про фiнанси та кредитнi вiдноси-
ни. Згiдно з цiую нормою джерелом формування фiнансових
ресурсiв пiдприумства у прибуток (доход), амортизацiйнi вiд
рахування, кошти, одержанi вiд продажу цiнних паперiв, па-
йовi внески членiв трудового колективу, пiдприумств, органi-
зацiй, громадян та iншi надходження.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273