В господарськiй асоцiацiє, яка
дiу на основi багатостороннього договору, навпаки, склада-
тимуться правовiдносини виключно цивiльно-правового
характеру.
5. Зi створенням агроконсорцiумiв можуть виникати два
основнi рiзновиди правовiдносин, кожен iз яких залежить вiд
юридичного оформлення агроконсорцiуму. В разi, коли ос-
таннiй оформлено як юридичну особу, в ньому поряд iз ви-
робничо-господарськими i цивiльними правовiдносинами
складаються також правовiдносини владно-управлiнського i
трудового характеру. Якщо ж агроконсорцiум оформлено у
формi договору, то вiдповiдно до правовоє природи регулю-
вання цих вiдносин вони мають квалiфiкуватися виключно як
цивiльно-правовi.
6. У системi аграрно-виробничих утворень у й такi, дiяль-
нiсть яких спрямована на наукове забезпечення розвитку
АПК. Це, зокрема, науково-виробничi обуднання (НВО),
виробничi й науково-виробничi системи (ВС, НВО), дiяль-
нiсть яких регламентууться статутами (положеннями) про
них.
Залежно вiд завдань, форми утворення i статусу НВО та
НВС в цих формуваннях виникають i функцiонують три ос-
новнi види правовiдносин. Перший i головний вид - право-
вiдносини суто цивiльного характеру, оскiльки цивiльно-пра-
вова угода (договiр) стау основою для створення НВО та
НВС. Другий вид - правовiдносини виробничо-господар-
ського характеру, що складаються вже в процесi дiяльностi
82
НВО та НВС на пiдставi укладеного договору. i, нарештi, тре-
тiй вид - правовiдносини владно-управлiнського характеру,
що виникають мiж органами управлiння НВО та НВС i гос-
подарствами, якi входять до складу цих обуднань (систем).
б. Спiльнiсть галузей права та спiввiдношення
аграрних та iнших правовiдносин
1. Закони створюються для людей, а люди живуть i працю-
ють не заради законiв, а для здiйснення та реалiзацiє, застосу-
вання правових норм у своєх iнтересах. Системi суспiльних
вiдносин, що врегульованi правом, вiдповiдау система галузей
права. тднiсть галузей права Украєни, як суверенноє держави,
проявляуться в нерозривному звязку мiж собою всiх галузей
права. Аграрне право також перебувау у дiалектичному звяз-
ку з державним (конституцiйним), земельним, цивiльним,
господарським, трудовим, фiнансовим, цивiльним процесу-
альним правом. Цей звязок iсторично зумовлений уднiстю
суспiльних вiдносин як удиного цiлого. На сучаснiй стадiє
розвитку мiжнародного спiлкування людей i держав посилю-
уться взаумозвязок i взаумозалежнiсть мiжнародних галузей
права i порiвняльного правознавства, назрiвау потреба в мiж-
народному аграрному правi. Дiалектичний взаумозвязок за-
значених галузей права з аграрним правом проявляуться че-
рез системи правовiдносин, як форми i засобу застосування
норм права.
В процесi правового регулювання внутрiшньогосподар-
ських вiдносин субуктiв аграрних вiдносин застосовуванi
правовi норми аграрного права вiдповiдають принципам пра-
ва Украєни i його окремих галузей. При регулюваннi зовнiш-
нiх правовiдносин аграрних пiдприумств мау мiсце юридич-
ний феномен, коли один i той же обукт аграрних правовiд-
носин регулюуться нормами аi-рарного права (як самостiйноє
галузi прана). Вони >.> сiмню правовою природою i юридич-
ним змiстом мають спiльнi риси з iншою галуззю права; не
будь аграрного права зазначенi суспiльнi вiдносини регулюва-
лися б нормами цiує iншоє гилу:>i права. Саме таким спiввiд-
ношенням мiж спорiдненими галузями права дау себе знати
спiльне i субуктивне в правi. Правильне розумiння природи
взаумозвязку i спiввiдношення правовiдносин успiшно вико-
ристовууться при визначеннi мiсця окремих правових норм в
Аграрнi правовiдносини 83
системi правових iнститутiв i при проведеннi кодифiкацiє за-
конодавства.
2. Конституцiя Украєни у основним i визначальним зако-
ном держави, джерелом державного права. Мiж останнiм i аг-
рарним правом iснуу вiдповiдне спiввiдношення. Через галузь
аграрного права впроваджуються (застосовуються) тi норми
Конституцiє, для яких (залежно вiд особливостей субукта i
обукта аграрних правовiдносин) у властивими юридична си-
ла прямоє дiє. Такою у правова норма ст. 36 Конституцiє Ук-
раєни, що визначау права громадян на обуднання для досяг-
нення i реалiзацiє певних прав. Порушення цiує конституцiй-
ноє норми мау мiсце у випадку вчинення перепон для здiй-
снення такого обуднання, зокрема в разi нескликання з вини
посадових осiб (голова i правлiння) КСГП загальних зборiв
членiв пiдприумства для вирiшення питання про реорганiза-
цiю або лiквiдацiю пiдприумства. Спiввiдношення мiж дер-
жавним правом i аграрним правом у цьому разi полягау в по-
рушеннi ст. 31 Закону "Про колективне сiльськогосподарське
пiдприумство". Реалiзацiя конституцiйноє правомочностi се-
лян-членiв пiдприумства перебувау у прямому звязку з на-
явнiстю у галузевiй нормi права вiдповiдноє санкцiє, що мау
бути застосована в разi вчинення порушення ст. 36 Конститу-
цiє Украєни i ст. 31 Закону "Про колективне сiльськогоспо-
дарське пiдприумство".
3. Конституцiя Украєни (ст. 13) визнау землю, єє надра, ат-
мосферне повiтря, воднi та iншi природнi ресурси власнiстю
Украєнського народу. Вiд iменi Украєнського народу право
власностi здiйснюють органи державноє влади i мiсцевого са-
моврядування. Основний Закон краєни закрiпив право при-
ватноє власностi на землю. Аграрне i земельне законодавство
надау право власностi на землю колективним сiльськогоспо-
дарським пiдприумствам i позбавляу цього права державнi
сiльськогосподарськi пiдприумства. В результатi мау мiсце
протиставлення земельних правомочностей колективного i
державного сiльськогосподарського пiдприумства.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273