ТОП авторов и книг ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ
Так, якщо
в договорi пiдряду пiдрядчиком може бути як органiзацiя, так i
громадянин, то за трудовим договором виконавцем роботи (пра-
цiвником) виступау лише громадянин. За трудовим договором
працiвник зараховууться наказом до штату певноє органiзацiє,
що породжуу вiдповiднi правовi наслiдки з приводу оплати працi
i вiдпочинку працiвника, його соцiального забезпечення тощо.
На практицi мають мiсце випадки укладення мiж громадяни-
ном i органiзацiую трудовоє угоди на виконання першим певноє
роботи. Однак це ще не свiдчить про виникнення трудових вiдно-
син, на якi повинне поширюватися трудове законодавство. Лише
за наявностi всiх згаданих вище ознак можна зробити висновок
про приналежнiсть конкретноє угоди до трудового договору чи
договору пiдряду.
Договiр пiдряду необхiдно вiдмежовувати також вiд iнших су-
мiжних цивiльно-правових договорiв (купiвлi-продажу, постав-
ки, перевезення тощо).
2. Змiст договору пiдряду
Суттувими в договорi пiдряду у умови, що стосуються його
предмета, цiни та строку виконання. Саме вони i визначають
змiст договору пiдряду, його особливостi.
Як уже зазначалося, предметом договору пiдряду у результат
виконаноє пiдрядчиком роботи. З огляду на це не безспiрною у
думка про те, що предмет договору пiдряду - це виконання
пiдрядчиком певноє роботи i передача замовниковi єє результатiв.
Фактично таке визначення предмета договору пiдряду вiдтво-
рюу текст законодавче сформульованого поняття договору, яке
мiстить данi про сторони, єхнi права та обовязки, а також опо-
середкованi данi щодо умов договору. У наведенiй думцi вiдбу-
вауться, по сутi, ототожнення предмета договору пiдряду з iншими
160
його елементами. Саме по сооi <виконання> замовлення, як пра-
вило, не може бути предметом договору ще й тому, що
здiйснюуться воно пiдрядчиком органiзацiйно самостiйно. За
такого пiдходу ми вимушенi були б визнати, що, наприклад,
предметом купiвлi-продажу у не сама вiдчужувана рiч, а дiє про-
давця щодо єє вiдчуження, що суперечить сутностi купiвлi-про-
дажу.
У договорi пiдряду повиннi бути чiтко визначенi вимоги до
його предмета щодо якостi, кiлькостi тощо. Прiоритет у форму-
люваннi предмета договору, безумовно, належить замовниковi,
який виходить iз своєх потреб. Однак це не означау, що пiдряд-
чику законом вiдведена пасивна роль. Вiн також бере участь в
оцiнцi предмета, виходячи з своєх матерiальних, професiйних та
iнших можливостей. В окремих випадках сторони можуть i не
погоджувати тi чи iншi вимоги до предмета договору, якщо вони
безпосередньо передбаченi спецiальними нормативними акта-
ми, стандартами, технiчними умовами, зразками (наприклад, у
сферi побутового обслуговування, капiтального будiвництва).
Для досягнення замовленого результату можуть використову-
ватися матерiали пiдрядчика або замовника, можливе також по-
уднання матерiалiв обох сторiн. Такий висновок випливау iз змiсту
ст.332 ЦК Украєни. Разом з тим, вiдповiдно до частини першоє
статтi 335 цього Кодексу пiдрядчик зобовязаний виконати ро-
боту, обумовлену договором, iз своєх матерiалiв i своєми засоба-
ми, якщо iнше не встановлене законом або договором, тобто в
останньому випадку припускауться, що за загальним правилом
матерiали надаються пiдрядчиком, а iнше може бути передбаче-
не законом або договором. Подiбне застереження набувау прак-
тичного значення у випадку, коли в договорi не визначено сто-
рону, на яку покладауться обовязок рiзновидiв договору пiдря-
ду. Такий обовязок може встановлюватися також у спецiальних
актах законодавства.
У договорах пiдряду, якi вправi були укладати соцiалiстичнi
органiзацiє, необхiдно було обовязково передбачати норми ви-
трат матерiалiв, строки повернення лишкiв та основних вiдходiв,
а також вiдповiдальнiсть пiдрядчика за невиконання або нена-
лежне виконання цих обовязкiв (ст.338 ЦК Украєни). В умовах
ринковоє економiки i утвердження принципiв вiльного пiдпри-
умництва наведена норма, на наш погляд, не може бути обо-
вязковою для юридичних осiб - субуктiв пiдприумництва.
Наступною суттувою умовою договору пiдряду у цiна, тобто
грошова сума, належна пiдрядчику за виконане замовлення. Ви-
значення цiни багато в чому залежить вiд складу сторiн догово-
6 6-257
161
ру. Так, якщо сторонами в ньому виступають громадяни, то цiна
визначауться за погодженням мiж ними. Надання послуг за до-
говором пiдряду органiзацiями здiйснювалося тривалий час, як
правило, за цiнами вiдповiдно до затверджених у встановленому
порядку прейскурантiв, цiнникiв, тарифiв, каталогiв. Нинi в
Украєнi формууться система цiноутворення за законами ринко-
воє економiки, яка реалiзууться вiдповiдно до положень зокрема
постанови Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 21 жовтня 1994 р. <Про
цiноутворення в умовах реформування економiки>, якою було
скорочено обсяги державного регулювання на деякi види послуг
(зокрема, на послуги для населення з ремонту та виготовлення
окулярноє оптики i медичних приладiв).
На виконання робiт, передбачених договором пiдряду, скла-
дауться кошторис, згiдно з яким i визначауться цiна замовлен-
ня. У процесi виконання замовлення можуть виникнути непе-
редбаченi обставини i спричинити змiни в кошторисi та вiдпо-
вiдно вплинути на цiну. За законом пiдрядчик повинен своучас-
но попередити про це замовника, який мау право вiдмовитися
вiд договору в разi значного перевищення кошторису (частина
друга ст.334 ЦК Украєни).
В кошторисi виконуваних робiт потрiбно враховувати вартiсть
матерiалiв, термiновiсть виконання замовлення та iншi можливi
обставини.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209
в договорi пiдряду пiдрядчиком може бути як органiзацiя, так i
громадянин, то за трудовим договором виконавцем роботи (пра-
цiвником) виступау лише громадянин. За трудовим договором
працiвник зараховууться наказом до штату певноє органiзацiє,
що породжуу вiдповiднi правовi наслiдки з приводу оплати працi
i вiдпочинку працiвника, його соцiального забезпечення тощо.
На практицi мають мiсце випадки укладення мiж громадяни-
ном i органiзацiую трудовоє угоди на виконання першим певноє
роботи. Однак це ще не свiдчить про виникнення трудових вiдно-
син, на якi повинне поширюватися трудове законодавство. Лише
за наявностi всiх згаданих вище ознак можна зробити висновок
про приналежнiсть конкретноє угоди до трудового договору чи
договору пiдряду.
Договiр пiдряду необхiдно вiдмежовувати також вiд iнших су-
мiжних цивiльно-правових договорiв (купiвлi-продажу, постав-
ки, перевезення тощо).
2. Змiст договору пiдряду
Суттувими в договорi пiдряду у умови, що стосуються його
предмета, цiни та строку виконання. Саме вони i визначають
змiст договору пiдряду, його особливостi.
Як уже зазначалося, предметом договору пiдряду у результат
виконаноє пiдрядчиком роботи. З огляду на це не безспiрною у
думка про те, що предмет договору пiдряду - це виконання
пiдрядчиком певноє роботи i передача замовниковi єє результатiв.
Фактично таке визначення предмета договору пiдряду вiдтво-
рюу текст законодавче сформульованого поняття договору, яке
мiстить данi про сторони, єхнi права та обовязки, а також опо-
середкованi данi щодо умов договору. У наведенiй думцi вiдбу-
вауться, по сутi, ототожнення предмета договору пiдряду з iншими
160
його елементами. Саме по сооi <виконання> замовлення, як пра-
вило, не може бути предметом договору ще й тому, що
здiйснюуться воно пiдрядчиком органiзацiйно самостiйно. За
такого пiдходу ми вимушенi були б визнати, що, наприклад,
предметом купiвлi-продажу у не сама вiдчужувана рiч, а дiє про-
давця щодо єє вiдчуження, що суперечить сутностi купiвлi-про-
дажу.
У договорi пiдряду повиннi бути чiтко визначенi вимоги до
його предмета щодо якостi, кiлькостi тощо. Прiоритет у форму-
люваннi предмета договору, безумовно, належить замовниковi,
який виходить iз своєх потреб. Однак це не означау, що пiдряд-
чику законом вiдведена пасивна роль. Вiн також бере участь в
оцiнцi предмета, виходячи з своєх матерiальних, професiйних та
iнших можливостей. В окремих випадках сторони можуть i не
погоджувати тi чи iншi вимоги до предмета договору, якщо вони
безпосередньо передбаченi спецiальними нормативними акта-
ми, стандартами, технiчними умовами, зразками (наприклад, у
сферi побутового обслуговування, капiтального будiвництва).
Для досягнення замовленого результату можуть використову-
ватися матерiали пiдрядчика або замовника, можливе також по-
уднання матерiалiв обох сторiн. Такий висновок випливау iз змiсту
ст.332 ЦК Украєни. Разом з тим, вiдповiдно до частини першоє
статтi 335 цього Кодексу пiдрядчик зобовязаний виконати ро-
боту, обумовлену договором, iз своєх матерiалiв i своєми засоба-
ми, якщо iнше не встановлене законом або договором, тобто в
останньому випадку припускауться, що за загальним правилом
матерiали надаються пiдрядчиком, а iнше може бути передбаче-
не законом або договором. Подiбне застереження набувау прак-
тичного значення у випадку, коли в договорi не визначено сто-
рону, на яку покладауться обовязок рiзновидiв договору пiдря-
ду. Такий обовязок може встановлюватися також у спецiальних
актах законодавства.
У договорах пiдряду, якi вправi були укладати соцiалiстичнi
органiзацiє, необхiдно було обовязково передбачати норми ви-
трат матерiалiв, строки повернення лишкiв та основних вiдходiв,
а також вiдповiдальнiсть пiдрядчика за невиконання або нена-
лежне виконання цих обовязкiв (ст.338 ЦК Украєни). В умовах
ринковоє економiки i утвердження принципiв вiльного пiдпри-
умництва наведена норма, на наш погляд, не може бути обо-
вязковою для юридичних осiб - субуктiв пiдприумництва.
Наступною суттувою умовою договору пiдряду у цiна, тобто
грошова сума, належна пiдрядчику за виконане замовлення. Ви-
значення цiни багато в чому залежить вiд складу сторiн догово-
6 6-257
161
ру. Так, якщо сторонами в ньому виступають громадяни, то цiна
визначауться за погодженням мiж ними. Надання послуг за до-
говором пiдряду органiзацiями здiйснювалося тривалий час, як
правило, за цiнами вiдповiдно до затверджених у встановленому
порядку прейскурантiв, цiнникiв, тарифiв, каталогiв. Нинi в
Украєнi формууться система цiноутворення за законами ринко-
воє економiки, яка реалiзууться вiдповiдно до положень зокрема
постанови Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 21 жовтня 1994 р. <Про
цiноутворення в умовах реформування економiки>, якою було
скорочено обсяги державного регулювання на деякi види послуг
(зокрема, на послуги для населення з ремонту та виготовлення
окулярноє оптики i медичних приладiв).
На виконання робiт, передбачених договором пiдряду, скла-
дауться кошторис, згiдно з яким i визначауться цiна замовлен-
ня. У процесi виконання замовлення можуть виникнути непе-
редбаченi обставини i спричинити змiни в кошторисi та вiдпо-
вiдно вплинути на цiну. За законом пiдрядчик повинен своучас-
но попередити про це замовника, який мау право вiдмовитися
вiд договору в разi значного перевищення кошторису (частина
друга ст.334 ЦК Украєни).
В кошторисi виконуваних робiт потрiбно враховувати вартiсть
матерiалiв, термiновiсть виконання замовлення та iншi можливi
обставини.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209