2. СИСТЕМА ОСОБЛИВОЄ ЧАСТИНИ
КРИМIНАЛЬНОГО ПРАВА
Системою Особливоє частини кримiнального права
називауться порядок обуднання злочинiв у певнi групи
(глави) i розташування за найбiльш суттувими єх озна-
ками.
Побудова певноє системи правових норм - це питання не
власне технiчне. Система права обумовлюуться полiтичним
та економiчним ладом суспiльства, рiвнем розвитку науки
та культури у цьому суспiльствi, завданнями, що ставляться
перед законом. Класично Особлива частина кримiнального
права у ХУШ-ХIХ ст. (наприклад, у кримiнальному Кодексi
Францiє 1810 р.) подiлялась на два великi роздiли: 1) злочи-
ни проти публiчних iнтересiв i 2) злочини проти приватних
осiб.
Найбiльш поширеною у побудова системи Особливоє
частини кримiнального права за ознаками родового обукта
посягання. Певну групу (главу) утворюють злочини, що
посягають на один i той же родовий обукт. Порядок роз-
ташування злочинiв в однiй групi (главi) визначауться єх
тяжкiстю. Деякi глави чинного Кримiнального кодексу
Украєни, наприклад, побудованi за ступенем збiльшення
тяжкостi i вiднесенi до глави злочинiв (глава II), а деякi
глави - за ступенем зменшення тяжкостi злочинiв (глава III).
яка передбачау вiдповiдальнiсть за порушення правил безпе-
ки руху та експлуатацiє транспорту - до глави 10-до злочи-
нiв проти громадськоє безпеки i т. iн.
Немау нiяких пiдстав вiдносити до злочинiв проти дер-
жави необережнi дiяння, як наприклад, порушення правил
мiжнародних польотiв (ст. 76 КК Украєни); втрату доку-
ментiв, що мiстять державну таумницю, (ст. 68 КК Украєни)
та подiбнi iншi.
Пропозицiє щодо вдосконалення побудови системи Осо-
бливоє частини Кримiнального кодексу Украєни викликаю-
ться тим, що система Особливоє частини мау неперебiль-
шене пiзнавальне i практичне значення. Властивостi та осо-
бливостi цiує системи (розташування в нiй норм, кiлькiсть
складiв злочинiв, використання формулювань при кон-
струюваннi дiянь, рiзноманiтнiсть санкцiй тощо) мають
значення для викриття суспiльноє сутностi злочину, для
застосування закону практичними працiвниками, для
вивчення його у вищих юридичних навчальних закладах, а
також для виховного впливу на громадян.
Створити науково обгрунтовану систему кримiнального
законодавства - дуже важливе завдання.
Удосконалена система кримiнального закону дау мож-
ливiсть:
1) легко знайти певну норму;
2) зрозумiти єє суспiльно-полiтичний та юридичний змiст,
єє призначення;
3) правильно оцiнити небезпечнiсть цього злочину;
4) правильно застосувати кримiнальний закон (квалiфi-
кувати злочин).
3. ЗАГАЛЬНI ПРАВИЛА
КВАЛIФIКАЦIЄ ЗЛОЧИНIВ
Головним у змiстi i призначеннi Особливоє частини
кримiнального права е квалiфiкацiя злочинiв.
Квалiфiкацiую злочинiв називауться юридична оцiнка
злочину i встановлення (застосування) тiує кримiналь-
но-правовоє норми закону, яка найбiльш повно описуу
ознаки цього злочину. Квалiфiкувати злочин - означау
встановити повну вiдповiднiсть його ознак ознакам норми,
яка передбачау вiдповiдальнiсть саме за вчинення цього
злочину. Термiн <квалiфiкацiя> походить вiд латинського
<иаII8> - якiсть. Взагалi квалiфiкацiя позначау вiднесення
певного явища, речi за єх властивостями (якiстю) до певно-
го класу, виду чи категорiє. Правова квалiфiкацiя у пошук,
вибiр i застосування до певноє подiє, випадку конкретноє
правовоє норми.
В кримiнальному правi квалiфiкацiя злочину - у дiя,
реалiзацiя кримiнального закону, застосування до вчинено-
го дiяння конкретноє кримiнально-правовоє норми, або
iнакше- це означау пiдвести певний злочин пiд ознаки
конкретноє норми.
Теорiя квалiфiкацiє злочинiв почала розвиватися не так
давно; першi працi на цю тему були надрукованi лише
пiсля другоє свiтовоє вiйни. Першою з них була праця
проф. О.А.Герцензона <Квалификация преступлений> (М.,
1947). Квалiфiкацiю злочинiв О.А.Герцензон визначав як
встановлення вiдповiдностi конкретного дiяння ознакам
того чи iншого складу злочину, передбаченого кримiналь-
ним законом. Таке визначення поняття квалiфiкацiє злочи-
нiв взагалi може бути визнане правильним: воно вiдобра-
жау головну сутнiсть квалiфiкацiє - встановлення вiдповiд-
ностi ознак вчиненого дiяння ознакам складу злочину, опи-
саних у законi. Але воно правильне лише взагалi i лише як
Див.: А.А.Герцензон. Квалификация преступлений. - М., 1947. - С. 4.
орiунтовне. Його головний недолiк у тому, що воно не ви-
значау, не вказуу на ту кримiнально-правову норму, яка у
удиною, що повинна бути застосована у цьому випадку, до
цього саме дiяння. Кримiнально-правова квалiфiкацiя у
застосування не будь-якоє норми закону, а лише певноє,
конкретноє. Кримiнальну вiдповiдальнiсть за певний, кон-
кретний злочин передбачау декiлька кримiнально-правових
норм, iнодi цiла низка норм. Вiдповiдальнiсть за вбивство,
наприклад, передбачають норми ст. 93, 94, 95, 96, 97, 98 КК
Украєни. Крiм того, у багато iнших кримiнально-правових
норм, якi теж передбачають вiдповiдальнiсть за позбавлен-
ня iншоє особи життя - ст. 58, 59, 190, ч. 2 i ч. З ст. 215,
ч. З ст. 217 ст. 226 КК Украєни. Яка з них пiдлягау засто-
суванню у конкретному випадку? Правильною може бути
квалiфiкацiя лише тодi, коли буде застосована саме та нор-
ма, яка передбачау це .дiяння, тобто правильним буде засто-
сування лише однiує i лише певноє, конкретноє норми.
Тому вказiвка у визначеннi поняття квалiфiкацiє злочинiв
О.А.Герцензоном на вiдповiднiсть конкретного дiяння
ознакам того чи iншого складу злочину (пiдкреслено
мною - М.К.), передбаченого кримiнальним законом, не
визначау цiує однiує, удино правильноє для цього випадку
норми.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170