ТОП авторов и книг ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ
Разом з тим iснуу колективна форма органiзацiє працi, яка застосовууться в бригадi. При бригаднiй формi органiзацiє працi заробiток кожного члена бригади визначауться на пiдставi загальних результатiв ро-
336
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
боти бригади. Загальний колективний заробiток бригади розподiляуться мiж членами бригади вiдповiдно до єх квалiфiкацiє i вiдпрацьованого часу. При цьому застосовууться коефiцiунт трудовоє участi.
Почасова система оплати працi застосовууться переважно для оплати працi службовцiв. Для робiтникiв ця система у доцiльною в умовах механiзацiє i автоматизацiє виробництва, зокрема, на дiльницях i видах робiт з регламентованим режимом виробництва, при обслуговуваннi апаратури, на дослiдних виробництвах тощо.
Залежно вiд того, який вiдрiзок часу взято для обчислення заробiтку, почасова система подiляуться на погодинну, поденну i помiсячну. При почасовiй i поденнiй оплатi заробiток визначауться шляхом множення вiдповiдноє часовоє чи денноє тарифноє ставки на число вiдпрацьованих в облiковому перiодi (як правило - календарний мiсяць) годин або днiв.
При помiсячнiй оплатi за вiдпрацьований повний мiсяць виплачууться мiсячна тарифна ставка або посадовий оклад, незалежно вiд кiлькостi робочих днiв у цьому мiсяцi.
Почасова i вiдрядна системи заробiтноє плати встановлюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспiлковим комiтетом пiдприумства.
Для посилення матерiальноє зацiкавленостi робiтникiв i службовцiв у пiдвищеннi ефективностi i рентабельностi виробництва, зростаннi продуктивностi працi, полiпшеннi якостi продукцiє i економiє матерiальних ресурсiв може вводитись премiальна оплата
Основою правового регулювання цiує оплати у положення, що розробляються на пiдприумствах i в органiзацiях i затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспiлковим комiтетом. Цi положення визначають умови премiювання, тобто вимоги до працiвника чи колективу в цiлому, виконання яких дау право на премiальну винагороду, i показники премiювання - вимоги до працiвника чи колективу в цiлому, вiд ступеня виконання яких залежить розмiр винагороди. Переважно це виконання мiсячноє норми виробiтку.
Працiвники, якi допустили виробничi упущення, прогули, порушення громадського порядку, можуть бути повнiстю або частково позбавленi премiальноє винагороди. Таке позбавлення премiє прийнято називати депремiюванням. Воно може зас-
337
Роздiл X. Заробiтна плата
тосовуватись навiть тодi, коли працiвник досяг усiх показникiв i умов премiювання.
Оскiльки депремiювання ст. 147 КЗпП не вiднесено до дисциплiнарних стягнень, то воно може застосовуватись поряд iз заходами дисциплiнарного стягнення.
На доповнення систем оплати працi може встановлюватись винагорода за наслiдками роботи пiдприумства чи органiзацiє за рiк. Винагорода за полiпшення загальних наслiдкiв роботи за рiк уведена господарською реформою, що була започаткована в 1966 р. Пiдприумства i органiзацiє, що перейшли на нову систему матерiального стимулювання, одержали широку можливiсть у визначеннi розмiру, порядку i умов виплати щорiчноє винагороди за наслiдками роботи пiдприумства за рiк. В народi ця винагорода одержала назву <тринадцята зарплата>.
Змiст цiує винагороди полягау у тому, що пiдприумство мау право по закiнченнi року витратити кошти, що видiленi на виплату щорiчноє винагороди, за умови виконання рiчних планових завдань по реалiзацiє продукцiє (або прибутку) i рентабельностi виробництва. В разi недосягнення цих показникiв винагорода не виплачууться взагалi або може виплачуватись у зменшеному розмiрi. Обчислення винагороди проводиться вiдповiдно до заробiтноє плати, що виплачена працiвнику протягом року, з урахуванням безперервного трудового стажу даного працiвника на пiдприумствi чи в органiзацiє.
Законом було передбачено право пiдприумств i органiзацiй розробляти, затверджувати i вводити локальнi (мiсцевi) положення про порядок виплати щорiчноє винагороди за наслiдками роботи пiдприумства. Цi положення мають за мету встановити у найбiльш нагляднiй i дохiдливiй формi зв'язок i залежнiсть мiж особистим трудовим внеском кожного члена колективу i полiпшенням наслiдкiв виробничоє дiяльностi усього пiдприумства.
Важливе значення мау також правило, згiдно з яким конкретний розмiр щорiчноє винагороди, що виплачууться кожному працiвнику, повинен перебувати у певному спiввiдношеннi з отриманою ним заробiтною платою протягом року. Навiть при однаковому стажi безперервноє роботи на пiдприумствi винагорода працiвникiв може бути рiзною.
Порядок визначення розмiру винагороди передбачауться положеннями. На одних пiдприумствах винагорода встановлюуться
338
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
у твердiй кiлькостi денних заробiткiв працiвника, на iнших - у вiдсотках до заробiтку (мiсячного чи рiчного). Положення передбачають також можливiсть зменшення розмiру винагороди при упущеннях в роботi працiвника, несумлiнному ставленнi до своєх обов'язкiв, простоях i аварiях, що сталися з його вини.
В окремих випадках передбачауться виплата винагороди за вислугу рокiв, яку в побутi називають <чотирнадцятою зарплатою>. Вводиться ця винагорода в нормативному порядку. Обов'язковою умовою виплати винагороди за вислугу рокiв у зайнятiсть працiвника на роботах основного виробництва. Працiвники обслуговуючого складу, як правило, права на цю винагороду не мають.
Розмiр винагороди залежить вiд стажу роботи працiвника. Стаж роботи визначауться за трудовою книжкою комiсiую по встановленню стажу, яка зобов'язана вирiшувати всi спiрнi питання обчислення трудового стажу. Рiшення цiує комiсiє у остаточним i оскарженною в судовому порядку не пiдлягау.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186
336
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
боти бригади. Загальний колективний заробiток бригади розподiляуться мiж членами бригади вiдповiдно до єх квалiфiкацiє i вiдпрацьованого часу. При цьому застосовууться коефiцiунт трудовоє участi.
Почасова система оплати працi застосовууться переважно для оплати працi службовцiв. Для робiтникiв ця система у доцiльною в умовах механiзацiє i автоматизацiє виробництва, зокрема, на дiльницях i видах робiт з регламентованим режимом виробництва, при обслуговуваннi апаратури, на дослiдних виробництвах тощо.
Залежно вiд того, який вiдрiзок часу взято для обчислення заробiтку, почасова система подiляуться на погодинну, поденну i помiсячну. При почасовiй i поденнiй оплатi заробiток визначауться шляхом множення вiдповiдноє часовоє чи денноє тарифноє ставки на число вiдпрацьованих в облiковому перiодi (як правило - календарний мiсяць) годин або днiв.
При помiсячнiй оплатi за вiдпрацьований повний мiсяць виплачууться мiсячна тарифна ставка або посадовий оклад, незалежно вiд кiлькостi робочих днiв у цьому мiсяцi.
Почасова i вiдрядна системи заробiтноє плати встановлюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспiлковим комiтетом пiдприумства.
Для посилення матерiальноє зацiкавленостi робiтникiв i службовцiв у пiдвищеннi ефективностi i рентабельностi виробництва, зростаннi продуктивностi працi, полiпшеннi якостi продукцiє i економiє матерiальних ресурсiв може вводитись премiальна оплата
Основою правового регулювання цiує оплати у положення, що розробляються на пiдприумствах i в органiзацiях i затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспiлковим комiтетом. Цi положення визначають умови премiювання, тобто вимоги до працiвника чи колективу в цiлому, виконання яких дау право на премiальну винагороду, i показники премiювання - вимоги до працiвника чи колективу в цiлому, вiд ступеня виконання яких залежить розмiр винагороди. Переважно це виконання мiсячноє норми виробiтку.
Працiвники, якi допустили виробничi упущення, прогули, порушення громадського порядку, можуть бути повнiстю або частково позбавленi премiальноє винагороди. Таке позбавлення премiє прийнято називати депремiюванням. Воно може зас-
337
Роздiл X. Заробiтна плата
тосовуватись навiть тодi, коли працiвник досяг усiх показникiв i умов премiювання.
Оскiльки депремiювання ст. 147 КЗпП не вiднесено до дисциплiнарних стягнень, то воно може застосовуватись поряд iз заходами дисциплiнарного стягнення.
На доповнення систем оплати працi може встановлюватись винагорода за наслiдками роботи пiдприумства чи органiзацiє за рiк. Винагорода за полiпшення загальних наслiдкiв роботи за рiк уведена господарською реформою, що була започаткована в 1966 р. Пiдприумства i органiзацiє, що перейшли на нову систему матерiального стимулювання, одержали широку можливiсть у визначеннi розмiру, порядку i умов виплати щорiчноє винагороди за наслiдками роботи пiдприумства за рiк. В народi ця винагорода одержала назву <тринадцята зарплата>.
Змiст цiує винагороди полягау у тому, що пiдприумство мау право по закiнченнi року витратити кошти, що видiленi на виплату щорiчноє винагороди, за умови виконання рiчних планових завдань по реалiзацiє продукцiє (або прибутку) i рентабельностi виробництва. В разi недосягнення цих показникiв винагорода не виплачууться взагалi або може виплачуватись у зменшеному розмiрi. Обчислення винагороди проводиться вiдповiдно до заробiтноє плати, що виплачена працiвнику протягом року, з урахуванням безперервного трудового стажу даного працiвника на пiдприумствi чи в органiзацiє.
Законом було передбачено право пiдприумств i органiзацiй розробляти, затверджувати i вводити локальнi (мiсцевi) положення про порядок виплати щорiчноє винагороди за наслiдками роботи пiдприумства. Цi положення мають за мету встановити у найбiльш нагляднiй i дохiдливiй формi зв'язок i залежнiсть мiж особистим трудовим внеском кожного члена колективу i полiпшенням наслiдкiв виробничоє дiяльностi усього пiдприумства.
Важливе значення мау також правило, згiдно з яким конкретний розмiр щорiчноє винагороди, що виплачууться кожному працiвнику, повинен перебувати у певному спiввiдношеннi з отриманою ним заробiтною платою протягом року. Навiть при однаковому стажi безперервноє роботи на пiдприумствi винагорода працiвникiв може бути рiзною.
Порядок визначення розмiру винагороди передбачауться положеннями. На одних пiдприумствах винагорода встановлюуться
338
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
у твердiй кiлькостi денних заробiткiв працiвника, на iнших - у вiдсотках до заробiтку (мiсячного чи рiчного). Положення передбачають також можливiсть зменшення розмiру винагороди при упущеннях в роботi працiвника, несумлiнному ставленнi до своєх обов'язкiв, простоях i аварiях, що сталися з його вини.
В окремих випадках передбачауться виплата винагороди за вислугу рокiв, яку в побутi називають <чотирнадцятою зарплатою>. Вводиться ця винагорода в нормативному порядку. Обов'язковою умовою виплати винагороди за вислугу рокiв у зайнятiсть працiвника на роботах основного виробництва. Працiвники обслуговуючого складу, як правило, права на цю винагороду не мають.
Розмiр винагороди залежить вiд стажу роботи працiвника. Стаж роботи визначауться за трудовою книжкою комiсiую по встановленню стажу, яка зобов'язана вирiшувати всi спiрнi питання обчислення трудового стажу. Рiшення цiує комiсiє у остаточним i оскарженною в судовому порядку не пiдлягау.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186