Другим органом були конфлiктнi комiсiє мiсцевих вiддiлiв працi. Вищим органом по розгляду трудових конфлiктiв була конфлiктна колегiя при НКП Украєни, яка створювалась у складi голови конфлiктного вiддiлу i двох членiв: представника юридичного або тарифного вiддiлу i Всеукраєнського центру профспiлок'.
Постановою РНК Украєни вiд 28 травня 1919 р. було затверджено Положення про порядок розгляду справ, що виникають мiж робiтниками i службовцями i наймачами на грунтi виконання трудового договору. Цим Положенням збережено тi ж органи по розгляду трудових спорiв, хоча й були внесенi iстотнi змiни в порядок єх органiзацiє, встановленi норми, що регулювали порядок розгляду трудових справ2.
15 травня 1922 р. уповноваженим НКП Украєни було затверджено Положення про розцiночно-конфлiктнi комiсiє (РКК), якi здiйснювали розгляд як розцiночних, так i конфлiктних питань на пiдприумствах та установах i органiзовувались з рiвноє кiлькостi представникiв вiд адмiнiстрацiє i профспiлковоє органiзацiє пiдприумства.
З прийняттям КЗпП Украєни 1922 р. були внесенi змiни в порядок розгляду трудових спорiв. Примирне забезпечення розгляду спорiв здiйснювалось РКК, примирними камерами i третейськими судами, кожний з яких дiяв на пiдставi окремого положення.
Примусовий порядок розгляду трудових спорiв здiйснювався особливими сесiями народних судiв по трудових спорах. У зв'язку з цим РКК при НКП було лiквiдовано.
РНК Украєни постановою вiд 27 квiтня 1923 р. затвердила Положення про примирнi камери i третейськi суди.
Рiшення РКК i примирних камер виконувалися добровiльно, оскiльки вони приймалися за погодженням сторiн, тому вважалися такими, що мають силу договорiв. Для визначення законностi рiшень примирних i третейських органiв вони направлялись безпосередньо до суду. Народний суддя перевiряв єх законнiсть i учиняв надпис, що мав силу виконавчого документу.
Порядок розгляду трудових спорiв, значна кiлькiсть конфлiктiв, великi строки для єх розгляду призводили до тривалих
Див.: Вестник НКТ Украиньє, 1919. № 1. С. 58. Див.: Там же. № 2. С. 107.
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
454
строкiв розгляду трудових спорiв. Видатний вчений у галузi трудового права В. Догадов розробив i опублiкував дiаграму проходження трудових справ. Вiн показав, що в разi трудового спору вiд РНК до пленуму Верховного Суду РРФСР справа повинна була пройти через 24 органи'.
Постановою ЦВК i РНК СРСР вiд 29 серпня 1928 р. були затвердженi новi Правила про примирно-третейськi суди i судовий розгляд трудових спорiв2.
На пiдставi цих Правил НКП СРСР 12 грудня 1928 р. затвердив Положення про розцiночно-конфлiктнi комiсiє. Комiсiє утворювались на пiдприумствах i в установах iз рiвноє кiлькостi представникiв адмiнiстрацiє i профспiлкового комiтету.
Рiшення в РКК приймалося тiльки за погодженням з обома сторонами, незалежно вiд характеру спору. В разi недосягнен-ня згоди рiшення не приймалось, i на цьому розгляд спору в РКК закiнчувався.
Рiшення РКК могло бути оскаржено кожною стороною або опротестовано прокурором до вищоє профспiлки не пiзнiше 14-денного строку з дня повiдомлення сторiн про розгляд спору. В особливих сесiях народного суду трудовi спори могли розглядатись тiльки у випадках, коли сторони в РКК не досягли згоди i рiшення прийнятим не було, коли рiшення РКК було скасовано вищою профспiлковою органiзацiую, коли вiдповiдно до законодавства не обов'язково було звертатись до РКК.
Постановою вiд 28 серпня 1928 р. встановлювався також адмiнiстративний порядок розгляду трудових спорiв вищими у порядку пiдлеглостi органами.
З пiдвищенням ролi РКК i народних судiв зводиться нанiвець роль примирних камер i третейських судiв - органiв по розгляду спорiв при укладеннi, змiнi чи доповненнi колективного договору. Мала значення i та обставина, що роль колективних договорiв як джерела права звужувалася, а з 1933 р. вони взагалi перестали укладатись.
Правила 1928 р., якими визначався порядок розгляду трудових спорiв, дiяли до 1957 р. 31 сiчня 1957 р. Указом Президiє Верховноє Ради СРСР було затверджено нове Положення про порядок розгляду трудових спорiв. Для розгляду трудових спорiв були визначенi органи: комiсiя по трудових спорах, яка створювалась на паритетних засадах з рiвноє кiлькостi представ-
Див.: Труд. 1928. 14 января. Див.: СЗ СССР. 1928. № 56. С. 495.
Роздiл XIV. Порядок розгляду трудових спорiв
455
никiв адмiнiстрацiє i профспiлкового комiтету; фабричнi, заводськi, мiсцевi комiтети профспiлок i народнi суди. Трудовi спори працiвникiв, якi займали посади, зазначенi у перелiку, що додавався до Положення, розглядались у порядку пiдлеглостi вищими органами.
Розгляд трудових спорiв був удосконалений новим Положенням про порядок розгляду трудових спорiв, затвердженим Указом Президiє Верховноє Ради СРСР вiд 20 травня 1974 р. Але органи по розгляду трудових спорiв i порядок єх вирiшення залишилися такими, якими вони були установленi Положенням вiд 31 сiчня 1957 р.
Законом Украєни вiд 18 лютого 1992 р. в КЗпП Украєни була повнiстю замiнена глава XV <Трудовi спори> (ст. ст. 221 - 242). Вона одержала назву , була зменшена на три статтi - вiдсутнi ст. ст. 240, 241 та 242. Пiзнiше, за вiдсутностi ст. ст. 240 i 241, були введенi ст. ст. 240' i 241'.
Трудовi спори стали розглядатись тiльки комiсiями по трудових спорах i районними (мiськими) судами. Фабричний, заводський, мiсцевий комiтет профспiлки був виключений з числа органiв, що розглядали трудовi спори.
Змiнився i порядок створення комiсiє по трудових спорах.. Якщо, починаючи з 1957 р., комiсiє по трудових спорах створювались на паритетних засадах з представникiв адмiнiстрацiє та профспiлкового комiтету i за вiдсутностi погодженоє думки сторiн рiшення не приймалося, то тепер вони обирались трудовим колективом, обов'язково по трудовому спору виносили рiшення по сутi i це рiшення поряд з працiвником, у разi незгоди, мiг оскаржити власник або уповноважений ним орган.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186