науч. статьи:   демократия как оружие политической и экономической победы в условиях перемен --- конфликты в Сирии и на Украине по теории гражданских войн
ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ

науч. статьи:   пассионарно-этническое описание русских и др. важнейших народов мира --- принципы для улучшения брака: 1 и 3 - женщинам, а 4 и 6 - мужчинам
А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

"Погляньте на мене!", якби не побоювався, що Пух та Сова можуть так ним замилуватися, що аж випустять свій кінець мотузки.
Невдовзі підіймання було завершено. Паць відімкнув поштову скриньку й заліз у неї. Потому, відв'язавши себе від мотузки, він почав пропихатися в щілину, крізь яку в добрі старі часи, коли вхідні двері були Парадними Дверима, надходило, бувало, багато "нежданих" листів, які господарка замку "Каштани" одержувала від якоїсь Суви.
Паць і пропихався, і протискався, і проштовхувався, і врешті, зробивши останній натиск на щілину, опинився на волі. Щасливий і схвильований, він зазирнув назад до полонених, щоб прокувікати їм на прощання щось приємне.
– Усе гаразд! – гукнув він крізь щілину.– Твоє дерево, Сово, зовсім повалилося, а на дверях лежить величезна гілляка. Але Я із Крістофером Робіном зуміємо її відтягнути. Ми принесемо канат для Пуха, а донизу я можу злізти дуже легко, тобто це дуже небезпечно, та я не боюся... Ми з Крістофером Робіном повернемося сюди за півгодини. Бувай здоровий, Пуше!
І, не чекаючи буркотливої відповіді: "Щасти тобі, любий Пацику, дякую!",– він зник.
– Отже, півгодини,– сказала Сова, умощуючись зручніше.– Цілком достатньо, щоб закінчити розповідь, яку я почала; розповідь про мого дядечка Роберта, чий портрет ти бачиш під собою, любий Пуше. Підкажи, на чому я зупинилася?.. Ага, згадала! Був саме такий буряний день, як сьогодні, коли мій дядечко Роберт...
Пух заплющив очі...
ПРИГОДА ДЕВ'ЯТНАДЦЯТА,
У якій Іа-Іа знаходить совушник і Сова переїздить на нову крартиру
Вінні-Пух забрів у Дрімучий Праліс і зупинився перед колишнім Совиним Замком "Каштани". Тепер цей замок був геть не схожий ні на який замок. Найбільше він скидався на звичайне повалене дерево, а коли житло так дуже змінюється, то це означає, що й господареві настав час спробувати перемінити свою адресу.
Сьогодні вранці Пух знайшов у себе під дверима Таємниче Повідьомлення :
"Я НАШУКУЮ НОВУ АДРИСЮ
ДЛЯ СУВИ ТИ ТАКОЖ КРОЛИК"
І доки він сушив голову, що б це могло означати, прийшов Кролик і прочитав йому Повідомлення вголос.
– Я всім понаписував такі листи,– сказав Кролик.– Хочу розтлумачити їм, що до чого, щоб вони теж шукали нову адрисю, тобто нове житло для Сови. Ну, пробач, я дуже поспішаю, бувай здоров! – І він побіг далі.
Пух неспішно почалапав за ним. Він мав серйознішу справу, ніж підшукування нового житла для Сови; йому треба було придумати Хвалебну Пісню про її старе житло. Ще багатобагато днів тому він пообіцяв Пацеві це зробити, і відтоді, тільки-но вони з ним зустрічалися, по Пацеві (хоча він нічого й не казав) відразу було видно, про що він не каже. І коли хтось тільки згадував про пісні чи дерева, про мотузки чи нічні бурі, Паць увесь рожевів – від кінчика рильця до ратиць – і квапливо переводив розмову на щось інше.
"Але не так це легко,– промовив подумки Пух, споглядаючи те, що колись було Совиним Замком.– Бо Вірші, а особливо Пісні – це не такі штуки, які ви знаходите , коли вам заманеться, це такі штуки, які самі находять на вас . І все, що ви можете зробити,– це піти туди, де вони можуть на вас найти".
І Вінні-Пух терпляче чекав...
– Ну,– сказав він нарешті після довгого чекання,– тепер я, мабуть, можу й почати: "Лежить, простягшись на весь Ліс, Каштан, що гордо й пишно ріс", бо він таки справді гордо й пишно ріс, а тепер ось лежить... А що вийде далі – побачимо.
А вийшло ось що:
ХВАЛЕБНА ПІСНЯ
Лежить, простягшись на весь Ліс,
Каштан, що гордо й пишно ріс.
У ньому – ще як він стояв -
Ведмідь з Совою розмовляв
Про се, про те та що, та як...
Аж раптом – трррісь!
А потім – кррряк!
А далі – гуррр! І врешті – гах!!!
І потемніло нам в очах.
Ото був жах!
Ой, жах! То лютий ураган
Дмухнув – і повалив Каштан.
І нам, як в повінь від води,-
Ані сюди ані туди.
Ми вже гадали – всім кінець!
Та є на світі молодець:
Хоробрий Пацик, наш смільчак,
Герой з героїв. Саме так!
І більш ніяк!
– Агов! – почувся голосок,-
Мерщій подайте мотузок
(Міцний тонесенький канат
Або ж... або товстий шпагат).
Із найстрашнішої біди -
Чи то з вогню, чи то з води,
Як не сюди, тоді туди -
Героям вихід є завжди.
Так, так, завжди!
І ось Герой орлом злетів
До скриньки ТІЛЬКИ ДЛЯ ЛИСТІВ,
Махнув прощально нам ногою -
І в шпарку шусьнув головою!
А ми – Сова і я – удвох
Лише казали "Ах!" та "Ох!"
І, ледь приховуючи страх,
Казали знову "Ох!" та "Ах!" -
"Ох-ох!" "Ах-ах!"
О славний Пацику! Тобі
Хвалу співаю!.. Далебі
Ти Рятівник з Рятівників!
Ти мужньо в ТІЛЬКИ ДЛЯ ЛИСТІВ
Просунув лапки, вуха, ніс,
А далі й сам увесь поліз.
Ти довго ліз, та все ж проліз
І звістку всім про нас поніс
Крізь темний Ліс.
Ти біг, а в цей час, мабуть, там
Гуляв страшний Слонопотам...
Та ти на нього не зважав,
Бо ти на цілий Ліс гукав:
"Рятуйте друзів із біди!
На поміч Всі-Всі-Всі сюди!"
І кожен, не жалівши ніг,
На голос твій умить побіг
Мерщій, як міг.
І скоро Всі-Всі-Всі прийшли
(Не просто, а на поміч нам!),
І вихід швидко ми знайшли
(Точніше, він знайшовся сам).
На честь героя-смільчака,
Мого й Сови рятівника,
І склав я пісеньку оцю:
Пацю, Пацюнечку, Пацю.
В ній я славлю Паця,
Бо він таки цяця.
Хай знає про нього уся дітвора.
Гіп-гіп йому тричі
І тричі ура-а-а!!!
– Ось так,– сказав Пух, проспівавши пісню тричі.– Вийшло не те, що я думав, але щось та вийшло. Тепер треба піти і заспівати все це Пацеві.
.....................................
"Я НАШУКУЮ НОВУ АДРИСЮ
ДЛЯ СУВИ ТИ ТАКОЖ КРОЛИК"
– Що все це означає? – спитав Іа-Іа.
Кролик пояснив.
– А що сталося з її старим житлом?
Кролик пояснив.
– Мені ніколи нічого не розповідають,– сказав Іа-Іа.– Ніхто мене не інформує. У п'ятницю, за моїми підрахунками, мине сімнадцять днів, відколи зі мною востаннє розмовляли.
– Ну, сімнадцять – це ти перебільшуєш...
– Наступної п'ятниці,– пояснив Іа.
– А сьогодні субота,– сказав Кролик,– отже, тільки одинадцять днів. До того ж я сам особисто був у тебе тиждень тому.
– Але бесіди не відбулося,– сказав Іа.– Не було обміну думками. Ти лише гукнув "Здоров!" – і тільки я тебе й бачив. Поки я обмірковував, що відповісти, твій хвіст мигнув уже на пагорбі кроків за сто звідси. Я намірився був сказати: "Що-що?", та вчасно зрозумів, що вже запізно.
– Ну, я дуже поспішав.
– Спершу повинен говорити один, а тоді – другий,– вів далі Іа.– По черзі. Інакше це не можна вважати за бесіду. "Здоров!" – "Що, що?" На мій погляд, така розмова нічого не дає. Особливо, коли надходить твоя черга говорити, а ти бачиш тільки хвіст свого співбесідника. Та й то ледь-ледь.
– Ти сам винен, Іа. Адже ти ніколи нікого з нас не провідуєш. Закопався тут і чекаєш, щоб усі приходили до тебе. А чому б тобі самому не завітати іноді до нас?
Іа замислився:
– У твоїх словах, Кролику, мабуть, щось є,– сказав він нарешті.– Я й справді нехтував вашим товариством. Треба мені більше крутитися на людях. Треба відповідати на візити.
– Ото ж бо, Іа. Заходь до кожного з нас у будь-який час, коли тобі заманеться.
– Дякую, Кролику. А якщо хтось і скаже голосно: "Знову приперся цей Іа!", то я можу й вийти.
Кролик нетерпляче переступав з лапи на лапу:
– Ну, гаразд,– сказав він,– мені час бігти. Сьогодні в мене роботи по самісінькі вуха.
– Бувай здоров,– сказав Іа.
– Що-що? А-а, бувай здоров. І якщо ти, бува, набредеш на пристойне житло для Сови, обов'язково повідом.
– Можеш на мене покластися,– сказав Іа.
І Кролик пострибав далі.
......................................
Пух розшукав Паця, і вони разом знову подалися до Дрімучого Пралісу.
– Пацю,– сором'язливо сказав Пух, після того як вони довго йшли мовчки.
– Що, Пушку?
– Пригадуєш, я казав, що треба створити Хвалебну Пісню? Ти сам знаєш про що .
– І ти її створив? – спитав Паць, рожевіючи з кінчика рильця.– Ой, невже ти справді створив?..
– Справді, Пацику.
Рожева барва повільно попливла від Пацевого рильця й почала заливати йому вуха.
– Таки справді-справді? – охриплим голосом спитав Паць.– Про... про... той Випадок, Коли?.. І вона вже зовсім-зовсім готова?
– Авжеж, Пацику.
Кінчики Пацевих вух спалахнули. Він замірився щось сказати, але навіть після того, як кілька разів прокашлявся, нічого не вийшло.
Тоді Пух повів далі:
– У ній сім куплетів.
– Сім? – перепитав Паць, силкуючись говорити якнайбайдужіше.– Адже ти нечасто створюєш пісні на сім куплетів, правда, Пуше?
– Ніколи,– сказав Пух.– Такого, здається, ще не бувало.
– А інші її вже чули? – спитав Паць, на хвильку затримавшись – певна річ, тільки задля того, щоб підняти гілочку й відкинути її геть з дороги.
– Ні,– сказав Пух.– Я не знаю, як тобі буде приємніше: якщо я заспіваю її зараз чи тоді, коли ми зустрінемо інших і я заспіваю її для всіх ?
Паць трохи подумав:
– Я, Пуше, думаю, що мені було б найприємніше, якби ти заспівав її мені зараз... а... а потім ще раз заспівав її для нас усіх. Бо тоді всі її почують, а я скажу: "А-а, так-так, Пух мені казав" – і вдаватиму, ніби я зовсім не слухаю".
І Пух заспівав Пацеві Хвалебну Пісню – всю від першого до сьомого куплета, а Паць тільки стояв та мовчки червонів. Адже ніколи й ніхто ще не співав про нього, про Паця, що він такий цяця. І коли пісня скінчилася, Пацеві дуже закортіло попросити Пуха, щоб він повторив один куплет іще раз, але Паць засоромився. Це був той самий куплет, що починався словами: "О славний Пацику! Тобі Хвалу співаю!.. "Він відчував, що початок цього куплета з погляду поезії вийшов особливо вдалий.
– Невже я все оте зробив насправді? – нарешті промовив Паць.
– Та бачиш,– сказав Пух,– у поезії, тобто у віршах, піснях... Одне слово, ти все те зробив, Пацю, бо пісня каже, що ти це зробив. Так усі вважають.
– Ой! – сказав Паць.– А мені... мені здавалося, що я трохи тремтів. Звісно, тільки спочатку. А пісня каже: "Ти не боявся, не тремтів!" Ось тому я й спитав...
– Ти тремтів у душі ,– сказав Пух,– і для такого Маленького Пацика, як ти, це навіть хоробріше, ніж зовсім не тремтіти.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29
науч. статьи:   политический прогноз для России --- праздники в России на основе ключевых дат в истории --- законы пассионарности и завоевания этноса
загрузка...

ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ    

    науч. статьи:   циклы национализма и патриотизма --- идеологии России, Украины, ЕС и США

Рубрики

Рубрики