Ешлі спостерігала за нами із зацікавленням експериментатора, який ставить досліди на якомусь особливо огидному різновиді мушки дрозофіла.— Ну, колеги, як воно? — врешті поцікавилася вона.— Прекрасне і дивовижне, — мовив Нінка, відставляючи порожню посудину.— О! Вху! А! — повідомив я.— Може, й… мнм, щось вип’єте? — наче знітившись, запропонувала наша господиня.Ми перезирнулися, не вірячи власним вухам. Що за щаслива зоря зійшла на нашому куцому журналістському небосхилі? Ешлі тим часом дістала із шафки пляшку із скляночками і запропонувала нам переміститися до залі — для більш комфортного споживання міцних напоїв. Ми отримали по склянці солодкого винця, і після першого ж ковтка зі мною почали творитися дивні, практично неможливі, речі: глянувши навколо, я відчув тиху радість від існування, глянувши на Нінку, подумав, який же він все-таки файний парубок, а, глянувши на Ешлі…— Я от думаю, — раптом вирік Нінка, збивши мене з цікавого нового напрямку наукового пошуку, — Є щось таке у жінці, що не осягнути хлопським розумом…— Звісно, незрозуміле і невдячне бажання піклуватися про представників протилежної статі, — всміхнувшись, зізналася Ешлі.— Точно, — підтвердив я, — абсолютно безглузда справа. Я навіть візьму на себе сміливість назвати це Етичною Нісенітницею, категорією найвищої доброчесності.— Ну, — замислився Нінка, — Хіба? Все ж таки, Етична Нісенітниця передбачає невмотивованість і безрезультатність доброчинної дії… Як-от кохання. А турбота про чоловіка — це швидше категорія чуттєвого самозречення — Побутовий Мазохізм.Ешлі оглянула нас з напускним жахом.— Який ще мазохізм? — вибухнув я, — Мазохізм — це самозречення в ім’я ідеалу, воно є виправданим естетично. А от Етична Нісенітниця — це дія, яка свідомо не виправдовується ніякими логічними засобами.— А як же жіноча логіка?— Жіноча логіка — це абсолют, до якого не наблизитись жодній логічній побудові — недовершеному і куцому засобу пізд…пізнання. Якраз звідси і виводиться природа жіночої турботи — співчуття до чоловіка, що знаходиться у світі, обмеженому власними сумнівами, амбіціями і прагненням осягнути причинно-наслідкову структуру реальності.— А це ж хіба не мотивація?— Ні. Це — Хератип.Ешлі і Нінкомпуп дивилися на мене з нерозумінням. Ха! Вони ж не навчалися в Школі Високих Наук! Аналітична Кулінарія, як така, вимагає знання техніки оперування базовими цінностями людини, і куди ж тут без Хератипів? Доведеться пояснити неосвіченим колегам, в чому правда істини, і у який спосіб вона зрештою опиняється у вині.— Харетипи — це абстрактні парадигми Хаосу, які побутують у Життєвому світі — на відміну від Системи. Вони простежуються протягом всієї історії людства, ще від наших героїчних предків троглодитів. Перший хератип — це, звичайно, Секс, до цієї категорії взагалі входять усі тілесні слабкості.— Секс простежується? — Нінка витріщився на мене, і, схоже було, йому ніяк не вдається вирішити — знущаюся я, чи ні. А жеби знав.— Так, проходить, можна сказати, пунктирною лінією по всій суспільній еволюції.— Що, секс веде до збільшення кількості ентропії? — зацікавлено блимнула оком Ешлі.— Ну а як же! Створюються і руйнуються інституції, збільшується населення, витрачається, відзначте, — я хитнув пальцем у бік Нінки на манер Гріфа Реморса, — витрачається час і суспільно-корисна енергія. А бажання вершити цю брудну справу саме з кимось конкретним і саме у певний спосіб взагалі здатне створити безліч конфліктних ситуацій, призвести до побутового травматизму, фінансових втрат та моральних збитків.Нінкомпуп вдавився вином і закашлявся; Ешлі радісно взялася лупцювати його по спині.— Ну, — всміхнулася вона, — а далі?— Далі — “Сума і Тюрма”. Це феномен, який вступає в дію, коли вимовляються слова “ніколи” і “завжди”, категорія для життєвого світу неможлива, — я ковтнув винця і продовжував жвавіше, — Сили опору життєвого світу, які викликаються до дії у випадку зловживання абсолютними поняттями, збільшують ентропію, а значить, ймовірність неймовірного. Відомий парадокс мудреця Баяна Фламінго, який полюбляв повчати всіх доступних йому неофітів істинами на зразок “ніколи не кажи ніколи”, і, в результаті, загинув від алергічної реакції на отруту, якою був вимащений ніж вбивці, який помилився адресою. От.— Тобто, що ж, — уточнила Ешлі, — замість бідкатися, “мені ніколи не зрозуміти цього”, слід казати “мені не зрозуміти цього, поки не помру”, а замість обіцяти “я завжди любитиму тебе”, треба зізнаватися, що “я буду займатися з тобою сексом іще деякий час”?— Точно, — погодився Нінка, який, очевидно, відчув спільність визначення з його власною життєвою позицією. Те, що він при цьому із вдячністю заглядав Ешлі
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51