ТОП авторов и книг ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ
Принцип змагальностi,
на наш погляд, не заперечуу можливостi i касацiйному суду витре-
бувати такi матерiали за своую iнiцiативою, хоча процесуальний
закон такого права прямо не передбачау.
Винятковий характер перегляду у порядку судового нагляду
рiшень, ухвал i постанов обумовлюу ще бiльш обмежену дiю прин-
ципу змагальностi у даному провадженнi. Сторони та iншi особи, якi
брали участь у справi, особисто беруть участь у наглядному про-
вадженнi надзвичайно рiдко. Змагання зводиться головним чином
до конкуренцiє обставин та доказiв позивача та вiдповiдача.
Див.: Комаров В. В. Практика застосування судами процесуального Зако-
нодавства при розглядi цивiльних справ. С. 8. -iШi ;
Принципи цивiльного процесуального права
45
\ Принцип змагальностi дiу i у виконавчому провадженнi. Так,
сторони мають право брати участь у судовому засiданнi при роз-
глядi питань про поновлення пропущеного строку виконавчоє
давностi (ст. 359 ЦПК), про вiдстрочку i розстрочку виконання
рiшення (ст. 366 ЦПК), про законнiсть дiй державного виконав-
ця (ст. 373 ЦПК) тощо.
Стягувач i боржник мають право бути присутнiми особисто
при проведеннi виконавчих дiй, знайомитися з усiма матерiала-
ми виконавчого провадження, оспорювати належнiсть майна i
його оцiнку тощо.
Принцип процесуальноє рiвноправностi сторiн. Цей принцип
закрiплений перш за все у ст. 103 ЦПК. Суть його вiдбивауться
у тому, що сторони у цивiльному процесi користуються рiвними
(але не однаковими) процесуальними правами. Позивач i вiдпо-
вiдач мають право знайомитися з матерiалами справи, робити з
них витяги, одержувати копiє рiшень, ухвал та iнших документiв,
брати участь у судових засiданнях, подавати докази, заявляти
клопотання та вiдводи, оскаржувати рiшення тощо.
Сторони мають не тiльки рiвнi права, а й рiвнi обовязки:
вони зобовязанi добросовiсно користуватися належними єм про-
цесуальними правами (ст. 99 ЦПК).
Принцип процесуальноє рiвноправностi сторiн дiу у всiх ста-
дiях i у всiх провадженнях цивiльного процесу. Його дiю не тре-
ба зводити лише до рiвноправностi у наданнi доказiв. Вiн забез-
печуу рiвнi можливостi участi в процесi, рiвнi можливостi захисту
i здiйснення рiвних прав, рiвнi обовязки сторiн, рiвну процесуаль-
ну допомогу суду позивачевi i вiдповiдачевi. Верховний Суд Ук-
раєни неодноразово пiдкреслював обовязок суддiв забезпечува-
ти сторонам рiвнi можливостi участi у процесi.
Але тiльки цим не вичерпууться суть даного принципу. Вiн
тiсно повязаний з принципами диспозитивностi та змагальностi,
в поуднаннi з котрими i досягауться дiйсна рiвнiсть сторiн у цивiль-
ному судочинствi. Суд та прокурор зобовязанi вживати усiх перед-
бачених законом засобiв до забезпечення дiє даного принципу.
б. Принципи стадiє судового розгляду справи
/ 1 я нi принципи визначають формування та дослiджен-
ня процесуального матерiалу, формування внутрiшнього переко-
нання суду. Вони дiють лише у стадiє судового розгляду цивiль-
46
Глава III
ноє справи у судПiершоє iнстанцiє, оскiльки правила про ниi
мiстяться у главi 20 ЦПК, яка мау назву <Судовий розгляд>.
У цивiльно-процесуальноє лiтературi поширена думка про те,
що принципи безпосередностi та усностi у мiжгалузевими принци-
пами, оскiльки притаманнi i кримiнально-процесуальному праву.
Але потрiбно враховувати, що в кримiнальному судочинствi цi
принципи дiють з iстотними особливостями. Крiм того, вони дiють
не у всiх стадiях i цивiльного i кримiнального судочинства. Тобто
якщо i вважати єх однаковими за змiстом для цивiльно-процесу-
ального i для кримiнально-процесуального права, то i тодi вони у
не мiжгалузевими, а принципами правових iнститутiв.
Принцип усностi судового розгляду. Вiдповiдно до ст. 160
ЦПК розгляд справи у судi першоє iнстанцiє вiдбувауться усно.
Даний принцип визначау форму доведення до суду та iнших учас-
никiв процесуальноє дiяльностi фактичного i доказового мате-
рiалу. Згiдно з принципом усностi усi обставини цивiльноє справи
зясовуються в уснiй формi. Винятки з цього принципу визнача-
ються процесуальним законом. На пiдставi ст. 183 ЦПК, наприк-
лад, свiдок, даючи показання, може користуватись письмовими
замiтками в тих випадках, коли його показання повязанi з будь-
якими обчисленнями та iншими даними, якi важко зберегти в
памятi. У всякiй цивiльнiй справi завжди у письмовi матерiали
(довiдки, договори, протоколи, листування та iн.). Вони, як пра-
вило, оголошуються в судовому засiданнi.
Уснiсть потрiбна там, де у гласнiсть процесу. Вона сприяу
особистому спiлкуванню суду iз сторонами, iншими особами, якi
беруть участь у справi, та iншими учасниками процесуальноє
дiяльностi, бiльш глибокому сприйняттю обставин справи, доз-
воляу сконцентрувати процесуальний матерiал у судовому засi-
даннi, своучасно розглянути справу та винести законне i обгрун-
товане судове рiшення.
Проте у цивiльному процесi присутнi i письмовi елементи.
Позовна заява (заява) мау бути оформлена у письмовому виглядi,
хiд судового засiдання вiдбивауться у вiдповiдному протоколi,
розпоряджувальнi дiє суду та його остаточнi висновки виклада-
ються у письмовiй формi в ухвалах та рiшеннях суду, тобто увесь
усний процес закрiплюуться в письмовiй формi. Це необхiдно для
того, що суд касацiйноє або судово-наглядноє iнстанцiє мав змогу
на пiдставi заяви, протоколу, постанов суду першоє iнстанцiє пе-
ревiрити додержання та правильне застосування судом першоє
Принципи цивiльного процесуального права
47
iнстанцiє норм процесуального права та законнiсть i обгрунто-
ванiсть судовоє постанови у данiй справi.
Принцип безпосередностi судового розгляду визначау порядок
дослiдження та сприйняття матерiалiв цивiльноє справи судом.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197
на наш погляд, не заперечуу можливостi i касацiйному суду витре-
бувати такi матерiали за своую iнiцiативою, хоча процесуальний
закон такого права прямо не передбачау.
Винятковий характер перегляду у порядку судового нагляду
рiшень, ухвал i постанов обумовлюу ще бiльш обмежену дiю прин-
ципу змагальностi у даному провадженнi. Сторони та iншi особи, якi
брали участь у справi, особисто беруть участь у наглядному про-
вадженнi надзвичайно рiдко. Змагання зводиться головним чином
до конкуренцiє обставин та доказiв позивача та вiдповiдача.
Див.: Комаров В. В. Практика застосування судами процесуального Зако-
нодавства при розглядi цивiльних справ. С. 8. -iШi ;
Принципи цивiльного процесуального права
45
\ Принцип змагальностi дiу i у виконавчому провадженнi. Так,
сторони мають право брати участь у судовому засiданнi при роз-
глядi питань про поновлення пропущеного строку виконавчоє
давностi (ст. 359 ЦПК), про вiдстрочку i розстрочку виконання
рiшення (ст. 366 ЦПК), про законнiсть дiй державного виконав-
ця (ст. 373 ЦПК) тощо.
Стягувач i боржник мають право бути присутнiми особисто
при проведеннi виконавчих дiй, знайомитися з усiма матерiала-
ми виконавчого провадження, оспорювати належнiсть майна i
його оцiнку тощо.
Принцип процесуальноє рiвноправностi сторiн. Цей принцип
закрiплений перш за все у ст. 103 ЦПК. Суть його вiдбивауться
у тому, що сторони у цивiльному процесi користуються рiвними
(але не однаковими) процесуальними правами. Позивач i вiдпо-
вiдач мають право знайомитися з матерiалами справи, робити з
них витяги, одержувати копiє рiшень, ухвал та iнших документiв,
брати участь у судових засiданнях, подавати докази, заявляти
клопотання та вiдводи, оскаржувати рiшення тощо.
Сторони мають не тiльки рiвнi права, а й рiвнi обовязки:
вони зобовязанi добросовiсно користуватися належними єм про-
цесуальними правами (ст. 99 ЦПК).
Принцип процесуальноє рiвноправностi сторiн дiу у всiх ста-
дiях i у всiх провадженнях цивiльного процесу. Його дiю не тре-
ба зводити лише до рiвноправностi у наданнi доказiв. Вiн забез-
печуу рiвнi можливостi участi в процесi, рiвнi можливостi захисту
i здiйснення рiвних прав, рiвнi обовязки сторiн, рiвну процесуаль-
ну допомогу суду позивачевi i вiдповiдачевi. Верховний Суд Ук-
раєни неодноразово пiдкреслював обовязок суддiв забезпечува-
ти сторонам рiвнi можливостi участi у процесi.
Але тiльки цим не вичерпууться суть даного принципу. Вiн
тiсно повязаний з принципами диспозитивностi та змагальностi,
в поуднаннi з котрими i досягауться дiйсна рiвнiсть сторiн у цивiль-
ному судочинствi. Суд та прокурор зобовязанi вживати усiх перед-
бачених законом засобiв до забезпечення дiє даного принципу.
б. Принципи стадiє судового розгляду справи
/ 1 я нi принципи визначають формування та дослiджен-
ня процесуального матерiалу, формування внутрiшнього переко-
нання суду. Вони дiють лише у стадiє судового розгляду цивiль-
46
Глава III
ноє справи у судПiершоє iнстанцiє, оскiльки правила про ниi
мiстяться у главi 20 ЦПК, яка мау назву <Судовий розгляд>.
У цивiльно-процесуальноє лiтературi поширена думка про те,
що принципи безпосередностi та усностi у мiжгалузевими принци-
пами, оскiльки притаманнi i кримiнально-процесуальному праву.
Але потрiбно враховувати, що в кримiнальному судочинствi цi
принципи дiють з iстотними особливостями. Крiм того, вони дiють
не у всiх стадiях i цивiльного i кримiнального судочинства. Тобто
якщо i вважати єх однаковими за змiстом для цивiльно-процесу-
ального i для кримiнально-процесуального права, то i тодi вони у
не мiжгалузевими, а принципами правових iнститутiв.
Принцип усностi судового розгляду. Вiдповiдно до ст. 160
ЦПК розгляд справи у судi першоє iнстанцiє вiдбувауться усно.
Даний принцип визначау форму доведення до суду та iнших учас-
никiв процесуальноє дiяльностi фактичного i доказового мате-
рiалу. Згiдно з принципом усностi усi обставини цивiльноє справи
зясовуються в уснiй формi. Винятки з цього принципу визнача-
ються процесуальним законом. На пiдставi ст. 183 ЦПК, наприк-
лад, свiдок, даючи показання, може користуватись письмовими
замiтками в тих випадках, коли його показання повязанi з будь-
якими обчисленнями та iншими даними, якi важко зберегти в
памятi. У всякiй цивiльнiй справi завжди у письмовi матерiали
(довiдки, договори, протоколи, листування та iн.). Вони, як пра-
вило, оголошуються в судовому засiданнi.
Уснiсть потрiбна там, де у гласнiсть процесу. Вона сприяу
особистому спiлкуванню суду iз сторонами, iншими особами, якi
беруть участь у справi, та iншими учасниками процесуальноє
дiяльностi, бiльш глибокому сприйняттю обставин справи, доз-
воляу сконцентрувати процесуальний матерiал у судовому засi-
даннi, своучасно розглянути справу та винести законне i обгрун-
товане судове рiшення.
Проте у цивiльному процесi присутнi i письмовi елементи.
Позовна заява (заява) мау бути оформлена у письмовому виглядi,
хiд судового засiдання вiдбивауться у вiдповiдному протоколi,
розпоряджувальнi дiє суду та його остаточнi висновки виклада-
ються у письмовiй формi в ухвалах та рiшеннях суду, тобто увесь
усний процес закрiплюуться в письмовiй формi. Це необхiдно для
того, що суд касацiйноє або судово-наглядноє iнстанцiє мав змогу
на пiдставi заяви, протоколу, постанов суду першоє iнстанцiє пе-
ревiрити додержання та правильне застосування судом першоє
Принципи цивiльного процесуального права
47
iнстанцiє норм процесуального права та законнiсть i обгрунто-
ванiсть судовоє постанови у данiй справi.
Принцип безпосередностi судового розгляду визначау порядок
дослiдження та сприйняття матерiалiв цивiльноє справи судом.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197