ТОП авторов и книг ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ
i
Виходячи з удностi судовоє влади i правосуддя i необхiдностi
концентрацiє судовоє влади, можна стверджувати, що правосуддя
це форма реалiзацiє судовоє влади. Судова влада як влада дер-
жавна крiм як у правосудцi втiлюватися не може i не повинна. Ви-
нятковiсть як характерна риса судовоє влади, на нашу думку, i у
свого роду ключем до розумiння правосуддя в правовiй державi.
Правова держава фактично утворюуться в суспiльствi тодi,
коли право стау центром життя суспiльства, коли вiдносини гро-
мадян та держави у вiдносинами права, а не сили, а непорушнiсть
правового становища громадянина гарантована правосуддям, в
якому iнстйтуалiзууться правовий звязок мiж державою i особою.
Суд повинен забезпечити захист соцiально-економiчних, по-
лiтичних прав,особистих прав та свобод громадян. Судовий за-
хист - найвища гарантiя забезпечення прав та свобод грома-
дян, оскiльки суд посiдау певне становище у системi влади.
Видатний юрист А. Ф. Конi був глибоко правий, коли писав:
<Там, де йдеться про ставлення цiлого суспiльства до своєх спiв-
членiв, про обмеження єх особистоє волi в iмя загального блага i
про захист прав окремих громадян, - ця справедливiсть повинна
вiдбиватися у законодавствi, яке тим вище, чим глибше воно вдив-
ляуться в життуву правду людських потреб та можливостей, - i в
правосуддi, що вершиться судом, який тим вище, чим бiльше в
ньому живого, а не формального ставлення до особи людини>.
У цьому твердженнi немау перебiльшення, бо iснуу глибокий
звязок мiж послiдовним i демократичним розвитком полiтичних
iнститутiв будь-якого суспiльства та становленням iдеє правосуд-
дя. iсторiя розвитку суспiльства свiдчить про незмiнний взаумо-,
звязок, демократизацiє суспiльного життя i правового розвитку,
в тому числi судових реформ. Тому в iсторiє судових реформ
можна знайти не тiльки факти змiни умов здiйснення правосуд-
дя, що цiкавить перш за все юристiв, але й вiдображення рiзних
соцiальних умов, надiй, прагнень, настроєв людей.
Таким чином, сутнiсть правосуддя насамперед полягау в
тому, що воно мау втiлювати винятковiсть судовоє влади у дер-
жавi. Звiдси зрозумiло, чому змiни в полiтичнiй, економiчнiй, со-
Кони А. Ф, СобраниесоЧинений. М., 1968. Т. 6. С. 25.
Судова вада i правосудд-я у цивiльних справах 11
.цiальнiй сферах суспiльства нерозривно повязанi з побудовою
правовоє держави, правовою реформою й впровадженням винят-
ковостi судовоє влади. -
Крiм винятковостi судовоє влади в правосуддi повинна втiлю-
ватися i повнота судовоє влади. Повнота судовоє влади - не-
вiдумна якiсть правосуддя. Вона вiдбивауться в тому, що в пра-
вовiй державi правосуддя повинно .бути доступним, iнакше кажу-
чи, всi громадяни повиннi мати рiвнi можливостi використовувати
судовий захист своєх прав i-охоронюваних законом iнтересiв. Крiм
того, повнота судовоє влади передбачау, цю всi громадяни без ви-
нятку визнаються рiвними перед судом. Це не тiльки теоретичне
положення, це - аксiома, :яка пiдтверджена соцiально-iсторичною
практикою i знайшла своу закрiплення в мiжнародно-правових до-
кументах з прав людини. Так, згiдно iз ст. 8 Загальноє декларацiє
прав людини кожна людина мау право на ефективне поновлення
в правах компетентними нацiональними судами у випадках пору-
шення єє основних прав, наданих єй конституцiую чи законом.
Якщо винятковiстьсудовоє влади - це, так би мовити, гене-
тична ознака правосуддя i стверджуу вiдокремлення судовоє вла-
ди вiд законодавчоє i виконавчоє, то повнота судовоє влади у фун-
кцiональною ознакою правосуддя, визначау сферу правосуддя,
тобто сферу реалiзацiє судовоє влади. .
В громадськiй свiдомостi iдея правосуддя повязууться саме
з повнотою влади. Дiйсно, повнота судовоє влади, поряд з єє ви-
нятковiстю, дозволяу називати правосуддя <правосуддям>, доз-
воляу розглядати iнститут правосуддя як гарантiю реалiзацiє сво-
боди i справедливостi, правового порядку.
iдея повноти судовоє влади як принцип закрiплена в чинно-
му законодавствi. Згiдно iз ст. 6 ЦПК правосуддя в цивiльних
справах здiйснюуться на засадах рiвностi перед законом i судом
усiх громадян незалежно вiд єх походження, .соцiального i май-
нового стану, расовоє i нацiональноє належностi, статi, освiти,
мови,ставлення до релiгiє, роду i характеру занять, мiсця прожи-
вання та iнших обставин. Повнота судовоє влади знайшла своу
закрiплення в Конституцiє Украєни, яка проголосила право гро-
мадян на судовий захист серед основних прав громадянина, що
вiдповiдау мiжнародно-правовим стандартам. В статтi 14 Мiжна-
родного пактупро громадянськi й полiтичнi права передбачено,
що кожний громадянин мау право при розглядi будь-якого кри-
мiнального звинувачення, яке предявлене йому, чи при визна-
Глава i
беруть участь у справi, i сукупнiсть цивiльних процесуальних пра-
вовiдносин мiж судом i заiнтересованими особами та органами
держави, що беруть участь у справi.
Поряд iз спробами дати визначення поняття цивiльного про-
цесу iснуу думка, що цiує проблеми не iснуу взагалi. В. Н. Щег-
лов пiдкреслюу, що дiяльнiсть учасникiв правовiдносин в iнших
галузях права, на вiдмiну вiд процесуального, не видiляуться як
окрема категорiя. Немау необхiдностi видiляти єє i в процесу-
альнiй теорiє. У суспiльних вiдносинах, врегульованих нормами
права, вiдокремлення дiяльностi неминуче веде до єє вiдриву вiд
правовоє форми i до протиставлення правовiй формi, що одна-
ково неприпустимо. На основi цього робиться висновок про то-
тожнiсть понять цивiльного процесу i цивiльних процесуальних
правовiдносин. Цивiльний процес у суспiльними вiдносинами,
врегульованими цивiльним процесуальним правом.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197
Виходячи з удностi судовоє влади i правосуддя i необхiдностi
концентрацiє судовоє влади, можна стверджувати, що правосуддя
це форма реалiзацiє судовоє влади. Судова влада як влада дер-
жавна крiм як у правосудцi втiлюватися не може i не повинна. Ви-
нятковiсть як характерна риса судовоє влади, на нашу думку, i у
свого роду ключем до розумiння правосуддя в правовiй державi.
Правова держава фактично утворюуться в суспiльствi тодi,
коли право стау центром життя суспiльства, коли вiдносини гро-
мадян та держави у вiдносинами права, а не сили, а непорушнiсть
правового становища громадянина гарантована правосуддям, в
якому iнстйтуалiзууться правовий звязок мiж державою i особою.
Суд повинен забезпечити захист соцiально-економiчних, по-
лiтичних прав,особистих прав та свобод громадян. Судовий за-
хист - найвища гарантiя забезпечення прав та свобод грома-
дян, оскiльки суд посiдау певне становище у системi влади.
Видатний юрист А. Ф. Конi був глибоко правий, коли писав:
<Там, де йдеться про ставлення цiлого суспiльства до своєх спiв-
членiв, про обмеження єх особистоє волi в iмя загального блага i
про захист прав окремих громадян, - ця справедливiсть повинна
вiдбиватися у законодавствi, яке тим вище, чим глибше воно вдив-
ляуться в життуву правду людських потреб та можливостей, - i в
правосуддi, що вершиться судом, який тим вище, чим бiльше в
ньому живого, а не формального ставлення до особи людини>.
У цьому твердженнi немау перебiльшення, бо iснуу глибокий
звязок мiж послiдовним i демократичним розвитком полiтичних
iнститутiв будь-якого суспiльства та становленням iдеє правосуд-
дя. iсторiя розвитку суспiльства свiдчить про незмiнний взаумо-,
звязок, демократизацiє суспiльного життя i правового розвитку,
в тому числi судових реформ. Тому в iсторiє судових реформ
можна знайти не тiльки факти змiни умов здiйснення правосуд-
дя, що цiкавить перш за все юристiв, але й вiдображення рiзних
соцiальних умов, надiй, прагнень, настроєв людей.
Таким чином, сутнiсть правосуддя насамперед полягау в
тому, що воно мау втiлювати винятковiсть судовоє влади у дер-
жавi. Звiдси зрозумiло, чому змiни в полiтичнiй, економiчнiй, со-
Кони А. Ф, СобраниесоЧинений. М., 1968. Т. 6. С. 25.
Судова вада i правосудд-я у цивiльних справах 11
.цiальнiй сферах суспiльства нерозривно повязанi з побудовою
правовоє держави, правовою реформою й впровадженням винят-
ковостi судовоє влади. -
Крiм винятковостi судовоє влади в правосуддi повинна втiлю-
ватися i повнота судовоє влади. Повнота судовоє влади - не-
вiдумна якiсть правосуддя. Вона вiдбивауться в тому, що в пра-
вовiй державi правосуддя повинно .бути доступним, iнакше кажу-
чи, всi громадяни повиннi мати рiвнi можливостi використовувати
судовий захист своєх прав i-охоронюваних законом iнтересiв. Крiм
того, повнота судовоє влади передбачау, цю всi громадяни без ви-
нятку визнаються рiвними перед судом. Це не тiльки теоретичне
положення, це - аксiома, :яка пiдтверджена соцiально-iсторичною
практикою i знайшла своу закрiплення в мiжнародно-правових до-
кументах з прав людини. Так, згiдно iз ст. 8 Загальноє декларацiє
прав людини кожна людина мау право на ефективне поновлення
в правах компетентними нацiональними судами у випадках пору-
шення єє основних прав, наданих єй конституцiую чи законом.
Якщо винятковiстьсудовоє влади - це, так би мовити, гене-
тична ознака правосуддя i стверджуу вiдокремлення судовоє вла-
ди вiд законодавчоє i виконавчоє, то повнота судовоє влади у фун-
кцiональною ознакою правосуддя, визначау сферу правосуддя,
тобто сферу реалiзацiє судовоє влади. .
В громадськiй свiдомостi iдея правосуддя повязууться саме
з повнотою влади. Дiйсно, повнота судовоє влади, поряд з єє ви-
нятковiстю, дозволяу називати правосуддя <правосуддям>, доз-
воляу розглядати iнститут правосуддя як гарантiю реалiзацiє сво-
боди i справедливостi, правового порядку.
iдея повноти судовоє влади як принцип закрiплена в чинно-
му законодавствi. Згiдно iз ст. 6 ЦПК правосуддя в цивiльних
справах здiйснюуться на засадах рiвностi перед законом i судом
усiх громадян незалежно вiд єх походження, .соцiального i май-
нового стану, расовоє i нацiональноє належностi, статi, освiти,
мови,ставлення до релiгiє, роду i характеру занять, мiсця прожи-
вання та iнших обставин. Повнота судовоє влади знайшла своу
закрiплення в Конституцiє Украєни, яка проголосила право гро-
мадян на судовий захист серед основних прав громадянина, що
вiдповiдау мiжнародно-правовим стандартам. В статтi 14 Мiжна-
родного пактупро громадянськi й полiтичнi права передбачено,
що кожний громадянин мау право при розглядi будь-якого кри-
мiнального звинувачення, яке предявлене йому, чи при визна-
Глава i
беруть участь у справi, i сукупнiсть цивiльних процесуальних пра-
вовiдносин мiж судом i заiнтересованими особами та органами
держави, що беруть участь у справi.
Поряд iз спробами дати визначення поняття цивiльного про-
цесу iснуу думка, що цiує проблеми не iснуу взагалi. В. Н. Щег-
лов пiдкреслюу, що дiяльнiсть учасникiв правовiдносин в iнших
галузях права, на вiдмiну вiд процесуального, не видiляуться як
окрема категорiя. Немау необхiдностi видiляти єє i в процесу-
альнiй теорiє. У суспiльних вiдносинах, врегульованих нормами
права, вiдокремлення дiяльностi неминуче веде до єє вiдриву вiд
правовоє форми i до протиставлення правовiй формi, що одна-
ково неприпустимо. На основi цього робиться висновок про то-
тожнiсть понять цивiльного процесу i цивiльних процесуальних
правовiдносин. Цивiльний процес у суспiльними вiдносинами,
врегульованими цивiльним процесуальним правом.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197