ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

д. Однак всі ці перетворення, які тією чи іншою мірою провадилися в нових незалежних державах, не привели до корінної зміни їх соціально-економічної і правової структури. Панівне становище і владу зберегли великі землевласники. Аграрне питання в ході революції не було вирішене. Зберігалося деякий час рабство негрів і індійців, залишився пеонаж.
Організація нової державної влади. У період становлення незалежних держав Латинської Америки найпоширенішою була респуб-
268
Ромашок буржуазної исрлскии І)о початку А V сі
Розділ II
ліканська доктрина. Велику роль ІуІ виправ приклад Сполучених Штатів Америки. Однак утвердження республіканського ладу відбувалося шляхом гострої боротьби. Так, у Мексиці після проголошення незалежності в 1822 році Ітурбідс оголосив себе Імператором Августином ї і лише 1824 року країна сі?ла республікою. В Аргентині «республіканська представницька форма» встановилася в 1826 році. Монархічна форма правління існувала довгий час у Бразилії. Конституція і 824 року встановлювала своєрідний «розподіл влади». Імператору Педру І належала виконавча і так звана регулятивна влада (призначення сенаторів, розпуск палати депутатів, призначення і звільнення міністрів і т.ін.). Законодавча влада здійснювалася Генеральною асамблеєю, яка складалася з Сенату і Палати депутатів, що обиралася на чотири роки. І, нарешті. Конституція декларувала незалежність суддів. У 1889 році відбулося повалення монархії. У 1891 році була прийнята нова республіканська конституція Бразилії, яка сприйняла державний лад Сполучених Штатів.
Гострі розбіжності виникали при вирішенні питання про державну єдність і ступінь централізації державного управління. Такі лідери визвольного руху, як Ф. Міранда, С. Болівар та інші з метою об'єднання всіх патріотичних скл виступали за угворення великих централізованих унітарних держав. Тим часом місцеві поміщики-латифундисти відстоювали, як правило, сепаратизм, партикуляризм, шо давало їм усю повноту влади на місцях, а тому вони підтримували ідею федеративного державного устрою.
Особливо напруженою була боротьба між цими напрямками в Аргентині. Спочатку тут перемогу отримали прихильники сильної централізованої держави, але в 1831 році був прийнятий Федеральний пакт, який за своїм змістом нагадував Статті конфедерації США 1781 року. Відповідно до Конституції 1891 року набирає федерального устрою Бразилія, яка тепер отримує назву Сполучені штати Бразилії.
Своєрідна державна організація була запропонована С. Боліваром для Болівії. Розроблена ним Конституція Болівії 1826 року передбачала сильну державну владу. Вона була побудована на принципі розподілу влади, причім поряд з законодавчою, виконавчою і судовою гілками влади Конституція виділяла так звану «виборчу владу», тобто право участі у виборах.
Законодавчий корпус включав три палати: Трибунат. Сенат і Цен-зорат. Виконавча влада вручалася незмінному президенту, який призначав за згодою палат віце-президента і міністрів. Але надії Боліва-
269
І
Частина третя
Історія держави і права Нового часу
ра вирішити всі проблеми шляхом простої централізації урядової влади не виправдалися. В 1829 році Конституція 1826 року була скасована. В Болівії почалася тривала смуга політичної нестійкості.
В цілому держави Латинської Америки були президентськими республіками. В деяких країнах президент обирався за зразком США посередніми виборами. Так, в Аргентині глава держави і віце-президент визначалися колегією вибірників. В інших державах (Бразилія, Перу, Болівія) президент обирався прямим голосуванням.
Характерною особливістю державно-правової і політико-пар-тійної структури латиноамериканських держав був кауділізм — політичне лідерство, яке базувалося на персональному авторитеті диктатора і військовій силі групування, що мало владу або боролося за неї. Військові диктатори — каудільо спиралися на місцевих поміщиків, власні збройні загони, використовували політичні партії.
Державні перевороти ставали звичайним явищем у більшості латиноамериканських держав, що призводило до соціальної нестабільності. Так, у Колумбії було в цей період розв'язано двадцять сім громадянських воєн. Суперницькі угруповання Болівії до 1898 року зробили більше шістдесяти переворотів, жертвами яких стали шість президентів. У Гондурасі до 1903 року сто п'ятнадцять разів змінювалася влада.
Диктатори, які здійснювали державні перевороти, і політичні угруповання, що їх підтримували, намагалися посилити свою владу шляхом пристосування всього державного апарату до своїх політичних інтересів. У зв'язку з цим каудільо, як правило, скасовували раніше діючі конституції і організовували розробку і «прийняття» нових конституційних актів. Так, в Еквадорі в XIX столітті змінилося дванадцять конституцій, у Болівії — дев'ять, в Колумбії — одинадцять, в Венесуелі — одинадцять і т.д.
Сполучені Штати використовують каудилізм у своїх інтересах. Диктатури, які встановлювалися за допомогою США (у Венесуелі, Панамі, на Гаїті), були найбільш антинародними і найбільш терористичними.
Глава VIII КОЛОНІАЛЬНІ ІМПЕРІЇ
Великі географічні відкриття XV століття поклали початок гострій боротьбі європейських держав за нові невідомі землі. Першими на
270
Розвиток буржуазної держави \ до початку XX століття___ \
Розділ II
шлях загарбання далеких земель вступили Іспанія і Португалія і деякий час безроздільно панували на морях і океанах. Але поступово й інші держави Європи починають провадити політику колоніальних захватів. Боротьба між ними за нові володіння особливо загострилась у XVIII столітті, коли була підірвана колоніальна монополія Іспанії та Португалії і на перше місце серед держав-колонізаторів вийшли Англія, Франція і Голландія.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166

ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ    

Рубрики

Рубрики