Вона здійснювала також контроль за діяльністю службових осіб і провадила докімасію, а також остаточно затверджувала постанови народних зборів.
Важливу роль в управлінні Афінською державою відігравали окремі посадові особи. Вони обиралися відкритим голосуванням на народних зборах або жеребом. Обирались, як правило, строком на один рік, за свою службу отримували (за винятком стратегів) винагороду.
Головними службовими особами були стратеги і архонти. Колегія стратегів складалася з десяти членів, які обиралися народними зборами. У V столітті до н.е. вони набули дуже важливих повноважень. Стратеги розпоряджалися коштами, що виділялись на утримання армії та флоту, мали деякі повноваження у сфері зовнішніх відносин, підписували перемир'я і т.д. Мали вони також судові функції при розгляді воїнських злочинів. У разі війни стратеги вирушали на чолі війська.
Політична роль архонтів була незначною. Як єдина колегія вони виступали рідко — при вирішенні народними зборами питання про остракізм і при перевірці посадових осіб. За першим архонтом —
Державний лад Афін (У-ІУ ст. до н.е.)
Народні збори
Рада п'ятисот
Геліея
Посадові особи
архонтом-епонімом (його іменем називали рік, протягом якого діяла колегія) зберігалися лише судові функції в сімейних справах, другий архонт — архонт-базилевс відав питаннями релігійного культу. Ар-хонт-полемарх займався справами іноземців. Інші шість архонтів-фесмофетів мали лише судову владу. ч
Були також посадові особи, які розпоряджалися державним майном, займалися державною скарбницею, стежили за порядком і т.ін. Деякі судові функції зберігав ареопаг. Обирали в Афінах і службовців поліції. До них належали астиноми, які відповідали за чистоту, наглядали за будівельними роботами; агораноми, що наглядали за роботою ринків; метрономи, які контролювали міри і ваги; інспектори портів і гаваней. Обирали їх народні збори жеребкуванням. Поліцейські функції виконували також раби-токсоти.
Афінська армія формувалася на базі загального ополчення вільних громадян вісімнадцяти-шістдесяти років. Під час війни кожна філа повинна була виставити загони важкоозброєних та легкоозброєних воїнів і певну кількість кінноти, надалі з'являються і наймані війська, які охороняли насамперед кордони Афінської держави.
Чисельність посад і різного роду колегій, плата громадянам за виконання службових обов'язків призводили до того, що до управління державою були залучені майже всі вільні повноправні громадяни, і Афіни перетворилися на рабовласницьку демократичну республіку.
Грецька колонізація Північного Причорномор'я. Антична рабовласницька цивілізація тією чи іншою мірою впливала на життя численних осілих та кочових племен, які населяли північне Причорномор'я, Причому найважливішу роль відіграли грецька колонізація причорноморських земель і утворення грецьких міст-колоній.
Перше поселення грецьких колоністів з'явилося ще в VII столітті до н.е. на острові Березань біля гирла Дніпро-Бузького лиману. В VI столітті до н.е. вже було засновано ряд міст: на березі Бузького лиману Ольвію, в Криму — Феодосію, Пантікапей. У V столітті до н.е. виникають Херсонес, Тіра та ін. Свого розвитку ці міста досягають у У-ІУ століттях до н.е., після чого починається їх занепад. У III столітті н.е. міста-колонії на території Північного Причорномор'я вступають у період загального розкладу, що привів через сто з лишком років до їхньої остаточної загибелі.
За своєю суттю грецькі міста-колонії Північного Причорномор'я мало чим відрізнялися від метрополії. Важливе місце в економічно-
48
49
Частина перша
/Історія держави і права /______Стародавнього світу
Держава і право античного світу
\
Розділ II
му житті Ольвії, Херсонеса та інших міст займали землеробство і скотарство. Значну роль відігравало ремісниче виробництво. Інтенсивно розвивалася заморська торгівля.
До панівної верхівки належали судновласники, купці, господарі ремісничих майстерень, землевласники та ін. Існувала і значна за своєю кількістю верства вільних землеробів, ремісників, дрібних торговців, основну масу експлуатованих становили раби, їх праця використовувалася як у ремісничому виробництві, так і в сільському господарстві, на розробках солі, в домашньому господарстві. Крім того, раби становили значну частину експорту.
Державний лад грецьких міст Причорномор'я створювався на тих самих засадах, що й політичний устрій античних полісів Греції. За формою правління ці міста були демократичними або аристократичними республіками, причому, якщо в У-ІІ століттях до н.е. тут переважав демократичний елемент, то, починаючи з І століття до н.е., основні посади опиняються в руках невеликої групи аристократичних сімей, демократична республіка замінюється аристократичною. Найвищим органом державної влади в містах північного Причорномор'я були народні збори. Значну роль в управлінні відігравала також рада міста — орган влади, який діяв постійно. Вона обиралася народними зборами і являла собою виконавчу владу. Третьою ланкою міського управління були виборні колегії — магістратури або посадові особи — магістрати, які очолювали окремі галузі управління.' Вони займалися фінансами, роботою судових установ, військовими справамц. Найвпливовішою серед міських магістратур була колегія архонтів. Питаннями оборони відала дуже авторитетна колегія шести стратегів. Правовими питаннями займалася колегія продиків — юридичних радників. Агораноми та астіноми наглядали за порядком у місті, за станом доріг і громадських будівель.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166