Таке позбавлення називають побiчним.

Однак, заповiдач у заповiтi може прямо вказати, що все своу
майно вiн заповiдау дружинi, а сина позбавляу права спадкоумст-

466

ва. В цьому випадку ми маумо пряме позбавлення спадщини -
тут син так само нiчого не одержить у спадщину. Проте коли б
дружина вiдмовилась вiд спадщини, доля спадкового майна ви-
рiшувалась би по-рiзному в першому i другому випадку.

При побiчному позбавленнi спадщини все майно перейшло б
до сина вiдповiдно до статтi 554 ЦК Украєни. При прямому поз-
бавленнi спадщини син не одержав би нiчого i майно перейшло
б за законом до спадкоумцiв другоє черги, а при єх вiдсутностi чи
єх вiдмовi вiд спадщини за правом спадкоумства - до держави.

Пiдпризначення спадкоумця. Закон надау заповiдачу право роз-
порядитися, до кого перейде його майно, якщо зазначений у
заповiтi спадкоумець помре до вiдкриття спадщини або не прийме
єє (ст.536 ЦК Украєни).

Наприклад, заповiдач може вказати, що вiн все своу майно
заповiдау дружинi, а якщо б вона померла до вiдкриття спадщи-
ни чи вiдмовилась вiд неє, вiн майно заповiдау брату. Таке роз-
порядження називауться пiдпризначенням спадкоумця.

Не можна в заповiтi пiдпризначати спадкоумця до того спад-
коумця, який прийме спадщину. Так, нотарiус не повинен по-
свiдчити заповiт, у якому було б заповiдано майно певному спад-
коумцю за умови, що це майно пiсля смертi спадкоумця перей-
шло б до тiує чи iншоє особи.

Якщо такий заповiт був би посвiдчений, його необхiдно було б
визнати недiйсним у частинi пiдпризначення спадкоумцiв до спад-
коумця, оскiльки таке розпорядження у угодою, спрямованою
на обмеження правоздатностi спадкоумця, а саме - на позбав-
лення його такого елемента правоздатностi, як право заповiдати
майно.

Заповiдальний вщказ. Заповiдач мау право зобовязати спад-
коумцiв за заповiтом виконати дiю на користь однiує або кiлькох
осiб. Такi особи називаються вiдказоодержувачоми, а саме роз-
порядження - заповiдальним вiдказом.

Вiдказоодержувачами можуть бути як особи, що входять в коло
спадкоумцiв за законом, так i особи, що не у спадкоумцями за
законом (ст.538 ЦК Украєни).

Наприклад, заповiдаючи майно дружинi, спадкодавець зобо-
вязуу єє кожного мiсяця виплачувати певну суму племiннику до
досягнення ним 25-рiчного вiку.

Внаслiдок такого розпорядження вiдказоодержувач набувау пра-
ва вимоги до спадкоумця, що прийняв спадщину, обтяжену <за-
повiдальним вiдказом>. Якщо б дружина спадкодавця (у наведе-
ному прикладi), прийнявши спадщину, вiдмовилась вiд вико-
нання покладеного на неє обовязку, племiнник вправi був би

467

звернутися з позовом до суду i в примусовому порядку домогти-
ся здiйснення свого права. Проте спадкоумець, на якого покла-
дено заповiдачем виконання заповiдального вiдказу, зобовяза-
ний виконати його лише в межах дiйсноє вартостi спадкового
майна, що перейшло до нього.

У випадку смертi-спадкоумця, на якого було покладено вико-
нання заповiдального вiдказу, або неприйняття ним спадщини
зобовязання виконання заповiдального вiдказу переходить до
iнших спадкоумцiв, якi одержали його частку (ст.538 ЦК Украє-
ни).

Вiдказоодержувач внаслiдок заповiдального вiдказу одержуу
лише вiдповiдне право. По боргах спадкодавця вiн вiдповiдаль-
ностi не несе.

Чинним законодавством Украєни спецiально передбачено мож-
ливiсть покласти на спадкоумця обовязок надати iншiй особi
право довiчного користування будинком, оскiльки такi заповi-
дальнi вiдкази часто зустрiчаються у повсякденному життi та за-
чiпають iстотнi iнтереси вiдказоодержувачiв. У статтi 539 ЦК Ук-
раєни зазначено, що заповiдач вправi покласти на спадкоумця,
до якого переходить жилий будинок, зобовязання надати iншiй
особi довiчне користування цим будинком або певною його ча-
стиною. У разi наступного переходу права власностi на будинок
або на вiдповiдну частину будинку до iншоє особи право довiч-
ного користування зберiгау силу. Отже, коли спадкоумець, який
одержав у спадщину будинок, продасть чи подаруу" його iншiй
особi, Вiдказоодержувач зберiгау право користування цим бу-
динком або його частиною вiдповiдно до змiсту заповiдального
вiдказу.

Якщо Вiдказоодержувач вiдмовиться вiд права, що обумовлене
на його користь у заповiдальному вiдказi, то воно переходить до
спадкоумця за заповiтом, на якого було покладено виконання
заповiдального вiдказу.

Покладання. Вiдповiдно до статтi 540 ЦК Украєни заповiдач
може покласти на спадкоумця виконання будь-який дiй, спря-
мованих на здiйснення будь-якоє загальнокорисноє мети. Таке
розпорядження називауться покладанням. Наприклад, заповiда-
ючи комусь бiблiотеку, спадкодавець вправi зобовязати цього
спадкоумця дозволити студентам учбового закладу, де працював
за життя спадкодавець, користуватися нею.

Отже, покладання переслiдуу деякi загальнокориснi цiлi, вна-
слiдок чого його виконання мають право вимагати iншi спад-
коумцi, органiзацiє, що зацiкавленi у виконаннi покладання, а
також прокурор.

468

На вiдмiну вiд заповiдального вiдказу покладання може мати i
немайновий характер.

Скасування та змiна заповiту. Заповiдач мау право в будь-який
час змiнити або скасувати зроблений ним заповiт (ст.544 ЦК
Украєни). З цiую метою заповiдач може подати вiдповiдну заяву
до нотарiальноє контори.

Змiнити або скасувати заповiт можна й iншим шляхом, а саме
- склавши новий заповiт. Заповiт, складений пiзнiше, скасовуу
попереднiй заповiт повнiстю або в частинi, в якiй вiн йому супе-
речить.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209