27

Виробничі ресурси обмежені, одні - відносно, інші -
абсолютно.
Віднесна обмеженість існує тому, що потреби виперед-
жать можливості виробництва, а останні обмежені наявними
ресурсами. Обмеживши потреби, можна відносно зменшити
й обмеженість ресурсів. Проте таке пояснення причин об-
меженості ресурсів стосується лише одного боку проблеми.
Необхідно також зазначити, що окремі види ресурсів, і на-
самперед невідтворювані, обмежені самою природою, отже,
раніше чи пізніше настане час їх вичерпання. Вчені вже
підрахували загальні розміри запасів нафти, газу, вугілля й
інших корисних копалин та строки їх вичерпання. Обмеже-
ними є площі чорноземів, лісів, водойм, басейнів річок. Щодо
цих ресурсів можемо говорити про їх абсолютну обмеженість.
Обмеженість виробничих ресурсів зумовлює появу цілої
низки складних економічних процесів і ситуацій. По-пер-
ше, в кожний дайми момент при досягнутому рівні наукв-
во-техмічиого прогресу наявні виробничі ресурси обмежу-
ють виробничу діяльність. По-друге, виникає потреба в
пркскорвяні технічного прогресу, який допомагає вводити
в обіг усе нові й нові ресурси. По-третє, виникає необ-
хідність всебічної економії виробничих ресурсів, ефектив-
ного і раціояалмюго їх використання. I, по-четверте, ак-
туальною стає проблема вибору виробничих ресурсів і
пошуку альтернативних варіантів їх використання.
Для характеристики стану використання ресурсів вжи-
вають поняття <повна зайнятість> і <повний обсяг вироб-
ництва>.
Повна зайнятість ресурсів означав, що всі придатні
ресурси використовуються у виробництві. Придатність же
ресурсів до використаная визначається їх фізичним станем
I соціальними обставинами. Якщо йдеться про трудові ре-
сурси, тобто про працівників, то придатними до роботи є
особи в працездатному віці. Його тривалість, продовження
або змояшення залежать і від суспільства: добробуту, си-
стеми охорони здоровя, державного законодавства. Сус-
пільство також визначає придатність до використання таких
ресурсів, як земля, виробничі фонди. Так, частина орних
авмвль свідомо вилучається із сівозміни під пар. Може
виникнути потреба в зупинці цеху з метою його технічної
реконструкції або на період економічних криз.
Повний обсяг виробництва означає, що виробничі ре-
сурси суспільства використовуються в такій комбінації і
на такій техиічній основі, що забезпечують найбільший
економічний результат.
28

В умовах обмеженості ресурсів, як зазначалося вище, п-
ред суспільством і окремими виробниками виникає проблема
вибору, пошуку альтернативних варіантів використання
ресурсів. Вибір альтернативних варіантів полягає у пвшуках
найефективнішої комбінації ресурсів, а отже, і найраці-
ональнішого їх використання. Соціально-економічні орієн-
тири цього процесу, тобто його цілі, такі; 1) задоволення по-
треб людей у тих чи інших споживчих благах, оптимізація
процесу споживання; 2) збереження й охорона навколиш-
нього середовища; 3) економія ресурсів; 4) зростання віддачі
ресурсів; 5) здешевлення продукції та послуг; 6) удоскона-
лення виробництва; 7) забезпечення перспектив розвитку
виробництва і суспільного споживання.
Загальним орієнтиром у виборі альтернативних варіан-
тів використання ресурсів є досягнення повної їх зайнятості
і повного обсягу виробництва.
Таблиця 2
Альтернативні варіанти використання ресурсів на виробництво
засобів виробництва і предметів споживання
за умови повно? зайнятості ресурсів
Напрями використання ресурсів
В.
аріант
и
вибор
у
реув
а
в

А
В
С
0
Е
Засоби виробництва, тис. умов. од.
60
55
45
ЗО
0
Предмети споживання, тис. умов. од.
0
10
20
зо
40

Проілюструємо вибір альтернативних варіантів викори-
стання ресурсів на виробництві засобів виробництва і пред-
метів споживання. Приймемо за умову 5 варіантів вико-
ристання ресурсів з відповідною комбінацією Л, В, С, ,
Е (див. табл. 2). Варіант А передбачає, що наявні ресурси
використовуються винятково для виробництва засобів ви-
робництва Сіх було створено 60 тис. умовних одиниць),
варіант Е - для виробництва предметів споживання (їх
було створено 40 тис. умовних одиниць). Такі варіанти
не можуть бути прийняті як реальні. В, С, О є проміжними
варіантами використання ресурсів: із збільшенням частки
одного виду продукції частка іншого виду зменшується, і
навпаки.
Оптимальний варіант вибору і використання ресурсів
має прагнути до такої їх комбінації, яка б забезпечила
необхідний фонд особистого споживання і водночас фонд
виробничого споживання, що використовується для вгдш-
29

кодування спожитих засобів виробництва і впровадження
додаткових. Переключаючи ресурси на виробництво пред-
метів споживання, суспільство скорочує можливості для
створення засобів виробництва, і навпаки.
Якщо перенести дані таблиці 2 на графік, то матимемо
криву виробничих можливостей (див. мал. 11). Виробницт-
во засобів виробництва розміщено на вертикальній осі, а
предметів споживання - на горизонтальній. Точками А,
В, С, О, Е позначені можливі варіанти вибору ресурсів.
Зєднавши ці точки, дістанемо криву виробничих можли-
востей. Вона визначає певну межу виробництва засобів
виробництва і предметів споживання за наявних ресурсів.
Рухаючись по кривій, спостерігаємо різні варіанти у
комбінації ресурсів. Так, у точці В ресурси розподіляються
так, що з них буде вироблено 55 тис. умовних одиниць
засобів виробництва і 10 тис.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80