2. Оптимальним розміром підприємства є такий, який
забезпечує виробництво конкурентоспроможної продук-
ції.
3. За розмірами підприємства поділяються на великі,
середні, малі. Кожний вид має як переваги, так і не-
доліки.
4. У сільському господарстві поширеною формою під-
приємництва є фермерство, що грунтується на приватній
власності на засоби виробництва і праці власників та Д
членів їхніх сімей.
5. Крім приватних підприємств, ринкова система включає
колективні підприємства, наприклад кооперативи.
6. У ринковій економіці функціонують і державні під-
приємства. За принципом діяльності вони відрізняються
від державних підприємств в адміністративній економі-
ці.
7. Різні види підприємств можна класифікувати за чотирма
критеріями: формою власності, організаційною формою,
розміром, видом діяльності.
КОНТРОЛЬНI ЗАПИТАННЯ 1 ЗАВДАННЯ
1. Керуючись схемою на малюнку 34, охарактеризуйте відоме вам підпри-
ємство за різними критеріями.
2. Якого розміру, на ваш погляд, має бути підприємство, що виробляє;
а) підйомні крани; б) міксери; в) одяг для молоді?
3. Спробуйте знайти спільне і відмінне в поняттях <мале підприємство>, \
<кооператив>.
4. Чим відрізняються державні підприємства в ринковій та адміністративній
економіці?
118

Тема 4. Функції підприємця
і підприємницький доход
Ми вже розглядали основні типи, види і форми підприєм-
ницької діяльності. Її успіх завжди залежить від головної
дійової особи - самого підприємця, який виконує незамінні
функції в процесі виробництва та реалізації продукції і може
привести фірму до успіху або до банкрутства. В разі успіху
підприємець одержує доход, прибуток, винагороду.
Тепер зясуємо, за що підприємець одержує доход і
яка структура цього доходу.
Функції підприємця. У своїй діяльності підприємець,
насамперед, реалізує свій особистий, приватний інтерес.
Він організовує справу таким чином, щоб мати від неї
найбільшу вигоду. Постає питання: чи не суперечить власне
збагачення підприємця суспільним інтересам? Суперечність
між приватними і суспільними інтересами обєктивно існує.
В гонитві за максимальною вигодою підприємець шукає
товар, який його збагатить, не дуже дбаючи про добробут
людей, про створення для них нормальних умов. Заради
високих прибутків він може заощаджувати на своїх пра-
цівниках, забруднювати навколишнє середовище, зловжи-
вати рекламою тощо. Чи означає це, що суперечності між
приватними та суспільними інтересами є не тільки обєк-
тивними, а й неподоланними? Кожне суспільство пропонує
свої шляхи подолання цих суперечностей.
Подивимося, як розвязує проблему подолання супе-
речностей між приватними і суспільними інтересами рин-
кова економіка.
Механізм розвитку ринкової економіки включає в себе
як стимули, так і обмежувачі приватного інтересу. Першим
з обмежувачів є сам споживач. Підприємці вироблятимуть
лише ті товари, які потрібні людям (непотрібні просто не
купуватимуть). Вони уважно стежитимуть за попитом й
намагатимуться якнайшвидше відповісти на нього пропо-
зицією, оскільки швидкий оборот капіталу є вигідним і
забезпечує прибуток. Отже, ринок <невидимою рукою> (як
висловився А. Сміт) спрямовує інтереси підприємця на
задоволення потреб споживачів. За А. Смітом, ми, очікуючи
свій обід; маємо розраховувати не на щедрість мясника,
пивовара чи пекаря, а на те, що всі вони реалізовуватимуть
свій приватний інтерес. При цьому підприємець, спонуку-
ваний власними інтересами і керований <невидимою рукою>
119

ринку, може досягти таких результатів, які навіть
входили в його наміри.
Другим обмежувачем приватних інтересів є діяльність
держави. Через такі засоби регулювання, як податки, до-
тації, штрафні санкції, держава може стимулювати вироб-
ництво потрібної продукції й обмежувати виробництво не-
бажаної. У першому випадку, коли держава хоче |
підтримати виробництво певного виду продукції, підпри-
ємцю буде надано дотацію, в другому - йому встановлять
більші податки. Держава може застосовувати штрафні санк-
ції щодо підприємців, які порушують закони: займаються
недозволеною діяльністю, забруднюють довкілля тощо.
Держава навіть може заплатити підприємцю за у тримання]
від нарощування виробництва. Наприклад, держава запла-|
тить фермерові за те, щоб він не збільшував вирубку лісу |
або розмірів посівних площ, якщо в цьому немає суспільної |
потреби. Держава також стежить за тим, щоб підприємці!
не порушували прав ні працівників (встановлення мінімуму |
зарплати, регулювання звільнення і найму), ні споживачів |
(законодавчий захист їхніх прав). |
Обмежувачем зростаючих апетитів підприємців є також |
ринкова інфраструктура. Установи ринкової інфраструкту-;
ри не дають підприємцю можливості встановлювати будь-,
яку ціну за свій товар, довільно визначати розмір заробітної
плати. Товарні біржі та біржі праці сприяють усуненню
значних коливань цін на продукти праці та саму працю.;!
Отже, ринкова економіка, стимулюючи розвиток під"
приємницької діяльності, створює умови для узгодження?
приватних і суспільних інтересів.
Невідємною рисою сучасного підприємництва є його|
участь у розвязанні соціальних та економічних пробле
суспільства. Наприклад, у США ділові кола вкладакуі
значні кошти у реконструкцію старих міських районів>
сприяють підвищенню рівня зайнятості, розробляють влас
екологічні програми, здійснюють пожертви для розвязаї
соціальних проблем.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80