> і вра-
ховуючи, що у 1992 р. кількість працездатних досягла 28 млн чоловік,
визначте, яку частину працездатних складали безробітні.

Тема 4. Iнфляція як макроекономічне
явище
Причини інфляції, як і причини безробіття, полягають у по-
рушенні макроекономічної рівноваги. Оскільки інфляція
проявляється в зростанні цін, то її рівень визнача-
ється рівнем пін, а точніше, індексом цін. Iндекс цін показує,
на скільки процентів піни поточного року (місяця) вищі від
цін попереднього (базового), і розраховується за такою фор-
мулою:
Iндекс цін
поточного
року (рівень
інфляції)
Ціна споживчого кошика поточного року " і лп Ї/
Ціна відповідного споживчого кошика
базового року
Споживчий кошик - це фіксований набір товарів і
послуг.Базовий - це рік, у порівнянні з яким ми хочемо
знати зміну цін. Для розрахунку темпів інфляції, тобто
швидкості зростання цін, існує така формула:
162

Iндекс цін поточного - Iндекс цін базового року
темп.- - -й"--------------------------х100%
інфляції Iндекс цін базового року
Iнфляція зумовлюється двома головними причинами:
1) надлишковим попитом; 2) зростанням витрат. Відпо-
відно до цього розрізняють інфляцію попиту та інфляцію
витрат.
Iнфляція попиту виникає в умовах надлишкового
сукупного попиту. Попит стає надлишковим тоді, коли
виробництво не може відреагувати на його зростання ре-
альним збільшенням обсягів валового національного про-
дукту. В свою чергу, виробництво тоді не може далі збіль-
шувати обсяги ВНП, коли воно досягає межі використання
наявних ресурсів. Пригадайте графік виробничих можли-
востей (розділ I, тема 4). Стану надлишкового попиту на
ньому відповідала точка Р, розміщена поза межами ви-
робничих можливостей.
Як може виникнути надлишковий попит? Щоб відпо-
вісти на це запитання, пригадаймо, що сукупний попит
визначається сукупними витратами споживачів, держави,
підприємців (інвестиції) та іноземців.
Витрати споживачів створюють надлишковий попит на
товари і послуги в умовах інфляційного очікування, коли
споживачі, переконані у неминучості підвищення цін, ско-
рочують заощадження і збільшують поточне споживання.
Державні витрати створюють надлишковий попит тоді,
коли держава істотно підвищує соціальні гарантії чи воєнні
витрати або надмірно розширює державний сектор, беручи
на себе витрати на його утримання.
Витрати чідприємців можуть спричинити надлишковий
попит за умови сплеску інвестиційних витрат у періоди
економічних бумів, докорінної перебудови галузей тощо.
Iнфляція витрат виникає зі збільшенням витрат
виробництва і зменшенням сукупної пропозиції.
Найважливішими факторами інфляції витрат є підви-
щення номінальної заробітної плати і підвищення цін на
сировину та енергоносії. Якщо підвищення заробітної плати
не врівноважується збільшенням погодинного виробітку
(продуктивності праці), то зростають витрати на одиницю
продукції. Зростання витрат дає поштовх до зростання цін.
За умови підвищення цін на сировину та енергоносії також
зростають витрати на одиницю продукції, що викликає
зростання цін. Обидва фактори інфляції витрат призводять
до зниження сукупної пропозиції.

б
163

Вважається, що в умовах ринкової економіки інфляція
витрат спроможна сама себе обмежувати: зменшення про-
пезиції веде до скорочення реальних обсягів ВНП і зайня-
тості, що стримує подальше зростання витрат. Досить оче-
видним є те, що інфляція витрат за будь-яких умов здатна
на самовідтворення: підвищення зарплати породжує зро-
стання цін, яке, в свою чергу, вимагає підвищення зарплати
на відшкодування втрат від зростання цін.
Iнфляція є результатом порушення макроекономічної рів- Ї
новаги, водночас вона сама породжує низку соціально-еконо-
мічних проблем. Розглянемо наслідки інфляції (див. мал. 51).
Iнфляція знецінює заощадження. Для тих, хто зберігає
гроші в готівковій формі або в банку чи вкладає їх в
облігації, кожне підвищення цін зменшує купівельну спро-
можність грошей. Банки захистять клієнтів від втрат, по-
вязаних з інфляцією, лише в тому разі, коли встановлений
ними процент по вкладах перевищуватиме рівень інфляції.
Iнфляція зменшує поточне споживання. Навіть якщо
із підвищенням цін відбувається перегляд ставок зарплати,
то поточне споживання зменшується, тому що, по-перше,
ніколи не буває 100-процентних індексацій доходів; по-
друге, перегляд ставок потребує часу, протягом якого ціни
можуть зрости ще більше.
Внаслідок інфляції поглиблюється майнова нерівність.
У структурі споживання є товари нееластичного попиту,
обсяг споживання яких не може зменшитись із підвищен-
ням цін. Якщо багатші прошарки суспільства переключають
частину своїх заощаджень на збереження старої структури
споживання, то бідніші змінюють цю структуру, скорочу-
ючи споживання товарів еластичного попиту. Прикладом
такої ситуації є зменшення споживання овочів і мяса і
збільшення - хліба та картоплі у період масового підви-
щення цін на продовольчі товари.
Iнфляція зменшує зацікавленість у продуктивній праці.
Під час інфляції втрачається сенс кращої роботи, бо до-
даткові доходи поглинаються зростаючими цінами.
Iнфляція гальмує технічний прогрес. Це відбувається
тому, що підприємцеві вигіхніие купувати дешеву робочу
силу, ніж дорожчі і технічно досконаліші засоби вироб-
ництва. Нестабільні ціни змушують підприємців відмов-
лятися від інвестицій у нові технології. Під час інфляції
ціни перестають виконувати роль ринкових орієнтирів.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80