По-третє, одноосібному володінню властива простота в
Їрганізації фірми та її ліквідації В обох випадках достатньо
-"інше рішення самого підприємця.
105

Корпорації Партнерства

Малюнок 33. Частка різних типів підприємств США:
а) до іх загально? кількості; б) у загальному обороті.
Водночас одноосібні володіння мають деякі недоліки,
які правильніше було б вважати обмеженнями. Це насам-
перед обмежені можливості для розширення капіталу.
Збільшення обсягів виробництва відбувається за рахунок
прибутку, якого може бути замало. Власники невеликих
фірм часто банкрутують, не можуть розраховувати на
значні кредити банків. Крім того, обмеженими є можливості
<одноосібника> в управлінні виробництвом. Адже одна особа
має приймати рішення з усіх виробничих, фінансових,
технічних, комерційних та інших питань. Часто підпри-
ємцеві бракує компетентності, що призводить до помил-
кових рішень.
До недоліків одноосібного володіння можна віднести і
повну відповідальність підприємця. За свої борги, кредити,
збитки він відповідає не лише активами фірми, а й своїм
особистим майном. Банкрутство фірми є одночасним бан-
крутством її єдиного власника.
Одноосібні володіння - найменш стійкі організаційні
форми бізнесу. Щорічно в країнах з ринковою економікою
велика частина новостворених фірм гине.
Отже, враховуючи переваги і недоліки одноосібного
підприємства, можна зробити висновки, що ця форма біль-
ше підходить тим підприємцям, які високо цінують власну
незалежність, здатні на неабиякий ризик, надають перевагу
виробництвам з коротким циклом, де швидко можна одер-
жати прибуток.
Партнерство, або товариство,- така форма органі-
зації бізнесу, коли дві чи більше окремих осіб ведуть
справу як співвласники на підставі укладеного договору.
Є два види партнерства: звичайне, або генеральне, та з
обмеженою відповідальністю. Партнери обєднують свої фі-
106

нансові ресурси і вміння вести справу. Вони розподіляють
ринок, прибутки, збитки згідно домовленості. Звичайне
партнерство передбачає необмежену відповідальність за
справи фірми в розмірах як свого внеску, так і своїх
особистих коштів. Обмежена ж відповідальність партнерів
ніколи не перевищує суми, яку вони внесли в справу.
Частка партнерств у ринковій економіці, як правило,
невелика, як і в грошовому обігу. Вони більш поширені
в таких галузях, як медицина, юриспруденція, бухгалтерія,
що повязано з економічними особливостями цієї форми.
Розглянемо, які переваги партнерство має перед одно-
осібними володіннями.
По-перше, зростають фінансові можливості фірми внас-
лідок обєднання кількох капіталів. Банки сміливіше дають
кредити таким фірмам.
По-друге, вдосконалюється управління фірмою. Зявля-
ється спеціалізація в управлінні, тобто розподіл управлін-
ських функцій між партнерами. Крім того, є можливість
найняти і професійних менеджерів.
По-третє, як і одноосібні володіння, партнерства користу-
ються податковими пільгами, оскільки прибуток кожного
учасника оподатковується як його індивідуальний доход.
Проте партнерства не позбавлені й недоліків (обмежень).
Можуть виникати непорозуміння між партнерами, розход-
ження в їхніх інтересах, що ускладнює процес управління.
Хоча фінансові можливості фірми і ширші, ніж у <одноосіб-
ників>, вони часто виявляються недостатніми для функці-
онування прибуткового підприємства. У партнерствах за-
вжди наявний елемент непередбаченості, наприклад
несподіваний вихід будь-якого учасника із справи. В цьому
разі інші учасники або третя особа зобовязані викупити його
частку в фірмі, бо інакше забрати цей внесок неможливо. За-
грозою для партнерства, ще більшою, ніж для одноосібного
володіння, може стати необмежена відповідальність. Кож-
ний партнер несе відповідальність за всі невдалі рішення -
як власні, так і своїх партнерів. У разі банхрутства кожний з
учасників може втратити більше, ніж уклав у справу. Ком-
паньйон, якому належить 1 % власності фірми, відповідає
так само, як і ті, кому належить решта 99 % (це, звичайно,
не стосується товариств з обмеженою відповідальністю).
Значні ускладнення виникають також під час реорганізації
фірми, переорієнтації її на інше виробництво.
Як бачимо, партнерська форма організації фірми доціль-
на для підприємців, які прагнуть збільшити свої фінансові
можливості та бажають співпрацювати з компаньйонами.
107

Третьою організаційною формою бізнесу є корпора-|
дія - провідна форма сучасного підприємництва. Хоча|
кількість корпорацій у країнах з ринковою економікою
невелика, їх частка у створенні валового національного,
продукту найбільша. Наприклад, у СIЛА на частку кор- :
порацій припадає 85 % валового національного продукту, |
приблизно 90 % обсягу продажу товарів і послуг. ]
Корпорація є юридичною особою. Це означає, що вона I
відокремлена від фізичних осіб, які володіють нею. Власни- |
ками корпорації виступають численні акціонери, між якими |
розподілена вся власність фірми. Кожний учасник - акці- 1
онер - відповідає у межах своєї частки за майно корпорації. ,
Від імені своїх вкладників корпорації як юридичні особи
можуть купувати ресурси, виробляти та продавати продукцію,
брати в борг, надавати кредити, укладати контракти.
Корпорація буває двох типів: приватна і державна (коли
значна частка її активів належить державі). Як зазнача-
лося, ми розглядатимемо тільки форми організації приват-
ного бізнесу.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80