Крива графіка підні-
мається вправо вгору. Це означає, що споживач оцінює
чотири яблука вище, ніж, скажімо, два. Але ця оцінка не
прогюрційна кількості яблук. Якби він оцінював чотири
яблука рівно у 2 рази вище, ніж два, то така залежність
відображалась би пунктирною лінією.
Чи є бездоганним таке пояснення поведінки покупця яб-
лук на ринку? Звичайно, ні. По-перше, тому, що в ньомуне
враховано такого важливого фактора ринку, яким є ціна. По-
друге, навряд чя споживач здатний точно визначити для себе
цінність кожного наступного яблука щодо попереднього.
Для чого в такому разі ми звертаємося до вчеиня про
субєктивну оцінку споживчого блага, до правила змен-
шення граничного споживчого блага?
По-перше, субєктивні оцінки певних товарів (у нашому
прикладі - яблук), хоч і не вичерпують усіх факторів
поведінки споживача, б важливим моментом цієї поведінки,
нехтувати яким не можна.
По-друге, і власний досвід кожного з нас, і статистичні
дослідження представників маржиналізму підтверджують
зменшення нагальності потреби в міру її насичення, тобто
задоволення.
По-третє, знаючи звязок між субєктивною оцінкою
певного споживчого блага (у нашому прикладі - яблук),
можна передбачити момент насичення ринку (яблуками),
прогнозувати, коли попит переключиться на інші товари
(скажімо, апельсини чи яблучний сік).
ПIДСУМКИ
1. Потреба - це необхідність у певних речах, бажання
володіти ними, відчуття нестачі в чомусь.
2 Розрізняють потреби батові і породжені розвитком
цивілізації, першочергові і непершочергові, матеріальні і
нематеріальні
3 Потреби задовольняються споживчими благами. Носі-
ями споживчих благ є. товари особистого споживання,
товари виробничого призначення, особисті послуги, ко-
мерційні послуги.
4. Потреби людей безмежні. Багатство суспільства ви-
значається різноманітністю людських потреб та засобів їх
задоволення.
17

5. Задовольняючи свої потреби, людина керується субєк-
тивними оцінками споживчих благ. В економіці, для якої
характерним є насичення ринку споживчими благами, діє
правило зменшення граничного споживчого блага, люди
змінюють структуру споживання, прямуючи де оптималь-
ної моделі.
КОНТРОЛЬНI ЗАПИТАННЯ 1 ЗАВДАННЯ
1. Чим відрізняються потреби від споживчих благ?
2. У чому полягає відмінність між товарами особистого споживання і
товарами
виробничого привначення між особистими і комерційними послугами?
3. Проаналізуйте ситуацію. До вітрини магазину підходять два пвкупці, які
мають однакові заробітні плати й однакові суми грошей у гаманцях. Див-
лячись на ціну розкладеного на вітрині товару, перший з них каже: <Занадто
дорого>. Другий зауважує: <Цілком доступна ціна>. Чим, на ваш погляд,
можуть бути аумовлені такі різні оцінки?
5. Побудуйте графік, спираючись на дані таблиці:
Кількість товару
Споживча оцінка
1
15
2
12
3
10
4
9

Яку залежність зображено на графіку - пряму чи зворотну?
Тема 3. Виробництво. Фактори
виробництва: земля, праця,
капітал
Створення споживчих благ для задоволення потреб людей -
найголовніша мета виробництва. Тому вивчення виробницт-
ва, закономірностей його розвитку є не просто необхідним.
а першочерговим завданням для всіх, хто працює чи готу-
ється до трудової діяльності. Сьогодні це особливо актуально
для нашої дійсності, оскільки з переходом України до рин-
кових відносин дедалі більше утверджується хибне уявлення
про вирішальну роль торгівлі в суспільстві.
Зміст виробництва. Коли йдеться про виробництво,
уявляємо насамперед роботу фабрик, заводів, сільськогоспо-
18

дарських підприємств, кооперативів, ферм, транспорту та ін-
ші форми людської діяльності. Спільним у цій діяльності є
створеная матеріальних благ та послуг. Щоб жити і творити,
люди повинні мати їжу, одяг, житло, предмети культури. Во-
ни вирощують хліб, добувають паливо, роблять автомобілі,
продають товари, надають послуги, будують міста і заводи,
друкують книжки, виконують іншу роботу. Коли б ця діяль-
ність зупинилась на якийсь час, суспільству загрожувало б
вимирання.
Отже, виробництво матеріальних благ і послуг становить
основу життя і розвитку будь-якого суспільства. Воно не
тільки забезпечує людей необхідними споживчими благами,
а і є рушієм технічного прогресу й розвитку людини.
Сказане не заперечує ролі духовних факторів у житті
суспільства. Проте їх дія завжди передбачає наявність
певного рівня розвитку виробництва.
Виробництво має дві важливі сторони: воно одночасно
є взаємодією людини з природою і сукупністю відносин
між людьми (див. мал. 7). "
Людина для виробництва бере з природи матеріали,
використовує землю, воду, атмосферу. Проблема взаємодії
людини і природи включає два важливі моменти. По-перше,
природні ресурси обмежені і більшість їх невідтворювані.
Тому чим інтенсивніше людина використовує, наприклад,
сировинні ресурси, тим ближчим є момент їх вичерпання.
По-друге, людина сама є частиною природи. Тому зміни
природного середовища є одночасно і змінами самої лю-
дини, її фізичного здоровя та психічного стану. Взаємодія
людини з природою в процесі виробництва породила низку
екологічних проблем, від розвязання яких залежить ви-
живання людства.
У процесі виробництва люди також вступають у від-
носини між собою з приводу привласнення ресурсів, ор-
ганізації та управління. Такі відносини називаються ви-
робничими. Розвиток суспільства - це одночасно й
ускладнення та урізноманітнення виробничих відносин.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80