Решту (25 - ЗО %) сплачують власники підпри-
ємств. Через особистий прибутковий податок держава ви-
лучає певну частку заробітної плати. На початку 90-х
років XX ст. ця частка становила: до 2 % заробітної плати
робітника в Японії і понад 35 % заробітної плати робітника
в Швеції і Данії.
Відповідно до податкового законодавства України, з
громадян також стягується прибутковий податок. Його
платниками є як наймані працівники, так і особи, що
займаються підприємництвом. Оподаткування заробітної
плати за основним місцем роботи є прогресивним і здійс-
нюється відповідно до кількості мінімальних заробітних
плат, що їх одержує громадянин.
170

Податкова система
| Непрямі податки



Акцизи
Iндивідуальний прибут-
ковий податок


Податок их дивану
вартість
Податок на прибуток
корпорацій


Податок на капітал
(на багатство)
Мито



Платежі по соціальному
страхуванню______
Малюнок 54
Податок на прибуток корпорацій. Платниками цього
податку є юридичні особи - корпорації. Необхідність іс-
нування такого податку, поряд із прибутковим податком,
який сплачується власниками приватних підприємств і
товариств, обумовлена фінансовою діяльністю корпорації.
Корпорація (акціонерне товариство) залучає капітал, ви-
пускаючи акції та облігації, сплачує проценти по обліга-
ціях, дивіденди на звичайні та привілейовані акції. Обєк-
том оподаткування є прибуток корпорацій після вилучення
процентів по банківських позичках, облігаціях та інших
боргових зобовязаннях.
В Україні на початку 90-х років стягувався податок на
прибуток підприємств і організацій. Його платниками були
господарчі субєкти, фінансові та комерційні установи, як-
що вони мали доходи.
Податки на капітал (багатство). Обєктом оподатку-
вання є вартість особистого багатства (будинків, квартир,
земельних ділянок, цінних паперів тощо) в період володіння
ним або під час переходу права власності до іншої особи,
продажу чи успадкування. Податок виконує перерозпо-
дільчу функцію, поповнюючи державний бюджет за раху-
нок осіб, які нагромадили багатство. Дискусія про спра-
ведливість такого податку тягнеться протягом століть, бо
важко визначити, що моральніше й доцільніше: вилучати
доходи в усіх, у тому числі у тих, хто нагромадив багатство
завдяки власним зусиллям і здібностям, чи не вилучати
171

зовсім і залишити недоторканими капітали тих, хто на-
громаджує його нелегальним способом? Перерозподіляти
багатство чи змиритися з тим, що від народження люди
опиняються в нерівних умовах?
В Україні за часів існування СРСР не було податку на
багатство, оскільки переважна більшість громадян фактично
не мала права володіти нерухомістю, землею та іншими
цінностями. Навіть партійно-державна еліта, діставши право
користуватися дачами, машинами тощо, втрачала це право
в разі втрати посади. Під час переходу до ринкових відносин
відбувається швидке розшарування суспільства на багатих і
бідних, при цьому нерідко джерелом збагачення стає обкра-
дання держави і співвітчизників. За цих умов існування
податку на капітал є доцільним і необхідним.
Платежі по соціальному страхуванню. Податок стягу-
ється з метою формування фондів соціального страхування.
Платниками податків стають наймані працівники, з од-
ного боку, та підприємці - з другого. Частки різних
обєктів у формуванні фондів у різних країнах різні, але
в середньому для розвинутих країн на початку 90-х років
співвідношеївія було приблизно таким: 40 % - частка
найманих працівників, 60 % - частка підприємців. Різ-
номанітними є напрями використання коштів, одержаних
від платежів по соціальному страхуванню: забезпечення
старості, виплати хворим і тимчасово безробітним (у звяз-
ку з перекваліфікацією чи зміною місця проживання з
метою нового працевлаштування), допомога сімям.
В Україні існує система обовязкового соціального стра-
хування, яка передбачає сплату страхових внесків підпри-
ємствами, установами та організаціями без відрахувань із
заробітної плати окремих працівників.
Акцизи - це податки на споживання, тобто непрямі
податки; вони стетуються із споживача у момент придбання
ним певних товарів. У більшості розвинутих країн частка
податкових надходжень по акцизах на товари масового
споживання має тенденцію до зменшення.
Відповідно до чинного законодавства в Україні існує
акцизний збвр як податок на високорентабельні товари і
товари вироблені монополістами. Він встановлюється у
процентах з одиниці товару, що реалізується за вільними
цінами, а також за державними фіксованими і регульова-
ними цінами, та з імпортованих товарів. Ставки оподат-
кування коливаються від 20 - 40 % і до 75 - 80 % і
можуть змиюватися. Сьогодні акцизний збір в Україні є
досить істотним джерелом надходжень у бюджет.
172

Податок на додану вартість є універсальним акцизом,
що міститься у ціні всіх товарів і стягується залежно
від величини їх обороту, тобто від виручки за реалізацію.
В розвинутих країнах податок на додану вартість разом
з акцизами становить близько чверті податкових надход-
жень.
Відповідно до законодавства України податок на додану
вартість стягується за певною ставкою до обороту. За час
Iснування цього податку в Україні його ставка кілька разів
змінювалася. Формально платниками податку є всі ті, хто
займається підприємницькою діяльністю: виробники това-
рів і послуг, торговельні організації, оскілвки податок в
бюджет надходить саме від них.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80