Діяльність фондової біржі строго регламентована; у
будь-якій країні вона здійснюється відповідно до чинних
законів про фондову біржу і цінні папери та згідно із
статутом біржі, що затверджується державною комісією.
Щоб дістати право продажу цінних паперів на первин-
ному ринку, підприємство подає замовлення на включення
своїх акцій у біржовий список. Біржовий комітет по лі-
стингу (внесенню підприємств у біржовий список) всебічно
перевіряє підприємство, досліджуючи звіти про його ді-
яльність у попередні роки, рівень прибутковості, доходи
від цінних паперів, які випускались ним раніше, тощо.
Така перевірка здійснюється для того, щоб запобігти бан-
крутствам майбутніх власників цінних паперів.
Власник цінних паперів, вирішивши їх продати, звер-
тається до біржових посередників (брокерів, ділерів).
Останні шукають бажаючих придбати цінні папери за
ринковою ціною.
Чим торгують на фондовій біржі? На фондовій біржі
торгують акціями та облігаціями. Творцем акцій можуть
бути акціонерні товариства, облігацій - акціонерні това-
риства й органи центральної державної та муніципальної
влади.
Придбавши акцію, ви отримуєте посвідчення про вне-
сення своєї частки у сукупний капітал акціонерного това-
82

риства і стаєте його співвласником. Володіння акцією дає
право одержувати частину доходу акціонерного товариства
(дивіденд) та брати участь в управлінні ним, віддаючи
свій голос за певне рішення на загальних зборах акціонерів.
Акція має номінальну ціну, за якою вона продається на
первинному ринку, та ринкову ціну, або курс, за яким
продається на вторинному ринку цінних паперів. Курс
акцій залежить від дивіденду, що його вони приносять
власникові (чим більший дивіденд, тим більша ринкова
ціна акцій), та від рівня доходу, що забезпечується при
іншому використанні грошей (процент, рента). Чим біль-
ший доход забезпечує інше використання грошей, тим
меншим буде попит на акції, відповідно і курс акції.
Придбавши облігацію, ви стаєте кредитором акціонер-
ного товариства або держави. Останні перетворюються у
ваших боржників, які зобовязані викупити облігацію. Об-
лігація гарантує її власникові одержання фіксованого до-
ходу; він є традиційно нижчим, ніж доход від акції. Власник
облігації не є співвласником майна і не бере участі в
управлінні.
Банки є фінансово-кредитними установами, які обслу-
говують рух капіталів і грошей. Виникнення і функціону-
вання банків повязано з явищем кредиту і процента, про
що йшлося раніше. Iснують два види банківського процента:
1) процент по вкладах (депозитах), який банк оплачує
тим, у кого він бере в користування тимчасово вільні
кошти; 2) процент за кредит, який банк отримує від тих,
кому він надає кошти у користування. Різниця між про-
центами за кредит і процентами по вкладах становить
банківський прибуток.
Як функціонує банк? Усі операції, що виконуються
банками, поділяються на три групи: пасивні, активні та
комісійні.
Пасивні операції спрямовані на залучення коштів.
Власний капітал банку, зібраний під час його утворення,
становить незначну частину його ресурсів. Головна части-
на - депозити клієнтів. Депозити поділяються на поточні
(гроші видаються на вимогу вкладника у будь-який
час) та строкові (гроші можуть бути зняті з рахунків лише
через встановлений строк).
Активні операції спрямовані на використання ресур-
сів банку (надання позичок). Позички надаються без будь-
якого забезпечення, якщо банк вважає позичальника на-
дійним клієнтом, і під заставу. Залежно від характеру
застави позички поділяються на вексельні (банк надає
83

позичку особі, яка має вексель від свого боржника і бажає
отримати кошти раніше, ніж зазначено у векселі); підто-
варні (надаються під заставу товарів, які вже перебувають
в обігу, але ще не реалізовані); фондові (надаються під
заставу цінних паперів - акцій та облігацій).
Комісійні операції - це посередницька діяльність:
обслуговування платежів клієнтів, отримання грошей за
борговими зобовязаннями (векселями, чеками), за дору-
ченням своїх клієнтів, зберігання цінних паперів тощо.
"Які функції виконують банки? Банки будь-якої країни
спеціалізуються на виконанні певних функцій і обєдну-
ються у банківську систему. Залежно від функцій розріз-
няють центральні, комерційні і спеціалізовані банки.
Центральні (емісійні) банки за розпорядженням
уряду проводять емісії грошей, зберігають обовязковий
резерв інших банків і надають їм кредит у разі потреби.
Комерційні банки здійснюють функції кредитування
промислових, торгових та інших підприємств, банківське
обслуговування клієнтів (поточні рахунки).
Серед спеціалізованих банків розрізняють: іпотеч-
ні (надають позичку під заставу землі, будівель тощо),
інноваційні (надають кредити під впровадження нових тех-
нологій), споживчого кредиту (спеціалізуються на креди-
туванні населення, наданні позичок для придбання пред-
метів довгострокового користування).
Фінансово-кредитні посередники. До цього виду рин-
кових установ належать інвестиційні фонди, трастові (до-
вірчі) товариства, страхові ко>шанії та пенсійні фонди.
Iнвестиційні фонди виконують такі функції: аку-
мулюють кошти приватних осіб чи компаній, випускаючи
власні цінні папери (акції); вкладають кошти в акції,
облігації інших підприємств, стаючи їхніми інвесторами;
виступають посередниками під час приватизації майна дер-
жавних підприємств у країнах постсоціалістичного розвит-
ку (отримують приватизаційні сертифікати громадян в об-
мін на власні акції, використовують сертифікати,
вкладаючи їх у акції роздержавлюваних підприємств).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80