Є також потреба самовиразу як не-
обхідність повного розкриття людиною своїх можливостей
і зростання її як особистості.
Ці потреби різною мірою властиві людині. Потреби
вищого рівня виникають після задоволення попередніх.
Менеджер, враховуючи це, розробляє методи задоволення
індивідуальних потреб своїх підлеглих. Наприклад, у пра-
цівника А переважають фізіологічні потреби. Методами
його стимулювання до праці будуть підвищення заробітної
плати, забезпечення товарами за зниженими цінами, по-
ліпшення житлових умов. Працівниця В має сильні потреби
в соціальних контактах. Щоб заохотити її до ефективнішої
праці, слід створювати їй умови для спілкування, участі
в нарадах, соціальної активності поза виробництвом. Спів-
робітникові С, для якого на першому плані - потреба в
повазі та визнанні його авторитету, треба підшукати змі-
стовнішу роботу, надати йому додаткових повноважень,
забезпечити просування по службі.
Застосування теорії А. Маслоу на практиці потребує
менеджера глибокого знання цілого комплексу наук
про людину.

5 I. Радонова
129

Процесуальні мотиваційні теорії розглянемо на прикладі
теорії очікування. Очікування - це оцінка людиною ймо-
вірності певних подій. Скажімо, ви очікуєте, що в разі
успішного закінчення школи вступите до інституту.
У виробничому процесі очікування поділяють на такі
види: а) очікування щодо затрати-результату (робітник
очікує, що, виготовивши продукцію вищої якості, він під-
вищить свій розряд); б) очікування щодо результату-ви-
нагороди (робітник очікує, що вищий розряд забезпечить
йому вищу заробітну плату); в) очікування підвищення
соціального статусу (робітник, якому присвоєно вищий
розряд, сподівається стати бригадиром).
Дослідження показують; якщо очікування людей не
збігаються з реаліями життя, то стимули до праці знижу-
ються. Тому менеджер повинен: а) встановити тверде спів-
відношення між результатами праці і винагородою праців-
ників; б) стимулювати тільки високоефективну працю;
в) забезпечувати просування людей по службі.
Контроль - це перевірка відповідності фактичного
стану речей визначеній меті. Він полягає у встановленні
певних стандартів, вимірюванні фактично досягнутих ре-
зультатів і коригуванні, якщо результати істотно відріз-
няються від встановлених стандартів. Пояснимо це на при-
кладі. Вчитель англійської мови хоче проконтролювати
засвоєння учнями нової теми. Він розробляє тест у вигляді -
запитань, встановлює стандарт: правильні відповіді на всі
запитання - оцінка <5>, дві помилки - оцінка <4>, чотири
помилки - оцінка <З>. За результатами контролю вчитель ;
приймає рішення, як поліпшити результати учнів в ово- |
лодінні мовою. іі
У процесі виробництва необхідність контролю визнача- |
ється постійною загрозою виникнення непередбачених об-і
ставнн, які призводять до помилок, невдач, зривів.
Розрізняють попередній, поточний і завершальний кон-
троль (див. мал. 39). ]
Попередній контроль - це реалізація певних правил,
процедур, ліній поведінки на початку роботи. Поточний
контроль - це регулярна перевірка діяльності підлеглих.
Завершальний контроль - це порівняння досягнутих ре-<
зультатів роботи з вимогами, що ставилися, і
Наприклад, попередній контроль у сфері людських ре-ї
сурсів полягає в якісному доборі кадрів, перевірці їхий
професійних здібностей, визначенні вимог до кожного пра-1
півника. На стадії поточного контролю досліджується прав-1
тична діяльність працівника, виявляються відхилення ЙЯ
130

форми контролю
1
Попередній

Поточний

Зїіерпйльяий

Малюнок 39
запланованого процесу. Під час завершального контролю
результати праці порівнюються із стандартами.
Чотири функції менеджменту (планування, організація,
мотивація, контроль) обєднує те, що всі вони вимагають
прийняття управлінського рішення. Якщо продуктом праці
шахтаря є видобуте вугілля, кондитера - торти й тістечка,
то продуктом діяльності менеджера є управлінське рішення.
Від кваліфікованості та своєчасності прийняття управлін-
ського рішення залежить успіх усієї справи. Ось ситуація
для прийняття управлінського рішення: що краще - про-
давати зібрані яблука по 1000 грошових одиниць за кіло-
грам на місцевому ринку чи відвозити їх на віддалений
ринок і продавати по 2000 грошових одиниць за кілограм?
Звичайно менеджер солідної корпорації приймає наба-
гато складніші рішення. Процес прийняття рішення скла-
дається з чотирьох етапів (див. мал. 40).
Перший етап - це постановка проблеми. Аналізуються
всі внутрішні та зовнішні фактори даної ситуації. З ін-
формації вибирається лише те, що стосується справи.
На другому етапі визначаються критерії та обмеження
у розвязанні проблеми. Критерії - це оцінки рішень,
орієнтири того, що необхідно досягти. Обмеження - це
оцінка можливостей у досягненні прийнятого рішення.
На третьому етапі виявляються всг можливі варіанти
(альтернативи) розвязання проблеми.
Четвертий етап - це порівняння й оцінка всіх варіантів
і вибір найкращого рішення.
Постановка
проблеми


Визначення
критеріїв
та обиехевь

>
Вшвяеввя
алмерветга

Вибір
найкращого
рішення

Малюнок 40. Процес прийняття управлінського рішення

5>
і31

Основні школи управління. Щоб приймати правильні
управлінські рішення, потрібно добре володіти теорією ме-
неджменту. У світі накопичено величезний досвід теорії
та практики управління, існують різні течії, погляди, шко-
ли.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80