Торговельний баланс - це
співвідношення коштів, одержаних протягом року за екс-
порт, і коштів, сплачених за імпорт товарів і послуг.
Структурно торговельний баланс складається з двох ча-
стин - з надходжень і платежів, їх зіставлення утворює
експортно-імпортне сальдо. Сальдо можна визначити за
окремими видами діяльності (статтями торговельного ба-
лансу) і за балансом у цілому.
Якщо країна експортує товарів більше, ніж імпортує,
то вона має активне (або позитивне) сальдо торговельного
балансу. Якщо країна ввозить іноземних товарів більше,
ніж вивозить своїх, то її торговельний баланс буде дефі-
цитним і вона матиме відємне (негативне) сальдо. Дефіцит
або ,актив торговельного балансу відображає конкуренто-
спроможність країни на міжнародних ринках, слабкість
або силу її економіки.
Торговельний баланс країни складається під впливом по-
глиблення міжнародного поділу праці та міжнародної коопе-
рації і взаємодії двох протилежних тенденцій - до інтер-
націоналізації виробництва і до збереження та зміцнення
національної відокремленості. Торговельний баланс займає
важливе місце у системі національних економічних показ-
ників. Він дає змогу зробити певні висновки про структуру
економіки даної країни, рівень її розвитку, економічний
потенціал та участь у міжнародному поділі праці. Спрощений
варіант торговельного балансу України на 1993 р. відображено
у таблиці 11.
З таблиці видно, що Україна має загальне відємне
сальдо торговельного балансу (дефіцит) в обсязі 18 575,6
млрд крб., яке складається з відємного сальдо по торго-
вельних операціях (-31499,6) та позитивного сальдо по
послугах (+12924,0). Головною причиною дефіциту пла-
тіжного балансу є заборгованість (перевищення платежів
над надходженнями) за паливно-енергетичні ресурси -
нафту і газ. Головними джерелами надходжень в Україну
7195

є платежі за продукцію чорної та кольорової металургії і
продукцію агропромислового комплексу.
Таблиця 11
Розрахунковий торговельний баланс України на 1993 р, (млрд крб.)

Надходження
Платежі
Сальдо
Торговельні операції
27467,6
58967,2
-31499,6
Сировина 1 матеріали, всього
18999,7
42622,5
-23622,8
у тому числі:



паливно-енергетичні ресурси
2266,8
33436,4
-31169,6
у тому числі:



нафта
242,6
9902,0
-9659,4
газ
-
23418,3
-23418,3
вугілля
910,3
82,5
827,8
електроенергія
1113,9
33,6
108в,3
Продукція хімічно?, нафтохімічної



та нафтопереробної промисловості
3398,0
3502,0
-104,8
Продукція чорної та кольорової



металургії
12724,5
5552,3
7172,2
Продукція деревопереробної, це-




люлозно-паперової промисловості



та промисловості будівельних ма-




теріалів
610,4
131,8
478,6
Продукція агропромислового ком-



плекед
1591,9
849,8
742,1
Товари народного споживання
1331,8
1225,0
106,8
Продукція машинобудівної, мета-




лообробної промисловості та кон-




версії
4047,4
8845,3
-4707,9
Iнша продукція виробничого при-




значення
1496,8
5424,6
-3927,8
Операції, послуги матеріального



характеру
15982,7
3058,7
12924,8
у тому числі:



послуги та транзит продукції
9708,4
-
9708,4
транспортні послуги
6274,3
3068,7
3215,6
Усього
43450,3
62025,9
-18575,6

З країнами далекого зарубіжжя Україна має позитивне
сальдо в розмірі 49,4 млрд крб. Частка експорту в розвинуті
країни складала в 1992 р. 21,1 %, у країни, що розвива-
ються,- 78,9 %. Найбільша частка експорту припадала
196

на Китай - 19,2 % і Болгарію - 9,0 %. Iмпорт розпо-
ділявся так; із роавинутих країн - 39,9 %; із країн, що
роввиваготься,- 60,1 %.
Слід зазначати, що дефіцит торговельного балансу не
тільки виникав під час кризи у країнах із слабо розвинутою
ековомікою, як це має місце в Україні, а й спостерігається
протягам певного часу в роавинутих країнах. Наприклад,
у США дефіцит торговельного балансу зріс з 25 млрд
доларів у 1980 р. до 160 млрд доларів у 1987 р. Погаио
це чи добре, коли виникає зовнішньоторговельний дефіцит?
З одного боку, це небажане явище, оскільки вово виявляє
недостатню ковкурентоспроможність товарів країни на сві-
товому ринку. З другого - для споживачів торговельний
дефіцит не є несприятливим ЯЯШОЮА, адже в країні зяв-
ляється більш імпортних товарів, часто кращої якості і
дешевших.
Коли дефіцит торговельного балансу стає небажаним,
держава вдається до таких заходів, як підвищення тарифів,
імпортних квот, ліцензування Оидавня обмеженого доз-
волу).
Тариф (мито) - це плата в дерзтавну казну, яка
береться на кордоні з власника товару івоземаого вироб-
ництва, який ввозяться в країну для продажу. Iншими
словами, мито < акцваиим податком на імпортні товари.
Ваво може вихористовуваїжсь як джерело доходу держав-
ного бюджету і як засіб захисту вфобнгоив від іноземних
коякурвктів. Коли мито викорастовувться тільки як дже-
рело вадхопжеявя коштів у бюджет держави, то його
ставка невелика і вовю навивається фіскальним (від анг-
лійського йс - стягиеимя). Зокрема, стропвйеькі держави,
що зящкгллап в постачаині кави та цжтрусоиих, встанов-
люють на пі товаре помірне мжто. -Мито, що створює
несприятливі умова для іноземних коакуретгтів з метою
захисту інтересів місцевих фірм, наїнвається протекці-
оністським (від англійського ргоїесі - захист). Сплативши
мжто, власнмк імпортованого товару змушений підвищити
ціну на нього. В результаті товар стає дорожчим і втрачає
відиосму перевагу, яка забезпечувала йому вищу конку-
рвитоспроможжість. Їаоді мито досягає розмірів, що по-
збавляють іяоаеягяі товаре шаясів на успішний продаж.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80