5. Під впливом попиту і пропозиції на певний товар
встановлюється ціна ринкової рівноваги (ринкова ціна).
Взі-іа збалансовує попит і пропозицію, забезпечує їх уз-
гсижетсть. іЧа графіку ціна ринкової рівноваги відповідає
роекціі точки перетину кривих попиту і пропозиції на
йартикальну вісь, де відкладаються можливі варіанти ціни.
чці перетину кривих попиту і пропозиції також відпо-
"дае певний обсяг продукції. Саме цей обсяг задовольняє
інтереси і покупців, і продавців.
61

6. Ціна ринкової рівноваги є закономірним результатом
системи, заснованої на конкуренції. Встановленню рин-
кової ціни на рівні, що перевищує межу рівноваги, про-
тидіє конкуренція виробників, яка викликає зниження ціни.
Зниженню ціни протидіє конкуренція споживачів, яка при-
зводить до підвищення ціни.
7. Ціна ринкової рівноваги не лише збалансовує попит і
пропозицію, а й надає інформацію виробникам про необ-
хідність розширення (скорочення) виробництва, а спожива-
чам - про можливість збільшення (зменшення) спожи-
вання, отже, збалансовує виробництво і споживання.
КОНТРОЛЬНI ЗАПИТАННЯ 1 ЗАВДАННЯ
1. Сформулюйте закон попиту і закон пропозиції. Для цього дайте спочатку
відповіді на такі запитання: Між якими двома явищами існує звязок, відо-
бражений у кожному із законів? Який характер цього звязку?
2. Нехай протягом дня на ринку було продано 10 т яблук по 1,5 грошових
одиниці за 1 кг. Які зміни у пропозиції могли б відбутися, якби ціна за 1
кг: а) піднялась до 2 грошових одиниць? б) знизилась до 1 грошової одиниці?
3. У 1993 р. середньостатичний громадянин України спожив 138 кг картоплі,
що значно перевищує норми раціонального споживання і свідчить про низь-
кий рівень доходів. Що, на вашу думку, могло б статися з попитом на
картоплю, якби: а) зріс добробут громадян? б) знизилися ціни на овочі та
молочні вироби? в) на збіднілому споживчому ринку України у великій
кількості зявилися традиційні продукти харчування інших країн?
4. Заповніть четверту колонку таблиці, перенесіть її дані на графік і визначте
ціну ринкової рівноваги.
Попит на зубну
Ціна за 1 тю-

Пропозиція за
Надлишок (+)
пасту за місяць,
бик, грошових
місяць, тис.
чи нестача (-)
тис. тюбиків
одиниць
тюбиків

20
17
40

24
15
34

28
12
28

32
9
23

34
8
18


Тема 3. Види грошей та їх функції
Ринкова економіка <розмовляє> мовою грошей. Будь-яку ін-
формацію ринку ми сприймаємо тоді, коли вона подається
у грошовій формі. Рівень доходів і їх витрачання, розміри
62

угод і боргових зобовязань, обсяги виробництва і соціальні
витрати починають <промовляти> до нас лише за умови, що
вони мають грошові вирази.
Щоб розуміти мову ринку, треба зясувати, що таке
гроші. Одне з простих і водночас змістовних визначень їх
таке: <Гроші - це ті функції, які вони виконують>.
Чому у визначенні не йдеться про зовнішній вигляд
грошей, не виділяється їх головна функція? Тому, по-пер-
ше, що на різних історичних етапах розвитку людства
гроші набували різних форм, істотно змінювався їх зов-
нішний вигляд. Крім того, значна частина грошей у су-
часних умовах взагалі не є готівкою, їх не можна ні
побачити, ні взяти в руки. По-друге, гроші є багатофунк-
ціональним явищем, акцентування ж уваги на одній з
функцій лише збіднить їх зміст. Отже, розглянемо основні
функції грошей.
Функція засобу обігу здійснюється грошима тоді,
коли ними користуються, купуючи або продаючи певні това-
ри чи послуги. Щоразу, коли ми, вирішивши щось придбати
(зошит, книжку, магнітофонну касету, квиток у театр) чи ді-
стати послугу (перукаря, кравця), розраховуємося грошима,
то гроші виконують саме функцію засобу обігу.
Необхідність існування цієї функції грошей зумовлена
суспільним поділом праці. Окремі виробники створюють
певні товари та послуги і мають потреби в інших. Обмін
міг би відбуватися безпосередньо: продукт на продукт. Але
такий обмін (бартер) має великі незручності, а саме: по-
треби різних виробників можуть не збігатися, пропорції
обміну визначаються навмання і зовсім не гарантують
еквівалентності. Саме функціонування грошей забезпечує
узгодження потреб тих, хто здійснює обмін, і гарантує
його більшу еквівалентність.
Особливим виявом грошей як засобу обігу є так звана
функція засобу платежу. Коли йдеться про придбання
особливих товарів - виробничих ресурсів (землі, праці і
капіталу), то власники цих товарів отримують відшкоду-
вання у вигляді ренти, заробітної плати та процента, а
гроші функціонують саме як засіб платежу.
Ми вже розглядали кругообіг у ринковій економіці.
Внутрішнє коло кругообігу - це рух (потік) ресурсів та
продуктів. Зовнішнє коло кругообігу - це потік споживчих
та виробничих витрат і доходів, тобто коло руху грошей.
У тих випадках, коли руху товарів, послуг і виробничих
ресурсів протистоїть зворотний рух грошей, гроші викону-
ють функцію засобу обігу.
63

Функція засобу обігу є найбільш поширеною й очевид-
в.<>:> Тому івоф вояяття <гроші> визначають так: <Усе,
тс може застосовуватись як засіб обігу, і є гроші.
Функція міри вартості здійснюється грошима тоді,
коли вони використовуються для зіставлення цінностей,
або вартостей, різних товарів і послуг. Гроші тут є своє-
рідвим кзасштабом для зіставлення, таким, як, скажімо,
вуглець для ввзвачення молярної маси інших речовин або
світловий рік для ввмірювавия відстані між зорями.
Ми використовуємо функдуо міри вартості, коли, див-
лячись иа етикетку або в нхнжик, зясовуємо ціну товару
чи вослуги.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80