В реальній дійсності відбува-
ються її порушення, тому розвиток економіки має цик-
лічний характер.
Тенденція до економічного піднесення властива більшо-
сті держав світу, насамперед розвинутим країнам. Економіч-
не піднесення - це збільшення обсягів виробництва, підви-
щення продуктивності праці, зростання добробуту.
Середньорічні темпи зростання валового національного про-
дукту на душу населення протягом 1965-1989 рр. для шести
розвинутих країн світу визначалися такими показниками:
США - 1,6 %; Японія -4,3%; Франція -2,3%; Німеч-
чина -2,4%; Швеція - 1,8 %; Великобританія - 2 %. От-
же, протягом 25 років зростання продуктивності праці в роз-
винутих країнах відбувається по-різному. Безумовним
лідером тут є Японія. Кожна з країн забезпечувала певне се-
редньорічне збільшення продукту національного виробницт-
ва, незважаючи на те, що в межах цього 25-річного періоду
були роки більшого і меншого зростання, тупцювання на міс-
ці і навіть спадів виробництва.
Економіка розвивається нерівномірно. Довгострокова
тенденція до економічного піднесення переривається спа-
дами виробництва. Тут є певна закономірність: стрімке
піднесення економіки змінюється спадом, що переходить
у депресію, а після неї знову починається економічне
пожвавлення. Послідовна зміна цих фаз складає економіч-
ний цикл. Якщо абстрагуватися від деталей, то економічний
цикл можна зобразити у вигляді схеми (див. мал. 48). На
схемі пунктирною лінією зображено тенденцію довгостро-
кового зростання. Суцільною лінією показано фази еконо-
149

Верствва
досягнутого
розвитку


Малюнок 48. Фази економічного циклу
мічного циклу. Сам цикл охоплює період від одного спаду
до іншого. Після досягнення найвищого рівня виробництва
та повного використання всіх ресурсів наступає спад (еко-
номічна криза). Для нього характерні скорочення обсягів
виробництва, банкрутство частини підприємств, безробіття.
У фазі депресії спад припиняється, але нарощування ви-
робництва ще немає. У фазі піднесення зростають обсяги
виробництва, відкриваються нові підприємства, скорочу-
ється кількість безробітних.
Економічні цикли розрізняють за глибиною спаду і за
терміном, протягом якого економіка повертається у перед-
кризовий стан. Найбільший в історії економічний спад
відбувся у 30-х роках XX ст., коли обсяги виробництва,
зокрема, в Сполучених Штатах Америки скоротилися на-
половину. Цей спад назвали <великою депресією>, і не
лише через глибину падіння, а й тому, що він тривав 10
років. Найглибшою після другої світової війни була криза
1974-1975 рр. У цей період падіння виробництва не пе-
ревищувало 10 %.
Економіка України першої половини 90-х років пере-
буває у стані кризи. Проте, на відміну від розвинутих
країн з ринковою економікою, сучасна криза в Україні не
є циклічною. Спад виробництва зумовлено структурною
недосконалістю і технологічною відсталістю командної еко-
номіки, зруйнуванням старих економічних і політичних
структур та відсутністю нових. Нині ми маємо спад, спри-
чинений переходом від однієї соціально-економічної систе-
ми до іншої. Є підстави вважати, що чим повільніше
відбуватиметься перехід, тим тривалішою буде криза.
Циклічний характер економічного розвитку деякі еко-
номісти пояснюють масовими інвестиціями капіталу в нові
виробництва, що періодично викликає стрімке піднесення
економіки. Iнші вчені вважають, що економічні спади є
150

періодичними невідповідностями між обсягами виробництва
і платоспроможним попитом населення або порушеннями
у грошово-кредитній системі.
Кожне з пояснень заслуговує на увагу, оскільки відбиває
реальні зміни в економіці у різних фазах економічного
циклу.
ПIДСУМКИ
1. Макроекономіка є тією частиною економічної теорії, в
межах якої вивчається національна економіка як ціле. З
макроекономічних позицій пояснюються процеси і явища,
причинами яких є порушення загальної економічної рів-
новаги, а саме: циклічність розвитку економіки, інфляція,
безробіття.
2. Загальна економічна рівновага забезпечується за умови
відповідності сукупних доходів сукупним витратам. Еле-
ментами сукупних доходів є заробітна плата, рента, про-
цент, прибуток і амортизація. До сукупних витрат нале-
жать: особисті споживацькі витрати, державні витрати,
інвестиції, чистий експорт. Сукупні доходи перетворю-
ються у сукупні витрати в процесі діяльності домашніх
господарств, підприємців і держави.
3. В економічній науці є два протилежні погляди на фор-
мування економічної рівноваги: представників класичної
школи і кейнсіанців. Класики вважають, що економічна
рівновага встановлюється автоматично завдяки таким ін-
струментам ринкового саморегулювання, як норма про-
цента, ціна, зарплата. Кейнсіанці наполягають на необхідності
державного регулювання витрат домашніх господарств, під-
приємців-інвесторів, держави і чистого експорту.
4. Незважаючи на загальну тенденцію до економічного
піднесення, економічний розвиток періодично перерива-
ється спадами. Спад, депресія і піднесення становлять
економічний цикл.
КОНТРОЛЬНI ЗАПИТАННЯ 1 ЗАВДАННЯ
1. Визначте, які з явищ є прямими наслідками порушення відповідності
сукупних доходів і сукупних витрат, а які - ні:
зростання прибутків підприємців;
інфляційне підвищення цін і повязане з ним падіння добробуту насе-
лення;
151

збільшення витрат на утримання підприємств державного сектора;
скорочення робочих місць і зростання кількості безробітних.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80