По-перше, цю безмежність
породжує людська фантазія, що випереджає час і можли-
вості. По-друге, на потреби в ринковій економіці впливає
конкуренція виробників, які постійно пропонують нові спо-
живчі блага. По-третє, стимулює нові потреби або нові
способи задоволення старих потреб інформація, що над-
ходить з різних джерел.
Чим керується людина, задовольняючи свої потреби?
Якщо виходити лише з власного досвіду, то кожний скаже,
що люди у своєму виборі товарів і послуг керуються сумою
наявних грошей, цінами і власними вподобаннями. 1 це
буде правильна відповідь. Про ціни і доходи ми вестимемо
мову пісніше, тому поки що не станемо визначати їх вплив
на вибір споживача. А от щодо вподобань, або, як кажуть
економісти, <оцінок споживача>, то розглянемо чотири
положення, розроблені представниками маржиналізму -
одного з найвпливовіпшх напрямів економічної теорії. (Сло-
во <маржиналізм> походить від англійського тагеіпаї -
<граничний>. Прихильники маржиналізму, як ми побачимо
далі, користуються граничним аналізом.)
1. Якщо йдеться про нормального споживача і нормальну
економіку, то цілком природним є припущення, що людина
поводиться раціонально, тобто намагається максимізувати свій
добробут (хоча кожна, людина розуміє добробут по-своєму).
2. Споживач керується своєю (тобто субєктивною) оцін-
кою нагальності для нього тієї чи іншої потреби. Якщо
людина, отримавши нове житло, не має стільця, то вона
оцінюватиме його для себе набагато вище, ніж черевики,
в разі, якщо вона їх уже має.
3. Оцінка споживчого блага залежить від запасу, або
кількості товару, призначеного для споживання. Якщо за-
паси благ зростатимуть, то споживач оцінюватиме спожив-
че благо кожної додаткової одиниці такого запасу дедалі
нижче. Цілком ймовірно, що, маючи дві пари черевиків,
людина оцінюватиме третю пару нижче, ніж другу.
4. Споживач схильний до того, щоб постійно змінювати
структуру споживання, переключаючи свою увагу з одних
товарів на інші, і прямувати до оптимальної моделі, яка
передбачає якнайкраще і найповніше задоволення потреб
за наявних ресурсів споживання.
Третє положення називають законом або правилом
зменшення граничного споживчого блага. Про-
ілюструємо цей закон конкретним прикладом.
Споживач вийшов на ринок купувати яблука. Природно,
що він має обмежений доход. Кожне наступне яблуко
14

даватиме йому менше задоволення, ніж попереднє, тобто
оціиюватиметься ним нижче і буде для нього меншим
споживчим благом. Якщо перше яблуко споживач оцінив
у 10 одиниць, то друге і наступні він оцінюватиме нижче.
Зобразимо це таблицею (див. табл. 1).
Таблиця 1
Звязок між запасами споживчих благ, їх граничною
та сукупною оцінками
Кількість яблук,
Граничне споживче благо
Загальне споживче благе
штук
(споживче благо додатко-

(сума граничних спожив-


вого яблука)
чих благ)
1
10
10
2
8
18
3
6
24
4
4
28
5
2
ЗО

Отже, граничне споживче благо - це оцінка спожива-
чем кожного наступного яблука (друга колонка). Загальне
споживче благо - це оцінка споживачем певної кількості
яблук (третя колонка). Наприклад, якщо перше яблуко
споживач оцінив 10 одиницями, а друге - 8, то йогв
оцінка двох яблук становитиме 10 + 8 = 18 одиниць.
Для більшого унаочнення за цифровими даними таблиці
побудуємо два графіки. Будь-який графік ілюструє залеж-
ність між двома величинами. Згідно з даними таблиці, ми
маємо залежність Оцінки споживачем кожного додаткового
яблука (друга колонка) від кількості яблук (перша колонка)
та залежність оцінки споживачем певної суми яблук (третя
колонка) від кількості яблук (перша колонка). Першу
залежність зображено графіком на малюнку 5, другу -
графіком на малюнку 6.
Оскільки визначальним фактором є кількість яблук, а
оцінка споживача залежить від кількості, то кількість яблук
відкладаємо на горизонтальній осі, а оцінку споживача -
на вертикальній. Щоб визначити кожну точку графіка,
треба провести перпендикуляри від відповідних точок на
горизонтальній та вертикальній осях. Наприклад, як виз-
начено точку В на малюнку 5. За даними таблиці, споживач
оцінює друге яблуко 8 одиницями. Шукаємо на горизон-
тальній осі точку 2 і будуємо від неї перпендикуляр, потім
шукаємо точку 8 на вертикальній осі і також будуємо від
15

неї перпендикуляр. Там, де
перпендикуляри перетина-
ються, і знаходиться точка
В. Так само будуємо й інші
точки і зєднуємо їх лінією.
Ця лінія ілюструє характер
залежності між двома яви-
щами.

Залежність може бути або
прямою, або зворотною. Пря-
мою залежність буде тоді, ко-
ли збільшення (зменшення)
кількісного значення одного
явища супроводжується
збільшенням (зменшен-
ням) - іншого, тобто обидва
явища змінюються в одному
напрямі.
012 345
Кількіть яблук
Зворотна залежність існує
тоді, коли збільшення (змен-
шення) кількісного значення одиого явища супроводжу-
ється змеишввням (збільшенням) - іншого, тобто обидва
явища змінюються в різних напрямах. У нашому випадку
графік на малюнку 5 показує зворотну залежність, а графік
Малюнок 5
на малюяку 6 - ряму-
Графік на мвлюику 5 відображає споживчу оцінку кож-
яого наступного яблука. Пряма лінія графіка спускається
віфаво вииз. Це означав, що споживач оцінює кожне
наступне яблуко нижче за попереднє, наприклад четввр-

Кілмаст> яблук

Малюнок 6
16

те - нижче, ніж третє. Графік на малюнку 6 відображає
споживчу оцінку певної маси яблук.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80